42. Суспільно-політичний рух у Надніпрянській Україні 60-90-х рр.. 19 ст.

Ускладнилася соціальна структура українського суспільства. Виникають нові класи – пролетаріат і українська буржуазія. Поступово сформувалася українська торгово-промислова буржуазна еліта. У другій половині 19 ст. формується інтелігенція. Колишні члени Кирило-Мефодіївського товариства у 1859 створили в Петербурзі першу українську громаду – культурно-освітню організацію,яка мала на меті сприяти розвитку народної освіти, свободі літературного слова, поширенню національної ідеї, формуванню національної свідомості Перший .в імперії український часопис «Основа». Виникають громади в Харкові, Полтаві, Чернігові, Одесі.найвпливовішоюв українських землях у цей час була Київська громада (В.Антонович, Т. Рильський, А.Свидницький , П.Житецький) 1862 р. активні члени декількох громад були заарештовані, закриті недільні школи. У 1863 р. – царська влада видає таємний Валуєвський циркуляр , що заперечував саме існування української мови, забороняв видання українською мовою. Мета цього указу – не дати можливості українському рухові стати масовим, загальмувати його розвиток, звузити сферу впливу патріотично налаштованої частини національної еліти. Після Валуєвського указу настає перерва у процесі національного відродження. На початку 70-х років 19 ст. громадівський рух знову активізується. Київська «Стара громада(В.Антонович, М.Зібер, М.Драгоманов, О.Кістякавський) створила «Південно-західний відділ Російського географічного товариства». Громадівці вивчали археологію, етнографію, статистику, географію та історію, у 1873 р. сформулювали свою політичну програму – перетворення Росії на федерацію і надання широкої автономії .Україні. Емський указ 1876 р. розпорядження російського імператора Олександра 2, підписане у німецькому містечку Емс) . Забороняв друкування літератури українською мовою у Російській імперії та ввезення її з-за кордону, ставити п’єси і влаштовувати концерти українською мовою. Це остаточно підірвало основи легальної культурницької діяльності, якою займалися громадівці. Діячів громадівського руху переслідували, піддавали утискам. Незабаром провідні діячі Київської громади виїжджають за кордон. .М.Драгоманов у журналі «Громада» викладає програму українського руху: демократизм, федералізм, європеїзм, культурництво та ін.. старі громадівці були незгодні і припинили фінансування часопису «Громада». починається процес політизації національного руху. У 1891 р. київські й харківські студенти створили таємну організацію Братство тарасівців . У 1892 тарасівці здійснили подорож до Канева і на могилі Т.Г.Шевченка присягнули поширювати серед українського народу ідеї Кобзаря. У 1893 р. надрукували програму «Кредо молодих українців»: створення самостійної соборної Української держави. Братство тарасівців було розгромлене поліцією. Значення діяльності Братства тарасівців: діяльність братства була перехідним етапом від громадівського руху 60 -80 – років 19 ст. до організації національних українських партій.