Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Антична поезія.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
191.49 Кб
Скачать

Золотоволосий Ерот мене Знову поцілив...

Перекладач: А.Содомора Джерело: З книги: Зарубіжна література. Хрестоматія для 8 кл./Упорядник Скрипник В.М.-Донецьк: ВКФ "БАО", 2000. - 668 с.

Золотоволосий Ерот мене

Знову поцілив пурпурним м'ячем —

Дівчину в барвних сандалях тепер

Каже мені забавляти.

Лиш залишилося кляте дівча, —

З Лесбосу славного родом воно, —

Та й, осміявши мою сивину,

Іншому звабно моргає.

Сумно жити не кохавши...

Перекладач: Г.Кочур Джерело: З книги: Зарубіжна література. Хрестоматія для 8 кл./Упорядник Скрипник В.М.-Донецьк: ВКФ "БАО", 2000. - 668 с.

Сумно жити не кохавши,

Сумно жити й покохавши,

Найсумніще ж від усього

Ошукатися в коханні.

Все Ерот під ноги топче —

Людську мудрість і звичаї,

Тільки срібло всі шанують.

Хай тому добра не буде,

Хто найперший прагнув срібла!

Через те братів не стало,

Через те й рідня не рідна,

Через те убивства, війни,

Та найбільше нас, коханців,

Через те усюди гине.

Дай мені Гомера ліру

Перекладач: А.Содомора Джерело: З книги: Зарубіжна література. Хрестоматія для 8 кл./Упорядник Скрипник В.М.-Донецьк: ВКФ "БАО", 2000. - 668 с.

Дай мені Гомера ліру

Без струни, що зве до бою,

Принеси глибокий келих

І ті приписи, що кажуть,

Як з вином змішати воду1.

Вип'ю трохи — й затанцюю

І, забувши про повагу,

Струн торкнуся, заспіваю

Голосну застольну пісню.

Дай мені Гомера ліру

Без струни, що зве до бою.

------------------

1Перед вживанням вина греки його розбавляли водою.

Принеси води, юначе, і вина подай швиденько...

Перекладач: В.Маслюк Джерело: З книги: Зарубіжна література. Хрестоматія для 8 кл./Упорядник Скрипник В.М.-Донецьк: ВКФ "БАО", 2000. - 668 с.

Принеси води, юначе, і вина подай швиденько,

І вінки духмяні з квітів, щоб з Еротом1 поборотись.

Ну же, пиймо не як скіфи, що без пісні сидять тихо.

Не люблю я нудьгувати: на бенкеті з вином разом

Давай пісню, серцю милу.

Про Ерота, що пов'язки із пахучих носить квітів,

Пісню буду я співати: він, володар над богами,

Й людей також підкоряє.

-------------------

1Ерот (Ерос) — син Афродіти, бог кохання.

Архілох

В думках не Гігес, що багатий на скарби...

Перекладач: Андрій Білецький Джерело: З книги: Золоте руно. З античної поезії: Збірка.—К.: Веселка, 1985.

* * *

В думках не Гігес, що багатий на скарби,

Мене не мучить заздрість, не дивуюся

З діянь богів я, влади царської не жду:

Далеко дуже все це від очей моїх.

Хтось із саійців щитом моїм добрим пишається нині...

Перекладач: Андрій Содомора Джерело: З книги: Золоте руно. З античної поезії: Збірка.—К.: Веселка, 1985.

* * *

Хтось із саійців щитом моїм добрим пишається нині:

В битві його хоч-не-хоч десь у кущах я лишив.

Душу зате врятував! А щитом, далебі, не журюся:

Хай собі! Втратив один — інший, не гірший, куплю.

Не люблю вождя ставного, що, мов жінка, м'яко йде...

Перекладач: Андрій Содомора Джерело: З книги: Золоте руно. З античної поезії: Збірка.—К.: Веселка, 1985.

* * *

Не люблю вождя ставного, що, мов жінка, м'яко йде,

Що пишається волоссям — плеканим, укладеним.

Хай приземкуватий буде, коренастий,— тільки б він

По землі ступав несхитно, тільки б мужнє серце мав.

Всі шляхи богам відкриті, часто з чорної землі...

Перекладач: Андрій Содомора Джерело: З книги: Золоте руно. З античної поезії: Збірка.—К.: Веселка, 1985.

* * *

Всі шляхи богам відкриті, часто з чорної землі

Піднімають тих, що впали під ударами біди,

Часто горді й самопевні мов підкошені падуть,

І тоді за лихом лихо гне їм спину, і вони

Жебраками йдуть по світу без мети і без думок.

Смуток, Перікле, довкола запав, не зазнає сьогодні...

Перекладач: Андрій Содомора Джерело: З книги: Золоте руно. З античної поезії: Збірка.—К.: Веселка, 1985.

* * *

Смуток, Перікле, довкола запав, не зазнає сьогодні

Втіхи ніхто з громадян, місто — в скорботі важкій,

Скільки прекрасних людей розколихане бурею море

Вкрило! Від болю та сліз наші серця водночас

Мовби набрякли. І все ж од нестерпної туги, мій друже,

Засіб дали нам боги — стійкість незламну душі.

Лихо по черзі спадає на кожного: от і над нами

Нині простерлось воно, нас до живого дійма,

Завтра страждатимуть інші; тож годі! Згадайте, нарешті,

Хто ви, й слізливим жінкам жалощі й тугу лишіть!