Завдання 3. Проаналізувати структуру пасиву балансу.
Методичні вказівки
3.1 Аналіз структури пасиву балансу
Дані, що приводяться в пасиві балансу, дозволяють визначити, які зміни відбулися в структурі власного і позикового капіталу, скільки притягнуто в оборот підприємства довгострокових і короткострокових засобів, тобто пасив показує, звідкіля взялися засоби, спрямовані на формування майна підприємства. Фінансовий стан підприємства багато в чому залежить від того, які засоби воно має у своєму розпорядженні і куди вони вкладені. Необхідність у власному капіталі (I розділ пасиву) обумовлена фінансовою незалежністю підприємств. Статутний капітал – основа самостійності підприємства. Однак, потрібно враховувати, що фінансування діяльності підприємства тільки за рахунок власних коштів не завжди вигідно для нього. Варто мати на увазі, що якщо ціни на фінансові ресурси невисокі , а підприємство може забезпечити більш високий рівень віддачі на вкладений капітал, ніж сплачувати за кредитні ресурси, то, залучаючи позикові засоби, воно може підвищити рентабельність власного капіталу. У той же час, якщо засоби підприємства в основному створені за рахунок короткострокових зобов'язань, то його фінансове положення буде хитким, тому що з капіталами короткострокового використання необхідна постійна оперативна робота, спрямована на контроль за своєчасним їх поверненням і з залученням в оборот на нетривалий час інших капіталів. Отже, від того, наскільки оптимальне співвідношення власного і позикового капіталу, багато в чому залежить фінансове положення підприємства. Вироблення правильної фінансової стратегії є однією з основних умов ефективної діяльності підприємства. При аналізі джерел формування майна підприємства повинні бути розглянуті абсолютні і відносні зміни у власних і позикових засобах підприємства. При цьому в першу чергу необхідно відповісти на наступні питання:
які засоби (власні чи позикові) є основним джерелом формування активів підприємства?
який напрямок зміни частки власного капіталу (фактичного, за винятком збитків і заборгованостей засновників) у структурі пасивів балансу за аналізований період?
Результати аналізу можна оформити в таблицю Г.1 Додатку Г.
При внутрішньому аналізі фінансового стану необхідно вивчити динаміку і структуру власного і позикового капіталу, з'ясувати причини зміни окремих доданків, дати оцінку цим змінам за звітний період (докладніше про аналіз структури власного капіталу див. у розділі 4.)
Завдання 4. Проаналізувати фінансову стійкість підприємства на основі коефіцієнтів капіталізації
Методичні вказівки
4.1 Коефіцієнт фінансової автономії визначає частку засобів власників підприємства в загальній сумі засобів, вкладених у майно підприємства. Характеризує можливість підприємства виконувати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних засобів, незалежність його функціонування від позикових засобів.
,
(4.1)
де Кавт. - коефіцієнт фінансової автономії,
СК - власний капітал,
Б - валюта балансу.
4.2 Коефіцієнт фінансової залежності є доповненням до попереднього коефіцієнту – їхня сума дорівнює 1 (чи 100 %). Коефіцієнт характеризує частку позикових засобів, вкладених у майно підприємства. Ріст цього показника в динаміку означає збільшення частки позикових засобів у фінансуванні підприємства, а, отже, і втрату фінансової незалежності. Чим нижче цей показник, тим менше заборгованість підприємства, тим стійкіше його положення.
,
(4.2)
де Кзав. - коефіцієнт фінансової залежності,
Б - валюта балансу,
СК - власний капітал.
4.3 Коефіцієнт фінансового ризику дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства:
,
(4.3)
де Кф.р. - коефіцієнт фінансового ризику,
ЗК - позиковий капітал,
СК - власний капітал.
Показник має просту інтерпретацію: він показує, скільки одиниць притягнутих засобів приходиться на кожну одиницю власних.
4.4 Коефіцієнт маневрування власного капіталу показує, яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обороті, тобто в тій формі, що дозволяє вільно маневрувати цими засобами, а яка капіталізована. Коефіцієнт повинний бути досить високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних засобів підприємства. Коефіцієнт розраховується за формулою:
,
(4.4)
де К ман. - коефіцієнт маневрування власного капіталу,
Соб. - власні оборотні кошти,
СК - власний капітал.
Власні оборотні кошти характеризують ту частину власного капіталу підприємства, що є джерелом покриття його поточних активів. Даний показник можна розрахувати одним з нижче приведених способів:
від суми власного капіталу відняти вартість необоротних активів:
,
(4.5)
де Кс.об. – власний оборотний капітал,
від суми оборотних активів відняти суму власного капіталу
(4.6)
Таким чином, формула розрахунку коефіцієнта маневреності (Кман.) здобуває наступний вид:
(4.7)
Цей показник може варіювати в залежності від структури капіталу і галузевої приналежності підприємства. Нормальною вважається ситуація, при якій коефіцієнт маневрування в динаміці незначно збільшується. Різкий ріст даного коефіцієнта не може свідчити про нормальну діяльність. Це зв'язано з тим, що збільшення цього показника можливе або при рості власного капіталу, або при зменшенні власних джерел фінансування. У зв'язку з цим, різке збільшення даного показника автоматично викликає зменшення інших показників. Для визначення оптимального значення коефіцієнта маневрування необхідно порівняти цей показник пв конкретному підприємстві із середнім показником в галузі чи у конкурентів. Для загального наочного аналізу побудуємо таблицю 4.1
Таблиця 4.1 - Зведена таблиця коефіцієнтів капіталізації
Показники |
На початок базового періоду |
На кінець базового періоду |
На кінець звітного періоду |
Абсолютна зміна |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1.Коефіцієнт фінансової автономії |
|
|
|
|
2.Коефіцієнт фінансової залежності |
|
|
|
|
3.Коефіцієнт фінансового риску |
|
|
|
|
4.Коефіцієнт маневреності власного капіталу |
|
|
|
|
Зробити розрахунки і висновки.