
- •Передмова
- •Тема 1: «предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів»
- •1.1. Предмет і метод курсу
- •1.2. Фінансові категорії
- •1.3. Функції і роль фінансів
- •1.4. Взаємозв’язок фінансів з іншими категоріями
- •II рівень
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Література:
- •Тема 2: «генезіс і еволюція фінансів»
- •2.1. Еволюція розвитку, історичні передумови та етапи виникнення фінансів
- •2.2. Моделі фінансових відносин у суспільстві
- •2.3. Значення та роль фінансів
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Література:
- •Тема 3: «Становлення та розвиток фінансової науки»
- •3.1. Етапи становлення фінансової науки
- •3.2. Зарубіжна фінансова думка
- •3.3. Розвиток фінансової науки в Україні
- •3.4. Основні елементи сучасної фінансової думки
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Література:
- •Тема 4: «фінансове право і фінансова політика»
- •4.1. Предмет фінансового права та методи фінансово-правового регулювання
- •4.2. Фінансове право в системі права України
- •4.3. Система та джерела фінансового права
- •4.4. Фінансове право та наука фінансового права
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Література:
- •Тема 5: «податки. Податкова система»
- •5.1. Сутність, класифікація та основні елементи податків
- •5.2. Особливості податкової системи України
- •5.3. Податкове право і політика оподаткування України в сучасних умовах
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Література:
- •Тема 6: «бюджет. Бюджетна система»
- •6.1. Сутність, значення та функції бюджету
- •6.2. Бюджетний устрій і бюджетна система України
- •6.3. Етапи бюджетного процесу
- •1. Складання проекту бюджету:
- •2. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України:
- •3. Затвердження бюджету.
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Тема 7: «бюджетний дефіцит»
- •Понятійний апарат: принцип збалансованості, профіцит бюджету, дефіцит бюджету, трансферти, чисте кредитування, стійкий дефіцит, тимчасовий бюджетний дефіцит, бюджетний секвестр, сеньйораж
- •7.1. Збалансованість бюджетів як принцип бюджетної системи України
- •7.2. Економічна природа бюджетного дефіциту і його причини
- •7.3. Джерела покриття бюджетного дефіциту
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Тема 8: «державний кредит»
- •8.1. Сутність та функції державного кредиту
- •8.2. Основні форми державного кредиту та їх характеристика
- •8.3. Державний борг та методи управління ним
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Література:
- •Тема 9: «місцеві фінанси. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання»
- •9.1. Місцеві фінанси, їх суть і значення в економічному розвитку регіонів
- •9.2. Місцеві бюджети, їх доходи і видатки
- •9.3. Збалансування місцевих бюджетів
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Тема 10: «соціальні позабюджетні фонди»
- •10.1. Загальна характеристика державних цільових фондів
- •10.2. Особливості формування та сутність фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •Діяльність Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •10.3. Сутність та значення фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
- •10.4. Загальна характеристика фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- •10.5. Особливості формування фонду Пенсійного страхування
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Література:
- •Тема 11: «фінанси субєктів господарювання»
- •11.1. Фінансові відносини суб'єктів господарювання
- •11.2 Фінанси некомерційних установ і організацій
- •Література:
- •Тема 12: «фінанси домогосподарств»
- •12.1. Соціально-економічна сутність і функції фінансів домашніх господарств у ринковій системі господарювання
- •12.2. Джерела і структура фінансів домогосподарств
- •12.3. Фінансові рішення домашніх господарств
- •12.4. Інвестиційна діяльність населення
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Література:
- •Тема 13: «страхування. Страховий ринок»
- •13.1. Сутність і функції страхування. Основні терміни і поняття страхування
- •13.2. Основні галузі та форми страхування
- •13.3. Страховий ринок України на сучасному етапі
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Література:
- •Тема 14: «фінансовий ринок»
- •14.1 Сутність та особливості функціонування фінансового ринку
- •14.2 Структура фінансового ринку
- •14.3 Характеристика основних інструментів фінансового ринку
- •Регулювання фінансового ринку
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Література:
- •Тема 14 фінансовий менеджмент
- •14.1. Теоретичні основи фінансового менеджменту
- •14.2. Організаційні основи фінансового менеджменту
- •14.3. Система информаціионного забезпечення фінансового менеджменту
- •14.4. Системи і методи внутрішнього фінансового контролю
- •Література:
- •Тема 16: «міжнародні фінанси»
- •Економічна природа та система міжнародних фінансових відносин
- •Міжнародна фінансова політика, її типи та інструменти
- •Міжнародний фінансовий ринок
- •16.4. Міжнародні фінансові інституції
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Тема 17: «фінансова безпека держави»
- •17.1. Фінансова безпека як складова економічної безпеки держави
- •17.2. Сутність і складові фінансової безпеки держави
- •17.3. Види загроз фінансовій безпеці держави
- •17.4. Система показників оцінки фінансової безпеки держави
- •Література:
- •Тема 18: «фінанси країн з розвиненою ринковою економікою»
- •18.1. Особливості функціонування фінансових систем країн, що розвиваються
- •18.2. Особливості фінансової системи сша, особливості її функціонування на сучасному етапі
- •18.3. Фінансова система Великобританії, її склад і механізм функціонування
- •18.4. Склад і особливості функціонування фінансової системи Франції
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Тема 19: «фінанси європейського союзу»
- •19.1. Особливості та роль єс у загальносвітовому розвитку
- •19.2. Основні аспекти створення і розвитку єс
- •19.3. Організація, структура і динаміка союзного бюджету
- •19.4. Організація оподатковування в єс, напрямки гармонізації податкового законодавства
- •19.5. Перспективи інтеграції фінансів в державах єс
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Література:
- •Короткий термінологічний словник
Література:
Конституція України -К.: Преса України, 1997. - 80 с.
Господарський кодекс України. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 304 с.
Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы. - М.: ИНФРА-М, 1998. – 178 с.
Бланк И.А. Управление прибылью.-К.; "Ника - Центр", 1998г – 563 с.
Бланк И.А. Основы финансового менеджмента.- К.: НИКА-ЦЕНТР, 1999. – 342 с.
Большой экономический словарь. / Под ред. Азримяна А.Н. – Институт новой экономики, 1998. – 713 с.
Бріхем Є. Основи фінансового менеджменту. - К.: Молодь, 1994. – 318 с.
Быкадоров В.Л., Алексеев П.Д. Финансово-экономическое состояние предприятия. Практическое пособие. - М.: Издательство "ПРИОР", 2000. – 174 с.
Василик О.Д. Теорія фінансів. -К: Ніос, 2000. -416с.
Тема 12: «фінанси домогосподарств»
12.1. Соціально-економічна сутність і функції фінансів домашніх господарств у ринковій системі господарювання
12.2. Джерела і структура фінансів домогосподарств
12.3. Фінансові рішення домашніх господарств
12.4. Інвестиційна діяльність населення
Понятійний апарат: фінанси домашнього господарства, розподільна функція фінансів домашнього господарства, контрольна функція фінансів домашнього господарства; інвестиційна функція домашніх господарств; фінансові й інвестиційні рішення домашнього господарства
12.1. Соціально-економічна сутність і функції фінансів домашніх господарств у ринковій системі господарювання
У макроекономічному аналізі під домашнім господарством розуміють групу осіб, спільно приймаючі економічні рішення. У системі економічних відносин домашні господарства мають винятково важливе значення, оскільки вони є власниками факторів виробництва, що перебувають у приватній власності. В економічній системі домашні господарства грають наступні ролі:
(а) виступають на ринку як покупців товарів і послуг, вироблених фірмами;
(б) надають тим же самим фірмам фактори виробництва;
(в) зберігають частинe зформованого в економіці сукупного доходу, здобуваючи реальні й фінансові активи.
Економічні відносини різноманітні, вони існують на всіх стадіях відтворювального процесу, на всіх рівнях господарювання. При цьому однорідні економічні відносини, що постійно виникають у якій-небудь сфері соціально-економічної діяльності, утворюють склад самостійної економічної категорії. Однією з таких категорій є фінанси домашнього господарства, що виражають реально існуючі економічні відносини, що носять об'єктивний характер і мають специфічне суспільне призначення.
Відомо, що фінансові відносини носять, як правило, грошовий характер. Там, де не передбачається рух грошових коштів і (або) їхніх еквівалентів, немає й фінансових відносин (у цьому випадку ми абстрагуємося від деяких специфічних операцій, наприклад операцій, оформлюваних договорами міни). Ведення домашнього господарства в умовах ринкової економіки неможливо без використання грошей, виходить, існує реальна база для виникнення фінансових відносин на рівні домашнього господарства. Однак відомо, що не всі грошові відносини можна вважати фінансовими. До них навряд чи можна віднести, наприклад, відносини обміну (Т - Д - Т), у які постійно вступає домашнє господарство. Тому представляється досить виправданою, хоча й не безперечною, позиція ряду економістів, що пропонують, вважати фінансами лише грошові відносини, які виникають з приводу формування й розподілу фондів коштів.
Домашнє господарство в умовах ринкової економіки не може перебувати поза фінансовими відносинами, воно постійно вступає в такі відносини, що виникають як усередині домашнього господарства, так і із зовнішніми по відношенню до домашнього господарства ринковими суб'єктами.
До внутрішніх фінансів домашнього господарства належать відносини, що виникають між його учасниками із приводу формування сімейних грошових фондів, що мають різне цільове призначення: страхового резерву для підтримки рівня поточного споживання; грошового резерву для підвищення рівня капітальних видатків; грошового фонду з метою його подальшого інвестування й ін.
Система зовнішніх фінансових відносин домашнього господарства показана на рис. 12.1. Як ми бачимо, домашнє господарство може вступати у фінансові відносини:
І |
Домашнє
г
|
Держава |
|
|
|
|
|
Р |
Страхові організації |
||
|
|
|
|
Комерційні банки |
Інші суб'єкти фінансових відносин |
Рис. 12.1 - Система зовнішніх фінансових відносин домашнього господарства
з іншими домашніми господарствами із приводу формування й використання спільних грошових фондів (до них не ставляться відносини взаємного обміну, у яких також можуть брати участь домашні господарства);
з підприємствами, що працюють у різних сферах матеріального виробництва або виробництва послуг і виступаючими як роботодавців стосовно учасників домашнього господарства із приводу розподілу частини виробленого валового внутрішнього продукту у вартісній формі;
з комерційними банками із приводу залучення споживчих кредитів, їхнього погашення; із приводу розміщення тимчасово вільних коштів на банківські рахунки;
зі страховими організаціями із приводу формування й використання різного роду страхових фондів;
з державою із приводу утворення й використання бюджетних і позабюджетних фондів.
Перераховані вище відносини становлять соціально-економічний зміст категорії «фінанси домашнього господарства». Отже, фінанси домашнього господарства - це сукупність грошових відносин із приводу створення й використання фондів коштів, у які вступають домашнє господарство і його окремі учасники в процесі своєї соціально-економічної діяльності.
Областю виникнення фінансів домашнього господарства варто вважати другу стадію процесу відтворення, на якій відбувається розподіл вартості зробленого суспільного продукту. Члени домашнього господарства є власниками робочої сили - одного з факторів процесу виробництва, а отже, мають право на одержання частини вартості створеного продукту. Відзначимо, що домашні господарства беруть участь не тільки в первинному розподілі національного доходу, але й у процесі його вторинного розподілу, коли держава через систему прямих податків, пенсійну систему, систему соціальних трансфертів перерозподіляє доходи між різними домашніми господарствами (наприклад, дотація на оплату послуг житлово-комунального господарства).
Соціально-економічна сутність фінансів домашніх господарств проявляється через їхні функції. Найважливішою функцією фінансів домашніх господарств є розподільна функція. Фінанси домашніх господарств, як і суспільні фінанси, є об'єктивно обумовленим інструментом вартісного розподілу. Але якщо специфічне призначення суспільних фінансів полягає в тому, щоб розподіляти й перерозподіляти вартість валового суспільного продукту, виражену в грошовій формі, між різними господарюючими суб'єктами, то фінанси домашніх господарств забезпечують подальший розподіл цієї вартості між всіма учасниками домашнього господарства. Таким чином, вони відіграють чільну роль на останньому щаблі розподільного процесу.
У число учасників домашнього господарства входять неповнолітні діти, повнолітні, але не працюючі по різних причинах члени родини. Частина національного доходу, що доводиться на частку окремого домашнього господарства, у тій або іншій пропорції розподіляється між всіма його учасниками саме в рамках розподільної функції.
Виконуючи розподільну функцію, фінанси домашніх господарств забезпечують матеріальними ресурсами безперервність процесу відтворення робочої сили - як одного з виробничих факторів. Саме через цю функцію фінансів домашніх господарств відбувається забезпечення кожної людини ресурсами, необхідними йому для підтримки життя.
Об'єктом дії розподільної функції є розташовуваний дохід домашнього господарства - частина сукупного доходу, що залишилася в розпорядженні домашнього господарства після виплати податків і інших обов'язкових платежів.
До суб'єктів розподілу належать всі учасники домашнього господарства.
Ще однією функцією фінансів домашніх господарств є контрольна функція.
Домашнє господарство в умовах ринкової економіки є самостійним господарюючим суб'єктом, тобто рівень життя членів домашнього господарства повністю залежить від величини доходу, що доводиться на його частку. На цю величину впливає цілий ряд факторів. Під їхнім впливом вона може змінюватися як убік збільшення, так і убік зменшення. Тому, маючи на меті підтримка звичайного рівня споживання, домашнє господарство просто не може обійтися без контролю розподілу отриманого доходу по різних фондах, а також за цільовим використанням коштів цих фондів.
Економіка домашнього господарства опирається на досить складний комплекс відносин між його різними учасниками. Ці відносини визначені розходженнями у віці, рисах характеру, звичках людей, різним рівнем їхніх потреб і доходів. Разом з тим нормальний розвиток домашнього господарства можливо лише в тому випадку, якщо його учасники знаходять взаєморозуміння при прийнятті економічних рішень. Узгодження економічних інтересів різних учасників домашнього господарства забезпечується їхнім регулюванням, під яким розуміється можлива зміна частини розташовуваного доходу, що доводиться на одного члена домашнього господарства. Отже, фінанси домашнього господарства виконують ще одну важливу функцію - регулюючу, котра підтримує збалансований розвиток домашнього господарства як єдиного цілого. Досягається це шляхом перерозподілу фінансових ресурсів. Важливо підкреслити, що на рівні домашнього господарства регулювання його розвитку відбувається в основному за допомогою саморегулювання. Воля учасників домашнього господарства в цьому процесі не може бути обмежена державою.
Таким чином, фінанси домашніх господарств є одним з елементів фінансової системи держави. Кожний із цих елементів певним чином впливає на процес суспільного відтворення. У кожній області фінансової системи процес утворення й використання фондів коштів має свої, властиві тільки йому характеристики. Роль, яку різні елементи фінансової системи грають у процесі її формування, визначає їхню особливість. Так, фінанси підприємств є основою фінансової системи, оскільки саме в підприємницькому секторі створюється валовий внутрішній продукт, що розподіляє в ході подальших фінансових відносин. Централізовані елементи фінансової системи відіграють важливу роль у перерозподілі коштів між окремими галузями, економічними регіонами, різними соціальними групами населення. Фінанси домашніх господарств мають свої особливості, які відрізняють їх від інших елементів фінансової системи.
Специфіка фінансів домашніх господарств визначена тим, що ця сфера фінансових відносин у найменшому ступені регламентована державою. Дійсно, процес створення й витрати централізованих грошових фондів, таких, наприклад, як державний бюджет, перебуває під твердим державним контролем. Процес формування грошових фондів підприємства також деякою мірою визначається державою (вимоги до мінімального розміру статутного капіталу, система оподатковування, регламентація порядку розрахунку амортизаційних відрахувань і деяких інших елементів собівартості й ін.). Домашнє господарство самостійно ухвалює рішення щодо необхідності й способу формування грошових фондів, їхній величині й цільовому призначенню, про час їхнього використання. Інакше кажучи, в умовах ринкової економіки держава не має інструментів прямого впливу на процес розподілу доходу домашніх господарств.
Разом з тим держава здатна впливати на загальну величину доходу, яким реально володіє домашнє господарство. Реальні доходи домашнього господарства утворюються в результаті багаторазового розподілу й перерозподілу вартості сукупного суспільного продукту в процесі реалізації фінансових відносин домашнього господарства й держави. Підвищення ставок податків, виплачуваних фізичними особами, веде до скорочення їхнього реального доходу. Разом з тим фінансові ресурси, мобілізовані за допомогою збору податків, направляються через бюджет у сферу охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення, у результаті рівень реальних доходів домашніх господарств зростає.
Важливою функцією фінансів домашніх господарств у системі суспільного відтворення виступає також інвестиційна. Вона укладається в тім, що домашні господарства є одними з основних постачальників фінансових ресурсів для економіки. Зростання доходів домашніх господарств є матеріальною основою для виконання даної функції. Часто інвестиційну функцію домашніх господарств пов'язують тільки із часткою капіталізованих доходів, тобто. використовуваних як заощадження (вкладення коштів у різні фінансові інститути й у реальне виробництво). Але цей підхід є однобічним. Насправді й збільшення частки споживання є чинником, що сприяє росту інвестицій в економіці. На це звертав увагу ще Дж. Кейнс, що виробив концепцію ефективного попиту, що складається зі споживчого й інвестиційного компонентів. Скорочення споживчих видатків, якими б факторами воно не викликалося, природно стримує й розвиток виробництва. Так, у сучасній Україні через низький рівень заробітної плати підприємства не можуть нарощувати виробництво й товарообіг. За даними Всесвітнього банку, в 1997 р. середньостатистичний українець у порівнянні з жителями інших країн витрачав набагато більше часу, щоб заробити кошти на ті або інші товари. Витрати робочого часу середньостатистичного українського працівника, еквівалентні вартості 26 видів товарів і послуг, перевищували більш ніж в 13 разів витрати австрійця й приблизно в 3 рази витрати словака, чеха й румуна.