9.4. Облік інвестиційної діяльності Сутність інвестиційної діяльності й інвестицій, їхня класифікація й оцінка

Відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиції визначені як усі види майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладені в об'єкти підприємницької й інших видів діяльності, у результаті якої отримується прибуток чи досягається соціальний ефект. Сама ж інвестиційна діяльність являє собою послідовну сукупність дій інвестора по здійсненню інвестицій з метою одержання прибутку чи досягнення соціального ефекту.

Об'єктами інвестиційної діяльності є:

• кошти, паї, акції й інші цінні папери;

• рухоме і нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування) і інші матеріальні цінності;

• майнові права;

• права користування землею, природними ресурсами, будинками й іншими видами майна.

Згідно з П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» – це активи, що утримуються підприємством з метою приросту капіталу через розподіл доходу чи з метою одержання інших економічних вигод, а саме:

• зміцнення торгових взаємин;

• одержання торгових переваг.

Інвестиції поділяються на:

• поточні – легкореалізовані;

• довгострокові.

За характером і напрямком вкладень розрізняють:

• фінансові інвестиції, що являють собою вкладення засобів у цінні папери, спеціальні (цільові) банківські вклади, депозити, паї й інші фінансові інструменти;

• реальні інвестиції, що представляють собою вкладення у виробничі фонди і, насамперед, в основні фонди.

В бухгалтерському обліку інвестиції відображаються у вартісній оцінці.

Поточні інвестиції оцінюються, з урахуванням принципу обачності, за меншою вартістю:

а) собівартістю – тобто сумою понесених витрат;

б) ринковою, що представляє собою вартість, яку можна одержати при продажу інвестицій на активному ринку.

Довгострокові інвестиції можуть відображатися в балансі за однією з оцінок:

а) за собівартістю;

б) за сумою переоцінки;

в) за ринковою вартістю, якщо вона нижче собівартості.

Крім того в окремих випадках для оцінки інвестицій використовують справедливу вартість, що являє собою вартість обміну активу між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами.

Капітальні інвестиції: сутність, класифікація, фінансування

Капітальні інвестиції являють собою один з найважливіших шляхів формування майна суб'єктів господарської діяльності.

З точки зору бухгалтерського обліку капітальні інвестиції – це сукупність витрат на створення і відтворення основних фондів, нематеріальних активів і інших видів необоротних активів.

Результатом здійснення капітальних інвестицій є збільшення необоротних активів чи поліпшення їхнього якісного складу.

Чітка організація капітальних інвестицій обумовлює їхнє групування за рядом ознак:

1. За характером відтворення:

1.1. Капітальне будівництво;

1.2. Придбання (виготовлення) основних засобів і інших необоротних матеріальних активів;

1.3. Придбання (створення) нематеріальних активів.

2. За видами робіт:

   1. Проектно-дослідницькі роботи;

   2. Будівельно-монтажні роботи;

   3. Придбання устаткування;

   4. Монтаж устаткування;

   5. Інші.

3. За призначенням:

   1. Виробничі, здійснюються для відтворення необоротних активів, що беруть участь в операційній діяльності підприємства;

   2. Невиробничі, які здійснюються для відтворення необоротних активів культури, охорони здоров'я і т.ін.

4. За способом виконання:

   1. Ті, що виконуються підрядним способом;

   2. Ті, що виконуються господарським способом.

   3. Ті, що виконуються змішаним способом.

5. За ступенем готовності:

   1. Завершені;

   2. Незавершені.

Бухгалтерський облік капітальних інвестицій повинен забезпечити:

• одержання інформації про витрати по кожному об'єкту, виду робіт, за статтями витрат;

• всебічний контроль за ефективним використанням засобів, призначених для здійснення капітальних інвестицій;

• своєчасне і точне визначення вартості закінчених об'єктів.

Будь-якому підприємству для здійснення капітальних інвестицій необхідні джерела фінансування. З цією метою можуть використовуватися державні, власні і позикові кошти.

Державне фінансування може виділятися для створення загальнодержавних об'єктів за рахунок коштів бюджету і позабюджетних фондів. Вони плануються державними органами (Кабінетом Міністрів України, міністерствами і т.ін.).

Для одержання таких централізованих джерел фінансування підприємство (чи будь-який орган влади) повинні представити у відповідні організації такі документи:

1. План капітальних вкладень;

2. Проектно-кошторисну документацію по об'єкту;

3. Титульні списки, у яких наводиться перелік об'єктів, місце будівництва, кошторисна вартість, час початку і закінчення робіт;

4. Зведені техніко-економічні показники, що характеризують ефективність використання коштів;

5. Договір з генеральним підрядником (при підрядному способі здійснення інвестицій);

6. План по праці (при господарському способі здійснення робіт).

З власних джерел для фінансування капітальних інвестицій підприємства можуть використовувати:

• статутний капітал;

• пайовий капітал;

• додатковий капітал;

• резервний капітал;

• нерозподілений прибуток.

При недостатності власних джерел підприємства можуть залучати довгострокові позички. При цьому обов'язково складається розрахунок окупності витрат і встановлюються терміни погашення позичок. Облік розрахунків за довгостроковими позичками ведеться на рахунку 50 «Довгострокові позички». Рахунок 50 – пасивний, по кредиту відображається заборгованість за отримані позички у момент їх одержання. По дебету рахунка, починаючи з дати початку погашення позички, відображаються суми, що підлягають погашенню в поточному звітному періоді. Розраховану суму боргу, що підлягає погашенню в звітному періоді (тобто на протязі 12 місяців з дати балансу), списують з рахунка 50 на рахунок 61 «Поточна заборгованість з довгострокових зобов'язань». Сальдо рахунка – кредитове, показує непогашену заборгованість за довгостроковими позичками і відображається в третьому розділі пасиву балансу.

Крім вищевказаних джерел в окремих випадках підприємства можуть отримувати цільові кошти на здійснення капітальних інвестицій. Такі цільові джерела відображаються на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження». Рахунок 48 відноситься до рахунків джерел утворення засобів підприємства, основний, пасивний. По кредиту рахунка відображається формування цільових джерел, а по дебету – їхнє використання. Сальдо рахунка кредитове, показує суму невикористаних цільових джерел і відображається в другому розділі пасиву балансу.

Наприклад, забудовник може отримувати кошти від пайовика в оплату визначеної частини споруджуваного об'єкта. В обліку така операція відображається по дебету рахунків коштів чи будь-яких інших видів майна, внесених пайовиком, і кредиту рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження». Після оформлення приймально-передавального акта і документів про право власності пайовика на його частку об'єкта в обліку робиться запис по дебету рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» і кредиту рахунка 15 «Капітальні інвестиції».