7. Звітність як елемент методу бухгалтерського обліку

7.1. Звітність підприємства: поняття, значення, правова основа

Звітність - сукупність (система) взаємозалежних показників, що характеризують фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за визначений період.

Звітність складають підприємства, які є юридичними особами. Упорядкування звітності має силу закону і є обов'язковою вимогою (ст.29 Закону України «Про підприємства», ст. 2 і 3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність»).

Звітність має велике значення. Її дані використовуються як самим підприємством, так і зовнішніми користувачами з метою прийняття рішень. Звітність - це основне джерело інформації для оцінки результатів діяльності підприємства; контролю, аналізу і управління ресурсами підприємства; виявлення резервів; планування і прогнозування діяльності на перспективу. Дані звітності використовуються для узагальнення найважливіших показників господарської діяльності в галузевому і територіальному розрізах.

Найважливішим видом звітності є фінансова звітність, що по-перше, являє собою один з елементів методу бухгалтерського обліку; по-друге, входить у комплект форм звітності підприємства, як основна.

Фінансова звітність як елемент методу бухгалтерського обліку - це спосіб узагальнення фінансового стану і результатів діяльності за місяць, квартал, рік. Основною формою бухгалтерської звітності є баланс (форма №1), інші форми звітності деталізують, розшифровують окремі статті балансу, а також розшифровують показники, яких у балансі немає. Наприклад, у формі №2 «Звіт про фінансові результати» узагальнюються усі доходи та витрати підприємства, визначається кінцевий результат діяльності.

Важливість фінансової звітності пов'язана з тим, що вона складається на основі облікових регістрів, у яких записи господарських операцій проводяться на основі старанно перевірених документів. Для забезпечення реальності облікових даних проводяться періодично інвентаризації, а при складанні річного звіту проведення її - обов'язкова вимога. Все це забезпечує реальність звітних даних. Крім того, достовірність їх підтверджується аудиторською перевіркою.

Зараз встановлені єдині методологічні правила і принципи формування фінансової звітності для всіх підприємств (крім банків) незалежно від форми власності і галузі (виду) діяльності.

Правовою основою звітності є такі законодавчі акти і нормативні документи:

Закон України «Про підприємства».

Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» Постанова ВРУ, статті 11-15.

Постанова КМУ про державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України.

Постанова КМУ. Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що передбачає обов'язкове використання ідентифікаційного коду в Державному реєстрі України.

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 1,2,3,4,5,6, а також 20,25, що затверджені наказом МФУ.

Форми статистичної звітності та інструкції з їх заповнення Держкомітету статистики України.

Відповідно до цих актів кожне підприємство, кожний суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язані:

по-перше, у місцевих органах статистики пройти реєстрацію в Державному реєстрі звітних одиниць України й одержати ідентифікаційний код, без якого звітність не приймається;

по-друге, суворо керуватися правилами формування звітності в частині термінів складання і представлення їх форми та змісту.

Посадові особи підприємств за викривлення звітності несуть встановлену законодавством дисциплінарну, матеріальну або кримінальну відповідальність.