Методи нарахування і облік амортизації (зносу) основних засобів
У процесі експлуатації основні засоби зношуються. При цьому варто розрізняти два види зносу:
фізичний – відбувається в результаті безпосереднього використання основних засобів у господарській діяльності і визначається тривалістю їхнього використання, навантаженням, умовами використання й іншими факторами;
моральний – відбувається в результаті технічного прогресу, що приводить до створення більш продуктивних видів основних засобів чи більш дешевих.
У будь-якому випадку в результаті зносу основні засоби у визначений момент стають непридатними до подальшого використання за призначенням чи їхнє використання стає неефективним. Це приводить до необхідності заміни основних засобів. Для її здійснення підприємства повинні накопичити певні джерела, що відбувається шляхом щомісячного включення до витрат підприємства сум амортизації (зносу) основних засобів.
Амортизація (знос) – це систематичний розподіл суми активу, що амортизується протягом терміну його корисної експлуатації (п.4 П(С)БО 7).
Не нараховується амортизація на землю.
Відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби», сума, що підлягає амортизації, визначена як собівартість активу, або сума, що її замінює у фінансових звітах, зменшена на ліквідаційну вартість.
Термін корисного використання – це період, протягом якого очікується використання активу підприємством чи кількість одиниць продукції, що підприємство очікує одержати від використання цього активу. Підприємство може змінити термін використання об’єкта.
Ліквідаційна вартість являє собою суму коштів або вартість інших активів, які підприємство очікує одержати від реалізації (ліквідації) конкретного об’єкта по закінченні терміну його корисної експлуатації за мінусом очікуваних витрат, пов’язаних з його вибуттям. Підприємство має право визнати ліквідаційну вартість рівною нулю.
Нарахування амортизації здійснюється з місяця, наступного за місяцем введення в експлуатацію, на протязі терміну його використання. Нарахування амортизації припиняється на період модернізації, реконструкції, консервації об’єкта.
Закінчується нарахування амортизації, починаючи з місяця наступного за місяцем списання об’єкта.
Підприємствам вперше надано право самостійно обирати метод нарахування амортизації з методів, що передбачені П(С)БО 7 “Основні засоби”. Усього запропоновано 5 методів. При визначенні метода нарахування амортизації необхідно враховувати порядок використання конкретного об’єкта, термін його використання, тощо.
1. Метод прямолінійного списання. При його застосуванні амортизація нараховується протягом терміну корисної експлуатації об’єкта основних засобів. Базою для нарахування амортизації є вартість, яка підлягає амортизації. Отже, при використанні даного методу необхідно встановити:
термін корисного використання об’єкта;
ліквідаційну вартість об’єкта.
Насамперед, шляхом відрахування із вартості конкретного об’єкта основних засобів ліквідаційної вартості визначаємо суму, яка підлягає амортизації. Потім отриману суму необхідно поділити на термін корисного використання об’єкта. У результаті цього розраховується річна сума амортизації від визначеної вартості основних засобів.
Розглянемо застосування цього методу на конкретному прикладі.
Первинна вартість об’єкта основних засобів складає 8600 грн. Розрахункова ліквідаційна вартість складає 1600 грн. Термін корисної експлуатації об’єкта – 5 років.
Розрахуємо річну суму амортизації.
1/ Сума, яка підлягає амортизації, дорівнює: 8600 грн. – 1600 грн. = 7000 грн.
2/ Річна сума амортизації даного об’єкта: 7000 грн. : 5 років = 1400 грн.
3/ Річна норма амортизації об’єкта дорівнює: 1400 : 7000 х 100% = 20%
Сума
амортизації за місяць визначається
шляхом ділення річної суми амортизації
на 12, тобто
Позитивним є те, що підприємству надано право уточнювати термін корисної експлуатації і ліквідаційну вартість.
Термін корисної експлуатації може змінюватись в тому випадку, коли об’єкт модернізовано, реконструйовано і в результаті цього підвищилися його експлуатаційні можливості.
Ліквідаційна вартість може змінюватися в зв’язку із зміною цін, тарифів і т.ін.
Якщо зміни відбулися, то коректується сума і норма амортизації.
2. Метод зменшення залишкової вартості. У цьому випадку сума амортизації з кожним роком зменшується, тому що базою для її визначення є залишкова вартість об’єкта. Цей метод багато в чому аналогічний методу, передбаченому для податкового обліку відповідно до пункту 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Найбільш доцільно використовувати даний метод по основних засобах, які мають максимальну продуктивність у перші роки використання. Норма амортизації, при використанні цього метода визначається за формулою:
де n – кількість років використання об’єкта.
Річна сума амортизації визначається за формулою:
3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості. Річна сума амортизації при його використанні визначається шляхом множення залишкової вартості об’єкта на початок року на річну норму амортизації, яка розраховується виходячи з терміну корисного використання об’єкта і подвоюється. Інакше кажучи, спочатку визначається норма амортизації за прямолінійним методом, а потім вона множиться на 2.
При цьому слід мати на увазі, що:
амортизація на новий введений в експлуатацію об’єкт перший рік розраховується виходячи з первинної вартості;
ліквідаційна вартість не розраховується.
Приклад. Якщо визначати амортизацію за методом прискореного зменшення залишкової вартості на об’єкт, наведений у прикладі до прямолінійного метода, то його норма амортизації буде 40%, тобто 20% х 2.
Річна сума амортизації складе:
за
1 рік
за
2 рік
4. Кумулятивний метод. Для його використання розраховується кумулятивний коефіцієнт шляхом ділення кількості років, що залишились до кінця строку корисного використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання. Річна сума амортизації визначається множенням цього коефіцієнта на вартість, що підлягає амортизації.
Приклад. Первинна вартість об’єкта 8800 грн.
Ліквідаційна вартість – 700 грн.
Отже сума, що підлягає амортизації дорівнює:
8800 – 700 = 8100 грн.
Термін
використання 5 років. Кумулятивний
коефіцієнт на перший рік дорівнює
,
а річна сума амортизації
;
на другий рік кумулятивний коефіцієнт
дорівнює
,
а отже сума амортизації =
і
т.д.
5. Виробничий метод. У цьому випадку для нарахування амортизації використовують дані про продуктивність активу усього і за окремими звітними періодами. Основою для визначення суми амортизації є вартість, яка амортизується.
Наприклад: Вартість верстата, яка амортизується складає 12000 грн. Продуктивність верстата за весь термін використання очікується 20000 деталей, у тому числі:
1 рік – 2200 (січень – 180 дет., лютий – 180 дет., березень – 200 дет., тощо)
2 рік – 2100
3 рік – 2000 і т.ін.
Насамперед, розрахуємо норму амортизації на 1 деталь. Вона дорівнює:
12000:20000 = 0,6 грн.
Потім щомісяця визначається річна сума амортизації шляхом множення випуску за місяць на норму амортизації.
Отже сума амортизації за січень = 180 х 0,6 = 108 (аналогічно розраховується амортизація за кожен місяць на протязі терміну використання об’екта).
Використання даного методу дозволяє при нарахуванні амортизації враховувати навантаження на обладнання. Найбільш прийнятний він для машин, обладнання й інших аналогічних об’єктів.
У практиці може виникнути необхідність використання комбінації наведених методів. Це можливо в тому випадку, якщо окремі компоненти об’єкта мають різні терміни і порядок використання.
Для обліку зносу основних засобів призначений рахунок 13 «Знос необоротних активів», субрахунок 131 «Знос основних засобів».
Рахунок 131 є регулюючим, контрактивним до рахунку 10 «Основні засоби».
По кредиту рахунка 131 відображається нарахування зносу, а по дебету – його списання. Сальдо рахунка кредитове, показує суму зносу наявних у підприємства основних засобів і довідково відображається в 1 розділі активу балансу.
Конкретний порядок відображення в обліку нарахування зносу залежить від того, використовує чи ні підприємство рахунки класу 8 «Витрати за елементами». У цьому класі передбачений спеціальний рахунок 83 «Амортизація».Розглянемо порядок обліку нарахування зносу основних засобів:
Документ |
Зміст запису |
Кореспонденція рахунків |
|||
Без використання рахунків класу 8 |
З використанням рахунків класу 8 |
||||
Дебет |
Кредит |
Дебет |
Кредит |
||
Розраху-нок бух-галтерії |
Нараховано знос основних засобів: - виробничого приз - |
23 “Вироб-ництво”
|
131 “Знос основ- |
83 “Амор-тизація” 23 “Виро- |
131 “Знос основ- |
|
начення
- і т.ін. |
91 “Загаль-новиробни-чі витрати” 92 “Адміні-стративні витрати” 93 “Витрати на збут” і т.ін. |
них засобів” |
бництво” 91 “За-гально виробничі вит-рати”
92 “Адмі-ністративні витра-ти”
93 “Вит-рати на збут” і т.ін. |
них засобів”
83 “Амортизація” |
Слід зазначити, що наведені методи нарахування амортизації основних засобів можна використовувати в бухгалтерському обліку. У податковому обліку зберігається колишній порядок. Всі основні засоби поділяються на 4 групи, по кожній з яких установлені жорстко регламентовані норми амортизації на податковий квартал:
група 1 – 2%;
група 2 – 10%;
група 3 – 6%;
група 4 – 15%.
Амортизація нараховується виходячи з залишкової вартості, що розраховується за формулою:
Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) – В(а-1) – А(а-1), де
Б(а) – балансова вартість групи основних засобів на початок кварталу;
Б(а-1) – балансова вартість групи на початок попереднього кварталу;
П(а-1) – сума витрат на придбання основних засобів, їхній ремонт,
реконструкцію, модернізацію й інші поліпшення за попередній квартал,
які за діючими нормативними документами відносяться на збільшення
балансової вартості;
В(а-1) – вартість списаних протягом попереднього кварталу основних засобів;
А(а-1) – сума амортизаційних відрахувань по відповідній групі за
попередній квартал.
Подібний порядок нарахування амортизації для цілей податкового обліку розглянуто у пункті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Підприємства можуть використовувати податковий метод нарахування амортизації і у бухгалтерському обліку. Але базу для її нарахування, тобто залишкову вартість основних засобів необхідно розраховувати згідно з нормативами бухгалтерського обліку.