4.3.2 Визначення втрат теплоти приміщеннями

Втрати теплоти опалюваними приміщеннями складаються з основних та додаткових. Втрати теплоти приміщеннями визначаються крізь окремі огороджувальні конструкції.

Тепловий потік крізь огородження Q_а, Вт, визначаємо за формулою

де A – площа огороджувальної конструкції, яка розглядається, м²;

К – коефіцієнт теплопередачі огороджувальної конструкції (визначений в розділі 4.3.1), (м²·К)/Вт;

t_в – температура внутрішнього повітря приміщення, °С, що приймається за додатком М;

t_з – розрахункова температура зовнішнього повітря для розрахунку систем опалення (середня п’яти найхолодніших діб) за табл. А3 додатку А для курсового проекту приймається tз = tх.п. = - 18 ^оС;

n – коефіцієнт врахування положення зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції по відношенню до зовнішнього повітря (за додатком Д);

 b – додаткові втрати теплоти в частках від основних втрат.

Додаткові втрати на нагрівання повітря, що надходить через зовнішні двері сходових клітин при їхньому відчиненні, розраховуються за формулою (при висоті будівлі H, м)

,

де В – коефіцієнт, який враховує кількість тамбурів: в прикладі один тамбур (дві двері) В=1,0;

р – кількість людей, що знаходяться в будівлі ( для житлових будинків р = 0).

Додаткові втрати теплоти, Q_в ,Вт, на нагрівання вентиляційного повітря розраховуються для кожного опалювального приміщення, яке має одне або більшу кількість вікон або балконних дверей в зовнішніх стінах, враховуючи потребу забезпечення підігрівання опалювальним приладом зовнішнього повітря в об’ємі однократного повітрообміну за годину за формулою:

,

де А_п – площа підлоги, м²;

h – висота приміщення від підлоги до стелі, м, але не більше 3,5 м.

Порядок виконання розрахунку втрат теплоти наступний:

1 Пронумеруємо усі приміщення тризначними цифрами (на першому поверсі - 101, 102, 103 і т.і.; на другому поверсі - 201, 202, 203 і т.і.).

2 Визначаємо орієнтацію зовнішніх огороджень за сторонами світу.

3 Визначаємо лінійні розміри та площу огороджувальних конструкцій з точністю до 0,1 м, площу – до 0,1 м².

4 Приймаємо розрахункові температури внутрішнього та зовнішнього повітря, t_в та t_з.

5 Знаходимо значення коефіцієнта n для кожного огородження.

6 Виписуємо значення К, знайдені під час виконання теплотехнічного розрахунку.

Розраховуючи втрати теплоти через стіни, площу вікон не віднімаємо від площі стіни, але при розрахунку втрат теплоти через вікна у графі 10 таблиці розрахунків записується різниця (К_пз –К_зс).

Результати розрахунку втрат теплоти зводимо до таблиці 4.1.

4.3.3 Опис прийнятої системи опалення

Система опалення будівлі повинна задовольняти санітарно-гігієнічним, економічним та естетичним вимогам. Вид системи опалення, тип опалювальних приладів приймаємо відповідно до завдання на проектування.

Під час проектування системи водяного опалення з місцевими опалювальними приладами передбачається однотрубна система опалення з нижньою розводкою магістралей.

Для приєднання системи опалення до зовнішніх теплових мереж передбачено улаштування теплового вводу. Тепловий ввід розміщується у підвалі будинку. Опалювальні прилади розміщуємо переважно під вікнами та біля зовнішніх стін. У сходових клітинах опалювальні прилади розміщуємо біля вхідних дверей до сходової клітини.

Прокладку трубопроводів системи опалення передбачаємо відкритою. В кутових кімнатах стояки розміщуємо у кутах, які утворюються зовнішніми огороджувальними конструкціями.

При нижній розводці для виведення повітря з системи опалення встановлюємо крани у верхніх пробках радіаторів верхніх поверхів.

В опалювальних приладах передбачається встановлення арматури, яка забезпечує монтажне та експлуатаційне регулювання.

Для регулювання подавання теплоносія та відключення окремих кілець, гілок та стояків системи опалення передбачаємо запірно-регулюючу арматуру (засувки, вентилі, шарові крани).