4 Приклад виконання курсового проекту
Цей розділ уключено до складу методичних вказівок для того, щоб показати студентові, як необхідно правильно оформляти курсовий проект.
У додатку Я.1 показано приклад оформлення титульного аркуша пояснювальної записки курсового проекту. На наступній сторінці викладається зміст пояснювальної записки курсової роботи, як показано у п. 1.1.
Далі студент повинен заповнити бланк-завдання згідно з прикладом, який наводиться в додатку Я.2, і далі іде текст пояснювальної записки.
4.1 Вступ
У курсовій роботі для житлової будівлі запроектована система центрального опалення з нижньою розводкою з теплопостачанням від ТЕЦ та природною витяжною вентиляцією.
Теплотехнічний розрахунок виконано згідно з будівельними вимогами, які викладені у [5].
У курсовому проекті за допомогою гідравлічного розрахунку системи опалення визначено діаметри трубопроводів при відомих теплових навантаженнях (витратах теплоносія) та наявному перепаді тиску на вводі. Виконана ув’язка тисків, якi витрачаються у стояках та магістральних трубопроводах.
За розрахунками опалювальних приладів визначено типорозміри та марка опалювальних приладів, необхідних для компенсації втрат теплоти приміщень.
У курсовому проекті визначено необхідний повітрообмін (тобто об’єм витяжного повітря) та кількість витяжних каналів для квартир одного типу, які розташовані на одній вертикалі будівлі.
4.2 Вихідні дані для проектування
- пункт будівництва – м. Одеса;
- температурна зона – третя;
- вологісний режим приміщення – нормальний;
- розрахункова температура внутрішнього повітря – tв = +20ºС;
- температура зовнішнього повітря:
- абсолютна мінімальна температура tа= -29ºС;
- середня найбільш холодних діб t х.д.= -21ºС;
- середня найбільш холодних п’яти діб t х.п.= -18ºС;
- кількість градусо - діб опалювального періоду – 2805;
- умови експлуатації огороджувальних конструкцій – Б.
4.3 Опалення
4.3.1 Теплотехнiчний розрахунок огороджувальних конструкцiй
Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій виконується для холодного періоду року.
Мета теплотехнічного розрахунку – визначення опору теплопередачі та коефіцієнта теплопередачі зовнішних огороджувальних конструкцій будівлі.
4.3.1.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівлі
Конструкція стіни: 1 – зовнішня штукатурка з цементно-піщаного розчину λ1=0,81 Вт/(м·К), S1=9,76 Вт/(м2·К), δ1=0,02м; 2 – цегляна кладка з цегли глиняної звичайної на цементно-піщаному розчині γ= 1800 кг/м3, λ2=0,81Вт/(м·К), S2=10,12Вт/(м2·К), δ2=0,12м.; 3 – шар утеплювача з пінополіуретану γ = 80 кг/м3, λ3=0,05Вт/(м·К), S3=0,70Вт/(м2·К), δ3 = ?; 4 – цегляна кладка з цегли глиняної звичайної на цементно-піщаному розчині γ=1800 кг/м3, λ4=0,81Вт/(м·К), S4=10,12Вт/( м2·К), δ4=0,38м; 5 –внутрішня штукатурка з вапняно-піщаного розчину λ5=0,93 Вт/(м·К), S5=11,09 Вт/(м2·К), δ5=0,01м.
Виписується мінімально допустиме значення опору теплопередачі для зовнішньої стіни за додатком Б для третьої температурної зони для м. Одеса Rq min = 2,2 (м2 ·К)/Вт. Розрахунок здійснюється за умовою RΣпр ≥ Rq min.
Величина опору теплопередачі термічно однорідної багатошарової огороджувальної конструкції зовнішньої стіни R∑, (м2·К)/Вт, визначається:
R∑ = 1/в + R1+ R2+R3+R4+R5+ 1/з.
При умові Rqmin = R∑ = 1/в + R1 + R2+R3+R4+R5 + 1/з, з цього рівняння визначається товщина невідомого шару утеплювача в зовнішній стіні Х = 3 :
За уніфікованими розмірами приймається товщина утеплювача 0,07м. Тоді підраховується дійсний термічний опір шару утеплювача:
R3 = 3 : 3 = 0,07: 0,05= 1,4 (м2 ·К)/Вт.
Тепер підраховується опір теплопередачі зовнішньої стіни:
Умова RΣпр ≥ Rq min витримана RΣ =2,211> Rq min =2,2. Підраховується коефіцієнт теплопередачі зовнішньої стіни: К=1: RΣ =1:2,211=0,452 Вт/(м2К).
4.3.1.2 Теплотехнічний розрахунок безгорищного покриття будівлі
Конструкція безгорищного покриття: 1 – водоізоляційний килим (три шари руберойду на бітумній мастиці) λ1=0,17 Вт/(м К), S1=3,53 Вт/(м2К), δ1= 0,015 м; 2 – вирівнюючий шар з цементно-піщаного розчину δ2=0,02 м, λ2=0,81Вт/(м·К), S2=9,76Вт/(м2·К); 3 – шар утеплювача з плит пінополістирольних екструзійних λ3= 0,037 Вт/(м·К), S3= 0,40 Вт/(м2 ·К), δ3= ?; 4 – пароізоляція з руберойду λ4 = =0,17Вт/(м·К), S4 = 3,53Вт/( м2 ·К), δ4= 0,01 м; 5 – збірна залізобетонна плита λ5=2,04 Вт/(м·К), S5=18,95 Вт/(м2 К), δ5=0,16 м; 6 – внутрішня штукатурка з вапняно-піщаного розчину δ6=0,01м, λ6 = 0,93 Вт/(м·К), S6 =11,09 Вт/(м2 К).
Виписується мінімально допустиме значення опору теплопередачі для зовнішньої стіни за додатком Б для третьої температурної зони для міста Одеса: Rq min =2,6 (м2 ·К)/Вт. Розрахунок проводиться за умовою RΣпр ≥ Rq min.
Величина опору теплопередачі безгорищного покриття, R∑, (м2·К)/Вт, визначається:
R∑ = 1/в + R1+ R2+R3+R4+R5+R6+ 1/з.
При умові Rqmin = R∑ = 1/в + R1 + R2+R3+R4+R5 + R6+1/з з цього рівняння визначається товщина невідомого шару утеплювача в конструкції безгорищного покриття Х = 3, м:
За уніфікованими розмірами приймається товщина утеплювача 0,1м. Тоді підраховується дійсний термічний опір шару утеплювача:
R3 = 3 : 3 = 0,1: 0,037= 2,70 м2К/Вт.
Тепер підраховується опір теплопередачі безгорищного покриття:
Умова RΣпр ≥ Rq min витримана RΣ =3,121> Rq min =2,6. Підраховується коефіцієнт теплопередачі безгорищного покриття:
К=1: RΣ =1:3,121=0,320Вт/(м2К).
4.3.1.3 Теплотехнічний розрахунок перекриття над неопалювальним підвалом
Мінімально допустиме значення опору теплопередачі визначаємо за додатком Б для третьої температурної зони м. Одеса для п’ятиповерхової житлової будівлі Rqmin =2,0 (м2 ·К)/Вт.
Вибираємо за додатком Ж тип перекриття з умови RΣпр ≥ Rq min. Конструкція перекриття буде наступна: дубовий паркет – 0,020 м; бетонна стяжка – 0,040 м; утеплювач – плита STROPROCK товщиною 0,080 м; залізобетонна плита – 0,12 м; штукатурка вапняно-піщана – 0,015 м.
Опір теплопередачі конструкції перекриття над неопалювальним підвалом RΣ =2,17 > Rq min =2,0.
Коефіцієнт теплопередачі також виписуємо з додатку Ж для підібраної конструкції К=0,46 Вт/(м2К).
4.3.1.4 Теплотехнічний розрахунок вікон будівлі
Мінімально допустиме значення опору теплопередачі вікон визначаємо за додатком Б для третьої температурної зони м. Одеса: Rqmin =0,5 (м2 ·К)/Вт.
Вибираємо за додатком Л тип заповнення світлових перерізів, орієнтуючись за умовою RΣпр ≥ Rq min. Приймаються для проекту вікна зі склопакетів двокамерних з СПО з алюмінієвою рамкою (“Інтерпром” м. Київ) з опіром теплопередачі RΣ = 0,51(м2 ·К)/Вт > Rq min = 0,5 (м2 ·К)/Вт.
Коефіцієнт теплопередачі виписуємо також з додатку Л для підібраного типу вікна К=1,961 Вт/(м2К).
4.3.1.5 Теплотехнічний розрахунок вхідних дверей до будинку
Мінімально допустиме значення опору теплопередачі вхідних дверей до будинку визначаємо за додатком Б для третьої температурної зони м. Одеси: Rqmin = 0,39 (м2 ·К)/Вт.
Вибираємо за додатком Л двері, орієнтуючись за умовою RΣпр ≥ Rq min. Приймаються зовнішні дерев’яні подвійні двері з опіром теплопередачі RΣ = =0,58(м2·К)/Вт > Rq min = 0,5 (м2 ·К)/Вт. Коефіцієнт теплопередачі також виписуємо з додатку Л для підібраного типу дверей К=1,724 Вт/(м2К).