2.5 Розрахунок опалювальних приладів приміщень будівлі, що проектується

Розрахунок проводиться в наступній послідовності. На початку розрахунку для однотрубної системи обчислюємо витрати води через стояк за формулою

, (2.17)

де Q_п – сума теплових навантажень всіх приладів, підключених до розрахункового стояка, Вт;

c_в – теплоємність води, с_в = 4,19 кДж/(кг·°С);

t_г і t_о –- температури води на вході і на виході до системи опалення, які відповідно приймаються рівними 95 та 70°С;

₁ і ₂ – коефіцієнти за додатками У і Х;

Підраховуються температури води на вході теплоносія до приладу t_вх і виходу з нього t_вих . Без врахування втрат теплоти в магістралі та стояку для двотрубної системи t_вх дорівнює температурі гарячої води на вході в систему опалення t_г, а t_вих – температурі зворотної води t_вих = t_о. Для однотрубної системи t_вх і t_вих визначаються поетапно для кожного приладу або приладового вузла за рухом теплоносія, користуючись формулою

, (2.18)

де Q_п^п – сума теплових навантажень приладів, які приєднані до стояка перед розрахунковим приладом (за рухом теплоносія), Вт.

Температуру теплоносія на виході з приладу t_вих знаходимо по t_вх:

, (2.19)

де Q_п – теплове навантаження приладу, що розраховується, Вт;

 – коефіцієнт затікання води в прилад, який приймається за додатком Ш.

Визначаємо витрати води через прилад G_пр, кг/год, (для конвекторів – витрати води в одній трубі конвектора) за формулою

. (2.20)

Потім розраховується температурний напір приладу t_ср як різниця середньої температури води в приладі t_ср і температури навколишнього повітря t_в, °С:

. (2.21)

Визначається тепловіддача відкрито прокладених в межах приміщення труб стояка та підводів, до яких безпосередньо приєднаний прилад, Q_тр ,Вт, за формулою

Q_тр = q_в l_в + q_г l_г , (2.22)

де q_в і q_г – тепловіддача 1м вертикальних і горизонтальних труб, Вт/м; приймається для неізольованих труб за додатком Ц, виходячи з діаметра та розташування труб, а також різниці температури теплоносія при вході його в приміщення, t_г , (приймається t_г = t_вх для підводів, що підводять теплоносій до приладу, а для тих підводів, по яких виходить теплоносій з приладу – t_г=t_вих ) і температури повітря в приміщенні t_в;

l_в і l_г – довжина вертикальних і горизонтальних труб в межах приміщення, м.

Визначається теплопередача приладу, яка розраховується Q_пр ,Вт, за формулою

Q_пр = Q_п  0,9Q_{тр ,} (2.23)

де Q_п – тепловтрати приміщення (при одному приладі) або їхня ча­стина, що

приходиться на прилад (при розміщені декількох приладів в приміщені), Вт, тобто теплове навантаження приладу.

Підраховується комплексний коефіцієнт (_к) приведення номінального теплового потоку до розрахункових умов. Для теплоносія води потрібно користуватися формулою

, (2.24)

де b – коефіцієнт, який враховує значення атмосферного тиску в даній місцевості ( при 760 мм рт. ст. b =1);

 – коефіцієнт врахування напрямку руху води в приладі.

Для напрямку руху теплоносія в приладі зверху вниз –  =1, а для руху знизу вверх коефіцієнт підраховується за формулою

 = 1  a (t_вх  t_вих), (2.25)

де a = 0,006 – для чавунних секційних і сталевих панельних радіаторів типу РСВ1; a= 0,002 – для конвекторів настінних типу “Универсал”, “Акорд” і приладу “Коралл” в дворядному виконанні по висоті;

n, p, с – експериментальні числові показники, що приймаються за додатком Щ.

Тепловий потік підібраного приладу не повинен бути істотно менший, ніж значення номінального теплового потоку Q_нт . Враховуючи це, до формули (2.26) підставляють значення Q_пр , зменшене на 5% при Q_пр  1200 Вт або зменшене на 60 Вт при Q_пр > 1200 Вт.

Визначається потрібний номінальний тепловий потік Q_нт, Вт, за формулою

Q_нт = Q_пр : _к . (2.26)

За додатком Ф підбирається тип нагрівального приладу, орієнтуючись на Q_нт , та виписується з таблиці номінальний тепловий потік Q_ну, Вт.

Мінімально допустима кількість секцій чавунного радіатора визначається за формулою

, (2.27)

де Q_ну – номінальний умовний тепловий потік однієї секції радіатора, Вт (за додатком Ф);

₄ – коефіцієнт врахування способу установки радіатора (за додатком  Щ), при відкритій установці  ₄ = 1;

₃ – коефіцієнт врахування числа секцій в приладі; для радіатора типу МС-140 приймається при числі секцій в приладі до 15 – 3 = 1, від 16 до 20 – 3 = 0,98, від 21 до 25 – 3 = 0,96; для радіаторів інших типів потрібно користуватися формулою

(2.28)

в якій N – число секцій радіатора.

За такою послідовністю підраховується кількість секцій для кожного приладу, які приєднуються до розрахункового стояка.