2.2 Визначення втрат теплоти приміщеннями будівлі, що проектується

Визначення втрат теплоти приміщеннями здійснюється згідно з [6, 7]. Тепловтрати опалюваних приміщень складаються з основних і додаткових. Втрати теплоти приміщенням визначаються складанням втрат через окремі огороджувальні конструкції.

Розрахункові тепловтрати, Вт, для кожного опалювального приміщення розраховуються за формулою

Q = Q_a + Q_в, (2.10)

де Q_a – тепловий потік, Вт, через огороджувальні конструкції;

Q_в – втрати теплоти, Вт, на нагрівання вентиляційного повітря.

Тепловий потік крізь огородження Q_а, Вт, визначаємо за формулою

(2.11)

де A – площа огороджувальної конструкції, м²;

К – коефіцієнт теплопередачі огороджувальної конструкції (визначений в розділі 2.1), (м²·К)/Вт;

t_в – температура внутрішнього повітря приміщення, °С, що приймається за додатком М;

t_з – розрахункова температура зовнішнього повітря для розрахунку систем опалення (середня п’яти найхолодніших діб) за табл. А3 додатку А,°С;

n – коефіцієнт врахування положення зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції по відношенню до зовнішнього повітря (за додатком Д);

 b – додаткові втрати теплоти в частках від основних втрат.

Для зовнішніх стін, дверей, вікон і похилих горищних або безгорищних перекрить додаткові втрати b з урахуванням орієнтації на сторони світу приймаються (рис. 2.2) при орієнтації на:

- північ, схід, північний схід і північний захід – 0,1;

- південний схід і захід – 0,05;

- південь і південний захід – 0.

Додаткові втрати на нагрівання повітря, що надходить через зовнішні двері сходових клітин при їхньому відчиненні, розраховуються за формулою (при висоті будівлі H, м)

, (2.12)

де В – коефіцієнт, який враховує кількість тамбурів:

для одного тамбура (дві двері) В=1,0, для двох тамбурів (три двері) В=0,6;

р – кількість людей, що знаходяться в будівлі (для житлових будинків р = 0).

Додаткові втрати теплоти, Q_в ,Вт, на нагрівання вентиляційного повітря розраховуються для кожного опалювального приміщення, яке має одне або більшу кількість вікон або балконних дверей в зовнішніх стінах, враховуючи потребу забезпечення підігрівання опалювальним приладом зовнішнього повітря в об’ємі однократного повітрообміну за годину за формулою

, (2.13)

де А_п – площа підлоги, м²;

h – висота приміщення від підлоги до стелі, м, але не більше 3,5м.

У курсовій роботі допускається не враховувати зменшення загальних втрат теплоти приміщеннями на величину побутових тепловиділень.

Результати підрахунку втрат теплоти зводимо в таблицю (додаток Н).

Розрахунок тепловтрат проводимо в наступній послідовності:

1. для всіх приміщень робиться нумерація тризначними числами (на першому поверсі – 101, 102 і т. і., на другому – 201, 202 і т. і.), сходові клітини позначаємо великими літерами – А, Б;

2. визначаємо орієнтацію зовнішніх огороджень за сторонами світу;

3. позначаємо назви огороджувальних конструкцій в розрахунковій таблиці наступним чином:

зс – зовнішня стіна, пз – подвійне засклення, оз – одинарне засклення, ст – горищне перекриття або безгорищне покриття, пл – перекриття над підвалом або підлога на ґрунті, пд – подвійні двері зовнішні, од – одинарні двері зовнішні, бд – балконні двері;

4. визначаємо лінійні розміри і площу огороджувальних конструкцій таким чином (рис. 2.3):

• площу світлових прорізів і дверей – за найменшими розмірами будівельних прорізів у світлі l₁, l₂;

• площу стелі і підлоги – за розмірами між осями внутрішніх стін l₃ і від внутрішньої поверхні зовнішніх стін до осей внутрішніх стін l₄, l₅;

• висоту першого поверху h₁ – за розміром від рівня нижньої поверхні конструкції підлоги першого поверху до рівня чистої підлоги другого поверху за наявності неопалювального підвалу; за розміром від чистої підлоги першого поверху до рівня чистої підлоги другого поверху за наявності підлоги, розташованої безпосередньо на ґрунті; за розміром

• від нижнього рівня підготовки підлоги першого поверху до рівня чистої підлоги другого поверху за наявності підлоги на лагах;

• висоту стін проміжного поверху h₂ – за розміром між рівнями чистих підлог даного поверху і того, що лежить вище;

• висоту стін верхнього поверху h₃ – за розміром від рівня чистої підлоги до верху утеплювача горищного перекриття за наявності горища або за розміром від рівня чистої підлоги до перетинання внутрішньої поверхні зовнішньої стіни з верхньою площиною покриття за відсутності горища;

• довжину зовнішніх стін:

некутових приміщень – за розмірами між осями внутрішніх стін l₆; – кутових приміщень – від зовнішніх поверхонь зовнішніх стін до осей внутрішніх стін l₇ і l₈.

Площу ділянок підлоги на ґрунті або на лагах, які примикають до кутів, що утворюються зовнішніми стінами (в першій двометровій зоні), вводимо в розрахунок двічі, тобто за напрямком обох зовнішніх стін, що утворюють кут (див. рис. 2.1).

Лінійні розміри огороджувальних конструкцій визначаємо з точністю до 0,1 м, площу – до 0,1 м²;

5. приймаємо розрахункові температури внутрішнього та зовнішнього повітря, t_в і t_з;

6. знаходимо значення коефіцієнта n для кожної огороджувальної конструкції;

7. виписуємо значення коефіцієнта теплопередачі кожної огороджувальної конструкції, які знайдені під час виконання теплотехнічного розрахунку;

8. розраховуючи тепловтрати через стіни, площу вікон не віднімаємо від площі стін, але під час розрахунку тепловтрат через вікна в графі 10 додатка Н записуємо різницю (К_вікна  К_зс). Втрати теплоти через підлогу, яка розташована на ґрунті або лагах, визначаємо по зонах завширшки 2 м, відносячи до 4-ї зони іншу внутрішню площу підлоги після 3-ї зони;

9. знаходимо тепловтрати для кожної огороджувальної конструкції за формулою (2.11), а після цього знаходимо додаткові тепловтрати на нагрівання вентиляційного повітря. До графи 14 додатка Н заносимо загальні втрати теплоти кожної огороджувальної конструкції з урахуванням кількості теплоти Q_в на нагрів зовнішнього повітря, що потрапляє через зовнішні двері (для сходових клітин). В графі 15 додатка Н записуються втрати теплоти на нагрівання вентиляційного повітря, які підраховані для приміщення, також в графі потрібно підрахувати суму втрат теплоти всіх огороджувальних конструкцій приміщення та втрати теплоти на нагрівання вентиляційного повітря в приміщенні;

10.  для кожного поверху потрібно підрахувати суму втрат теплоти всіх приміщень та суму втрат теплоти приміщень для всього будинку.

Рисунок 2.3 – Порядок обміру огороджувальних конструкцій