2.5.1. Ієрархічна система класифікації

Ієрархічна система класифікації будується послідовним поділом множини (об’єктів) на підпорядковані класифікаційні угрупування. Множину, яка класифікується, поділяють на підпорядковані підмножини спочатку за певною ознакою (основою поділу) на великі групування, потім кожну з них - на ряд наступних групувань, які в свою чергу поділяють на дрібніші, поступово конкретизуючи об'єкт класифікації. Між цими групуваннями встановлюються відношення підпорядкованості (ієрархії) (рис. 2.6).

Рис. 2.6. Ієрархічна система класифікації

Враховуючи достатньо жорстку процедуру побудови класифікації, необхідно перед початком роботи визначити конкретні властивості, якими повинні володіти об’єкти, щоб була можливість об’єднати їх у класи. Саме ці властивості, в подальшому, використовуються в якості ознаки класифікації.

В ієрархічній системі класифікації, кожний об’єкт на будь-якому рівні повинен бути віднесеним до певного класу, який характеризується конкретним значенням обраного класифікаційного рівня. Для наступного групування, у кожному новому класі необхідно задати свої класифікаційні ознаки та їх значення.

Таким чином, вибір класифікаційних ознак залежить від семантичного змісту того класу, для якого необхідне групування на наступному рівні ієрархії. Кількість рівнів класифікації, відповідає числу ознак, обраних в якості основи для поділу та характеризує глибину класифікації.

Приклад. Створити ієрархічну систему класифікації для інформаційного об'єкту ”Факультет”, яка дозволить класифікувати інформацію про всіх студентів за наступними класифікаційними ознаками: – факультет, на якому він навчається, віковий склад студентів, стать студента, для жінок – наявність дітей.

Система класифікації представлена на рис. 2.7 і матиме наступні рівні:

0-й рівень. Інформаційний об'єкт ”Факультет”;

1-й рівень. Вибирається класифікаційна ознака – назва факультету, яка дозволяє виділити декілька класів з різними назвами факультетів, у яких зберігається інформація про всіх студентів.

2-й рівень. Вибирається класифікаційна ознака – вік, який має три градації: до 20 років, від 20 до 30 років, понад 30 років. По кожному факультету виділяються три вікові підкласи студентів.

3-й рівень. Вибирається класифікаційна ознака – стать. Кожний підклас 2-го рівня розбивається на дві групи. Таким чином, інформація про студентів кожного факультету в кожному віковому підкласі розділяється на дві групи – чоловіків і жінок.

4-й рівень. Вибирається класифікаційна ознака – наявність дітей у жінок: є, ні. Створена ієрархічна система класифікації має глибину класифікації, яка дорівнює чотирьом.

Рис. 2.7. Приклад ієрархічної системи класифікації для інформаційного об’єкта ”Факультет”

Переваги ієрархічної системи класифікації:

– простота побудови;

– використання незалежних класифікаційних ознак в різних гілках ієрархічної структури.

Недоліки ієрархічної системи класифікації:

– жорстка структура, яка призводить майже до неможливості внесення змін, тому що при необхідності проведення модифікації системи, доводиться перерозподіляти усі класифікаційні угруповання;

– неможливість групування об’єктів за попередньо непередбаченим комбінаціям ознак.