2.5. Засоби формалізованого опису економічної інформації

Для забезпечення повноцінного і ефективного обміну інформацією, як всередині ІС, так і між різними ІС, автоматизації роботи з даними різних типів, необхідно певним чином уніфікувати і стандартизувати форму подання інформації без зміни її змісту. Для цього слугує система класифікації і кодування, причому кодування є засобом вираження елементів класифікації.

Класифікація – система розподілу об’єктів (предметів, явищ, процесів, понять) по класам (групам) у відповідності з визначеною ознакою.

Класифікація повинна відповідати таким основним вимогам:

– повнота охоплення всіх об'єктів множини класифікації;

– відмінність груп об'єктів;

– відсутність перетинів груп об'єктів;

– можливість включення нових груп об'єктів;

– лаконічність, чіткість і зрозумілість класифікаційних ознак;

– незмінність прийнятої класифікаційної ознаки на всіх рівнях класифікації.

Під об’єктом розуміють будь-який об’єкт, процес, явище матеріальної або нематеріальної властивості.

Система класифікації дозволяє згрупувати об’єкти та визначити певні класи (групи), котрі будуть характеризуватись низкою спільних властивостей.

Клас – група об’єктів які характеризується низкою спільних властивостей (ознак).

Класифікаційне угруповання – частина об'єктів, яка відокремлюється під час класифікації. Найпоширенішими є такі назви класифікаційних угруповань: клас, підклас, група, підгрупа, вид, підвид, тип.

Класифікація об’єктів – це процедура групування на якісному рівні, спрямована на виділення однорідних властивостей. Стосовно інформації, як об’єкта класифікації, виділені класи називають інформаційними об’єктами.

Властивість інформаційного об’єкта визначається інформаційними параметрами, які називаються атрибутами (реквізитами).

Атрибут (від лат attributium – додане) – логічно неподільний інформаційний елемент, котрий описує певну властивість об’єкта, процесу, явища тощо.

Крім виявлення загальних властивостей інформаційного об’єкта, класифікація потрібна для розробки правил (алгоритмів) та процедур обробки інформації, представленої сукупністю атрибутів (реквізитів).

При будь-якій класифікації, бажано дотримуватися наступних вимог:

– забезпечення повноти охоплення об’єктів розглянутої області;

– забезпечення можливості наступного включення нових об’єктів.

У будь-якій країні, зазвичай, розроблюються і використовуються державні, галузеві та регіональні класифікатори. Наприклад, класифіковані: галузі промисловості, обладнання, професії, одиниці виміру, статті витрат тощо.

Класифікатор – систематизоване зведення найменувань та кодів класифікаційних угруповань.

При класифікації широко використовуються поняття класифікаційна ознака та значення класифікаційної ознаки, які дозволяють встановити схожість або різницю об’єктів. Можливий також підхід до класифікації поєднанням цих двох понять в одне, яке називається ознакою класифікації (основа поділу).

Найбільше поширення отримали три методи класифікації об’єктів:

– ієрархічний;

– фасетний;

– дескрипторний.

Ці методи розрізняються різною стратегією застосування класифікаційних ознак.