7. За формою передачі:

– вербальна (словесна);

– невербальна;

8. За способом передачі:

– супутникова;

– електронна;

– телефонна;

– письмова;

– тощо;

9. за об`єктивністю відображення явищ, подій, господарських операцій інформацію розподіляють на достовірну і недостовірну.

10. за насиченістю реквізитами – на недостатню, достатню та надлишкову.

11. за місцем виникнення інформація поділяється на внутрішню та зовнішню.

Внутрішньою називається інформація, яка виникає і циркулює лише всередині організації чи установи всередині об'єкта (підприємство, цех, склад тощо). Внутрішня інформація поділяється на інформацію про продукцію, про виробничі процеси та про внутрішні збурення. Інформація про продукцію характеризує якісні та кількісні сторони продукції. Інформація про процеси виробництва надає дані про хід технологічного виробництва, про енергоносії тощо. Інформація про внутрішні збурення включає відомості про простої, відсутність матеріальних цінностей тощо.

Зовнішня інформація надходить від інших об'єктів і поділяється на планову, нормативно-довідкову та інформацію про зовнішні збурення. До планової зовнішньої інформації відноситься інформація про параметри об'єкта управління на наступний період. Нормативно-довідкова інформація містить різні нормативні та довідкові дані. Інформація про зовнішні збурення містить дані про несвоєчасну зміну нормативів, недостачу матеріалів для виробництва тощо;

12. за часом виникнення інформація поділяється на оперативну та поточну.

Оперативна інформація – це інформація з нерегламентованим періодом надходження в систему.

Поточна інформація – це інформація, яка надходить згідно з встановленим регламентом;

13. за ознакою:

–якісна;

– кількісна;

14. за об'єктивністю відображення:

– достовірна;

– недостовірна;

– точна;

– неточна.

15. за способом фіксації інформація поділяється на усну і документальну, яка у свою чергу поділяється на інформацію, що міститься на паперовому носієві і інформацію, що міститься на машинному носієві;

16. за стадіями життєвого циклу товару:

– стадія маркетингу;

– стадія розробки продукції та послуг;

– стадія виробництва;

– стадія продажу;

17. за відношенням до процесу обробки інформація поділяється на оброблювану та необроблювану;

18. за режимом передачі:

– у нерегламентовані періоди;

– на замовлення;

– примусова, у певні періоди;

19. за інтервалом часу між надходженням:

– періодична;

– неперіодична;

20. за режимами доступу:

• цілком таємна (top secret);

• конфіденційна (confidential);

• таємна (secret);

• відкрита (unclassified).

Відкрита інформація доступна широкому загалу користувачів, таємна містить відомості, які становлять державну та іншу передбачену законом таємницю, розголошення якої може завдати шкоди особі, державі, суспільству. Конфіденційна інформація містить відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні юридичних та фізичних осіб і поширюються за їхньою згодою. Цілком таємна інформація є доступною чітко обмеженій групі осіб з відповідними повноваженнями;

21. за елементами структури інформація поділяється на реквізит, показник, масив, потік.

Для того, щоб людина могла сприймати інформацію, повинна бути здійснена її індикація. Існують такі типи індикації:

– цифрова – цифровий запис у документі, цифровий запис на лічильниках, табло, екрані ПК тощо;

– алфавітна – словесний запис у документі, словесний запис на лічильниках, табло, екрані ПК тощо;

– символічна – умовне зображення на кресленнях, схемах тощо;

– предметно-візуальна – фотознімок, зображення на екрані, роздруковане зображення тощо.

Інформація надходить працівникам апарату управління як із власних структурних підрозділів, так і від інших організацій. За цією ознакою інформацію поділяють на внутрішню і зовнішню. І, насамкінець, інформацію, що надходить до об`єкта управління, називають вхідною, а інформацію від об`єкта – вихідною.

Інформацію для економічного аналізу поділяють на декілька типів, які є суттєвими для розробки технологій. Це: факти, оцінки, прогнози, узагальнені зв’язки, конфіденційна інформація, чутки.

Факт – це інформація про подію або умову, що їх можна безпосередньо спостерігати та аналізувати (наприклад, виробництво, продаж). Фактична інформація, яка використовується для аналізу, є різноманітною і великою за обсягом, формується з різних джерел, потребує накопичення в базі даних і дальшої обробки, в основній масі циклічно повторюється.

Розв’язання аналітичних задач потребує фактичної інформації як про внутрішнє, так і про зовнішнє середовище. Ця інформація є основою для аналізу виконання планів, вивчення динаміки економічних показників та прогнозування на майбутнє.

Оцінка ґрунтується на висновках, зроблених щойно чи колись у минулому. Вона не завжди є достовірною і може мати різні похибки, пов’язані із використанням певних методів вимірювання і розрахунків, похибками у вибірці, глибиною професійних знань спеціаліста, який вибрав методику розрахунку та дав оцінку. За результатами оцінки формується база даних для прогнозування майбутнього, особливо коли використовуються бази знань та експертні системи.

Оцінка в економіці – процес вираження господарських цінностей в грошовій формі.

Прогноз (від грец. πρόγνωσις – передбачення, пророкування) – пророкування майбутнього за допомогою наукових методів, а також сам результат прогнозу.

Прогнози частково ґрунтуються на аналогії і частково на тому, що заведено називати ”здоровим глуздом”. Для прогнозування використовуються різні методи й моделі розрахунків (кореляційний і регресивний аналіз, екстраполяція тенденцій), знання експертів і спеціалістів у конкретній галузі. Для забезпечення достовірності прогнозу доцільно використовувати різні методи прогнозування та порівнювати отримані результати. Також майже завжди є можливість порівняти прогнозну й фактичну інформацію та зробити необхідні висновки. Основою для оцінки та прогнозування є узагальнені зв’язки, які характеризують рівень залежності досліджуваного показника від одного чи кількох інших показників, як, наприклад, обсяг продажу і план витрат ресурсів підприємства.

Конфіденційна інформація – інформація, яка належить до інформації з обмеженим доступом і знаходиться у володінні, користуванні або розпорядженні окремого респондента та поширюється виключно за його згодою відповідно до погоджених з ним умов.

Конфіденційна інформація, як і джерело її отримання, не підлягає розголошенню і має різний рівень надійності. До неї відносять відомості про плани конкурентів, про науково-технічні досягнення, можливі зміни в законодавстві країн стосовно виробництва, торгівлі, податків тощо.

В аналітичних розрахунках часто використовується інформація, яка отримала назву – чутки.

Чутка – вістка, повідомлення вірогідність яких не встановлено. Хоч чутки є не дуже надійним джерелом інформації, проте коли їх опубліковано в пресі, оприлюднено в публічних виступах і заявах, вони можуть тимчасово спричинити зміни на ринку, навіть якщо зміст чуток не відповідає дійсності.

Існують й інші способи класифікації інформації. Так, наприклад, структурною називається інформація, яку отримує суб'єкт через органи відчуття.

Оперативна інформація циркулює між об'єктами матеріального світу і використовується в процесах управління в живій природі та суспільстві.

Релевантна інформація (від англ. relevant – доцільний, той, що стосується справи) – відомості щодо певної людини, проблеми, мети, терміну тощо.

Найважливішими характеристиками інформації є точність, достовірність, повнота, актуальність, оперативність.

Точність інформації визначається припустимим рівнем її спотворення по відношенню до поставленого завдання.

Достовірність інформації визначається її властивістю відображати реально існуючі об'єкти з необхідною точністю.

Оперативність інформації характеризує її актуальність за умов зміни ситуації.

Обов'язкова вимога до інформації полягає в наявності її носія, джерела і приймача, а також встановленого каналу зв'язку між ними.

Особливе значення має здатність інформації перетворюватись на нові знання, які можуть бути використані для прийняття управлінських рішень і поповнень знань управлінського персоналу.