2.6.4. Штрихове кодування

Штрихові системи кодування як метод маркування товарів з'явилися в середині 60-х років XX століття у США та інших економічно розвинених країнах світу для ідентифікації руху величезних мас товарів на всьому шляху від виробника до споживача.

При цьому, вимоги до штрихового кодування висувались такі. Маркування повинне бути простою і доступною операцією, нести мінімальну кількість необхідної інформації. При цьому ставились необхідні умови: маркування має легко і безпомилково читатися за допомогою відносно простих надійних, доступних за ціною технічних засобів, що мають включатися як елемент у технологічний процес обробки інформації, зокрема й засобами обчислювальної техніки.

З часом штрихове кодування як тип автоматизованої ідентифікації товарів і послуг за допомогою оптичного зчитування інформації набуло надзвичайно великого поширення як елемент процесу обліку, контролю та управління рухом одиниць обліку та електронної обробки даних.

В Україні штрихове кодування товарів було введено Постановою Кабінету Міністрів від 29 травня 1996 р. №574 з метою створення умов для впровадження в Україні ІТ автоматизованої ідентифікації та електронного обміну даними і створення інформаційної бази для контролю та управління товарно-грошовим обігом в державі.

У серпні 1996 p. Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України затвердило положення про штрихове кодування товарів. Кодування товарів та одиниць обліку підприємницької діяльності здійснюється Асоціацією Товарної Нумерації України ”ЄАН-УКРАЇНА”. Розроблені Державні стандарти України та Керівний нормативний документ зі штрихового кодування та електронного обміну інформацією.

Штрихове кодування ґрунтується на застосуванні двійкової системи числення: інформація запам'ятовується як послідовність нулів і одиниць, причому широкі смуги (темні чи світлі) означають 1, вузькі – 0, тому штриховий код являє собою послідовність смуг: світлих чи темних, вузьких чи широких, нанесених на різні носії інформації (папір, самоклеюча плівка, кераміка, пластмаса тощо).

На даний час застосовуються декілька видів штрихових кодів.

В США та Канаді застосовується код UPC, тому українські товари, що поставляються в ці країни, повинні мати даний код.

На основі коду UPC в Європі створена міжнародна система товарної нумерації EAN (European Article Number).

Система EAN – це міжнародний стандарт для ідентифікації товарів, послуг та розташування, автоматизованої ідентифікації на основі штрихових кодів та електронного обміну даними – EDI (Electronic Data Interchange).

Система EAN базується на трьох основних технологіях:

– ідентифікаційні номери (коди EAN) – ідентифікують товари, послуги і розташування та є ключами доступу до інформації;

– штрихові коди EAN – дозволяють автоматизувати введення, відображення та зчитування як ідентифікаційних номерів, так і іншої інформації стосовно товарів;

– стандарт EAN для EDI (EANCOM) – забезпечує електронний обмін даними (документами) між діловими партнерами у стандартизованому форматі.

Ці технології створено для підвищення ефективності ділових процесів у виробництві, розподілі і продажу товарів та наданню послуг. Застосування системи EAN стосується в першу чергу автоматизації касових операцій, операцій відвантаження та приймання товарів, інвентаризації, автоматичного замовлення та аналізу продажу.

Ідентифікаційні номери EAN є унікальними в світовому масштабі, багатогалузевими, мають контрольний розряд для гарантування точності зчитування. Унікальність дозволяє партнерам в усьому світі використовувати для ідентифікації код EAN одиниці власного обліку. Інформація стосовно товарів, послуг і розташування підтримується в базах даних і не є складовою частиною самого номеру, що дозволяє легко і швидко її поповнювати, змінювати, а також використовувати.

В Україні застосовуються кілька видів штрихових кодів EAN:

– EAN/UPS – застосовується для маркування одиниць обліку, що обліковуються через касові апарати;

Рис. 2.10. Приклад коду EAN/UPS

• ITF – штрихкодова символіка (рис.2.11), застосовується для маркування товарів, які не призначені для проходження через касові апарати. Більш придатна для друку на поганої якості носіях (транспортних упаковках, гофрокартонні тощо);

Рис. 2.11. Приклад коду ITF

– UCC/EAN-128 – сучасний, найбільш досконалий, компактний та надійний алфавітно-цифровий код для кодування алфавітно-цифрової інформації, що дозволяє доповнювати одні дані іншими, пов'язуючи їх в один символ. Код не має фіксованої довжини (рис.2.12). Додатково до основної функції, пов'язаної з ідентифікацією товарів, код забезпечує стандартизацію даних про терміни придатності товарів, ідентифікацію партій і серій товарів, ідентифікацію окремих транспортних одиниць, одиниць і точності вимірювання, шифрів місць походження, а також стандартизацію іншої інформації, якою підприємства обмінюються між собою;

Рис. 2.12. Приклад коду UCC/EAN-128

• EAN-13 – тринадцятирозрядний код, що застосовується для одиниці постачання, що містить різні товари. На рис. 2.13. наведений приклад цього коду. Структура коду: перші три цифри, як правило, означають країну-виробника. Код країни ніколи не складається із однієї цифри. Наступні чотири цифри – код підприємства-виробника, далі п'ять цифр – код продукту, остання цифра – контрольне число. Крайні і центральні штрихи є довшими;

Рис. 2.14. Приклад коду EAN-13

Перелік кодів країн представлений в табл.2.2.

Таблиця 2.2.

Коди країн		Коди країн		Коди країн		Коди країн
00-09	США, Канада	520	Греція	70	Норвегія	80-83	Італія
20-29	Резервні номери	529	Кіпр	729	Ізраїль	84	Іспанія
30-37	Франція	531	Македонія	73	Швеція	850	Куба
380	Болгарія	535	Мальта	740-745	Центральна Америка	858	Словакія
383	Словенія	539	Ірландія	750	Мексика	859	Чехія
385	Хорватія	54	Бельгія, Люксембург	759	Венесуела	860	Югославія
400-440	Німеччина	56	Португалія	76	Швейцарія	869	Туреччина
460-469	Росія	569	Іспанія	770	Колумбія	87	Нідерланди
471	Тайвань	57	Данія	773	Уругвай	880	Південна Корея
474	Естонія	590	Польща	775	Перу	885	Таїланд
475	Латвія	594	Румунія	111	Болівія	888	Сінгапур
477	Литва	599	Угорщина	119	Аргентина	899	Індонезія
48	Філліпіни	600-601	Південна Африка	780	Чілі	90-91	Австрія
482	Україна	611	Марокко	784	Парагвай	93	Австралія
489	Гонконг	619	Туніс	786	Еквадор	94	Нова Зеландія
49	Японія	64	Фінляндія	789	Бразилія	955	Малайзія
50	Великобританія	690-691	Китай			959	Гвінея

Наступні п'ять (01721) - підприємство-виробник.

Ще п'ять (11001) – найменування товару, його споживчі якості, розміри, маса, колір:

1-а цифра – найменування товару;

2-а цифра – споживчі якості;

3-тя цифра – розмір, маса;

4-а цифра – інгредієнти;

5-а цифра – колір.

Остання цифра (3) – контрольна, яка використовується для перевірки правильності зчитування штрихів сканером.

Приклад обчислення контрольної цифри для визначення дійсності товару:

1. Скласти цифри, що стоять на парних місцях:

6+1+2+1+0 + 1 = 11

2. Суму, яка утворилася, помножити на 3:

11x3 = 33

3. Скласти цифри, що стоять на непарних місцях, за винятком контрольної цифри:

5 + 0 + 7+1+1+0= 14

4. Скласти числа, що вказані в пунктах 2 та 3:

33 + 14 = 47

5. Відкинути десятки:

одержимо 7

6. Від 10 відняти те, що отримано в пункті 5:

10-7 = 3

Якщо отримана цифра не співпадає з контрольною цифрою в штрих-коді, це означає, що товар вироблено незаконно.

Нерідко на товарі можна побачити надпис, наприклад, "Вироблено в Голландії", а код, що наноситься на етикету, цій країні не відповідає. В такому разі причин може бути декілька.

Перша: фірма була зареєстрована та отримала код не в своїй країні, а в тій, куди направлено основний експорт її продукції.

Друга: товар було виготовлено на дочірньому підприємстві.

Третя: можливо, товар було виготовлено в одній країні за ліцензією фірми з іншої країни.

І, нарешті, четверта: засновники підприємства - декілька фірм із різних держав.

– EAN-14 – чотирнадцятирозрядний код з прямокутним контуром (рис.2.15). Аналогічно коду EAN-13 він складається з 13 розрядів тієї ж послідовності та одного додаткового знаку, що ставиться першим і відображає специфіку упаковки (1 – групова упаковка, 2 – упаковка партій в контейнері тощо).

Рис. 2.15. Приклад коду EAN-14

Система EAN застосовується у будь-якому виді Діяльності, де є потреба в обліку, контролі та управлінні рухом одиниць обліку та електронній передачі даних. Вона дозволяє автоматизувати ці процеси, зменшити кількість ручної праці та затрати часу, підвищити швидкість, точність та ефективність виконання.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте особливості економічної інформації та властивості інформації.

2. Яка структура економічної інформації?

3. Види економічної інформації відповідно до виконуваних функцій управління.

4. Види економічної інформації за технологією оброблення.

5. Структура, форми подання та відображення економічної інформації.

6. Що таке масив даних, інформаційний потік, інформаційна база?

7. Що таке система класифікації? Методи класифікації?

8. Ієрархічний метод класифікації. Переваги й недоліки цього методу.

9. Фасетний метод класифікації. Переваги й недоліки цього методу.

10. Методи кодування. Їх характеристика.

11. Єдина система класифікації кодування. Види класифікаторів, що застосовуються в бухгалтерському обліку.

12. Охарактеризуйте сутність штрихового кодування. Наведіть приклад штрихового кодування.

13. Наведіть приклади технології застосування штрихового кодування.

1 Від англ. facet- аспект, грань, сторона.

2 Дескриптор (від лат. describe – „описую”) – одиниця інформаційно-пошукової мови, яка відповідає певному поняттю, певній ознаці.

41