2.6.2. Реєстраційне кодування
Реєстраційне кодування використовується для однозначної ідентифікації об'єктів і не потребує попередньої класифікації об'єктів. При цьому, розрізняють порядкову і серійно-порядкову систему.
Порядкова система кодування є найпростішою і найпоширенішою. При її застосуванні присвоєння кодів виконується по мірі зростання або спадання ознак без пропуску номерів – послідовна нумерація об'єктів числами натурального ряду. Цей порядок може бути випадковим або визначатися після попереднього впорядкування об'єктів, наприклад за алфавітом. Цей метод застосовується у випадку, коли кількість об'єктів невелика, наприклад кодування назв факультетів університету, кодування студентів в учбовій групі тощо.
Суть методу полягає в наступному: спочатку записується код старшого угрупування 1-го рівня, потім код угрупування 2-го рівня, потім код угрупування 3-го рівня тощо. В результаті виходить кодова комбінація, кожний розряд якої містить інформацію про специфіку виділеної групи на кожному рівні ієрархічної структури. Послідовна система кодування володіє тими ж достоїнствами і недоліками, як і ієрархічна система класифікації.
Серійно-порядковий метод кодування передбачає попереднє виділення груп об'єктів, які складають серію, а потім у кожній серії проводиться порядкова нумерація об'єктів. Кожна серія також має порядкову нумерацію. За своєю суттю серійно-порядкова система є сімбіозм класифікуючої і ідентифікуючої. Застосовується тоді, коли кількість груп невелика.
Приклад. Всі студенти одного факультету розбиваються на учбові групи (за даною термінологією на серії), для яких використовується порядкова нумерація. Усередині кожної групи проводиться упорядкування прізвищ студентів за алфавітом і кожному студенту привласнюється номер.
2.6.3. Класифікатори
Результати класифікації і кодування фіксуються в документах, що отримали назву класифікаторів.
Класифікатор – документ, у якому відображено систематизований перелік назв і кодів класифікаційних групувань або об'єктів класифікації.
Під час розв'язання економічних задач слід забезпечити їх порівнянність. Здійснюється це створенням єдиних систем групувань, побудованих за єдиними класифікаційними ознаками, – Єдиної системи класифікації та кодування техніко-економічної інформації (ЕСКК ТЕІ).
Залежно від рівня затвердження та сфери застосування класифікатори ТЕІ поділяють на міжнародні, загальнодержавні, галузеві, класифікатори об'єднань, підприємств та установ.
Прикладом загальнодержавного класифікатора може слугувати класифікатор продукції (рис. 2.9).
Рис. 2.9. Державний класифікатор продукції. Структура коду
Наведемо перелік основних загальнодержавних і галузевих класифікаторів:
СПАТО – система позначень автономій, територій, областей;
УКФВ – український класифікатор форм власності;
КОПФГ – класифікатор організаційно-правових форм господарювання;
ЄДРПОУ – єдиний державний реєстр підприємств, організацій України;
ЗКГНГ – загальний класифікатор галузей народного господарства;
СПОДУ – система позначень органів державного управління;
УКВ – український класифікатор валют;
УКП – український класифікатор продукції;
КОВ – класифікатор одиниць виміру;
УСГК – українська стандартна галузева класифікація ;
УБК – українська бюджетна класифікація;
КВПП – класифікатор видів платників податків;
КБУ – класифікатор банківських установ;
УКОЗ – український класифікатор основних засобів;
Наведемо приклад кодових позначень:
УКУД – український класифікатор управлінських документів. Код уніфікованої форми документа складається з 7 цифрових десяткових знаків і контрольного числа. Структура коду форми документа за УКУД:
XX – клас форм;
XX – підклас форм;
XXX – реєстраційний номер;
X – контрольне число.
УКВЕД – український класифікатор видів економічної діяльності.
Загальне кодове позначення об'єктів КВЕД виглядає так:
XX – розділ;
XX. X – група;
XX. XX – клас;
XX. XX. XX – підклас.