Фасетна система класифікації

Назва факультету	Вік	Стать	Діти
Менеджменту	До 20 років	Ж	Є
Інженерно-будівельний	20–30 років	Ж	Ні
Юридичний	До 20 років	Ж	Ні

Переваги фасетної системи класифікації:

– можливість створення досить великих рівнів класифікації, тобто використання великої кількості ознак та їх значень для створення угруповань;

– можливість здійснення простої модифікації всієї системи класифікації, без зміни структури існуючих угруповань.

Недоліки фасетної системи класифікації:

– складність побудови самої системи класифікації, у зв’язку з необхідністю урахування всього різноманіття класифікаційних ознак.

2.5.3. Дескрипторна система класифікації

Для організації можливості пошуку інформації, для ведення тезаурусів (словників) ефективно використовується дескрипторна² (описова) система класифікації, мова якої наближається до мови опису інформаційних об’єктів. Створюється словник дескрипторів, тобто словник ключових слів та словосполучень, відібраних в результаті процедури нормалізації. Наприклад, в якості об’єкту класифікації розглянемо успішність студентів. Ключовими словами можуть бути обрані: оцінка, іспит, залік, викладач, студент, семестр, назва предмету. Оскільки тут відсутні синоніми, то дані ключові слова можуть використовуватись в якості словника дескрипторів.

Дана система класифікації досить поширена у бібліотечній системі пошуку.

Сутність дескрипторного методу класифікації полягає в наступному:

– відбирається сукупність ключових слів або словосполучень, які описують конкретну предметну область або сукупність однорідних об’єктів. Причому серед ключових слів і словосполучень, можуть знаходитись синоніми;

– обрані ключові слова та словосполучення підлягають нормалізації, тобто зі всієї сукупності синонімів, вибираються найбільш поширені;

Між дескрипторами встановлюються зв’язки, які дозволяють розширити область пошуку інформації. Зв’язки можуть бути трьох видів:

– синонімічні, що вказують на певну сукупність ключових слів як синонімів;

– родо-видові, які відображують включення певного класу об’єктів в більш представницький клас;

– асоціативні, які поєднують дескриптори, котрі володіють спільними властивостями.

Наприклад, синонімічний зв’язок: студент – учень – аспірант; родо-видовий зв’язок: інститут – факультет – кафедра; асоціативний зв’язок: студент – екзамен – професор – аудиторія.

2.6. Системи кодування

Під кодуванням розуміють процес створення кодів (набору цифр, букв та цифр і букв) та присвоєння їх підмножинам об'єктів, отриманих у ході класифікації.

2.6.1. Класифікаційне кодування

Класифікаційне кодування застосовується після проведення класифікації об'єктів. Воно ділиться на послідовне і паралельне кодування.

Послідовне кодування використовується для ієрархічної класифікаційної структури і передбачає виділення певних розрядів коду під певні ознаки. Суть методу полягає в наступному: спочатку записується код старшого угрупування 1-го рівня, потім код угрупування 2-го рівня, потім код угрупування 3-го рівня тощо. В результаті виходить кодова комбінація, кожний розряд якої містить інформацію про специфіку виділеної групи на кожному рівні ієрархічної структури. Послідовна система кодування володіє тими ж достоїнствами і недоліками, як і ієрархічна система класифікації.

Приклад. Проведемо кодування інформації, класифікованої за допомогою ієрархічної схеми. Кількість кодових угрупувань визначатиметься глибиною класифікації і дорівнює 4. Перш ніж почати кодування, необхідно визначитися з алфавітом, тобто які використовуватимуться символи. Для більшої наочності виберемо десяткову систему числення – 10 арабських цифр. Аналіз схеми на рис. 2.6 свідчить, що довжина коду визначається 4 десятковими розрядами, а кодування угрупування на кожному рівні можна робити шляхом послідовної нумерації зліва направо. В загальному вигляді код можна записати як ХХХХ, де X – значення десяткового розряду.

Розглянемо структуру коду, починаючи із старшим розрядом:

1-й (старший) розряд виділений для класифікаційної ознаки ”назва факультету” і має наступні значення: 1 – менеджменту; 2 – інженерно-будівельний; 3 – для наступної назви факультету тощо;

2-й розряд виділений для класифікаційної ознаки ”вік” і має наступні значення: 1 – до 20 років; 2 – від 20 до 30 років; 3 – понад 30 років;

3-й розряд виділений для класифікаційної ознаки ”стать” і має наступні значення: 1 – чоловіки; 2 – жінки.

4-й розряд виділений для класифікаційної ознаки ”наявність дітей у жінок” і має наступні значення: 1 – є діти; 2 – немає дітей, 0 – для чоловіків, оскільки подібної інформації не вимагається.

Прийнята система кодування дозволяє легко розшифрувати будь-який код угрупування, наприклад: 1310 – студенти факультету менеджменту, понад 30 років, чоловіки; 2221 – студенти інженерно-будівельного факультету, від 20 до 30 років, жінки, не мають дітей.

Паралельне кодування використовується для фасетної системи класифікації. Суть методу полягає в наступному: усі фасети кодуються незалежно один від одного; для значень кожного фасета виділяється певна кількість розрядів коду. Паралельна система кодування володіє тими ж достоїнствами і недоліками, що і фасетна система класифікації.

Приклад. Проведемо кодування інформації, класифікованої за допомогою фасетної схеми (табл. 2.1). Кількість кодових угрупувань визначається кількістю фасетів і дорівнює 4. Виберемо десяткову систему числення в якості алфавіту кодування, що дозволить для значень фасетів виділити один розряд і мати довжину коду, рівну 4. На відміну від послідовного кодування для ієрархічної системи класифікації в даному методі не має значення порядок кодування фасетів. В загальному вигляді код можна записати як ХХХХ, де X – значення десяткового розряду.

Розглянемо структуру коду, починаючи із старшим розрядом:

1-й (старший) розряд виділений для фасета ”стать” і має наступні значення: 1 – чоловіки; 2 – жінки;

2-й розряд виділений для фасета ”наявність дітей у жінок” і має наступні значення: 1 – є діти; 2 – немає дітей, 0 – для чоловіків, оскільки подібної інформації не вимагається;

3-й розряд виділений для фасета ”вік” і має наступні значення: 1 – до 20 років; 2 – від 20 до 30 років; 3 – понад 30 років;

4-й розряд виділений для фасета ”назва факультету” і має наступні значення: 1 – менеджменту, 2 – інженерно-будівельний, 3 – юридичний; 4 – фінансів; 5 – природокористування тощо.

Прийнята система кодування дозволяє легко розшифрувати будь-який код угрупування, наприклад: 2135 – жінки у віці понад 30 років, мають дітей і є студентами інженерно-будівельного факультету; 1021 – чоловіки віку від 20 до 30 років, є студентами юридичного факультету.