9.2. Класифікація інвестиційних ресурсів

Інвестиційні ресурси класифікуються за наступними ознаками.

1. За титулом власності інвестиційні ресурси підрозділяються на два основних види: власні і позикові.

2. За формами залучення виділяють: інвестиційні ресурси в грошовій формі; інвестиційні ресурси у фінансовій формі; інвестиційні ресурси в матеріальній формі; інвестиційні ресурси в нематеріальній формі.

3. За періодом залучення виділяють: інвестиційні ресурси довгострокові (з терміном залучення більш одного року) і короткострокові (з терміном залучення менш одного року).

4. За національною приналежністю власників капіталу виділяють інвестиційні ресурси, сформовані за рахунок національного і іноземного капіталу.

5. За цільовими напрямками використання виділяють: інвестиційні ресурси, призначені для використання в процесі реального та фінансового інвестування.

6. По забезпеченню окремих стадій інвестиційного процесу інвестиційні ресурси, що забезпечують передінвестиційну стадію; інвестиційну стадію; післяінвестиційну стадію.

9.3. Принципи формування інвестиційних ресурсів

Основною метою формування інвестиційних ресурсів є задоволення потреби в придбанні необхідних інвестиційних активів і оптимізація їхньої структури з позицій забезпечення ефективних результатів інвестиційної діяльності.

З урахуванням цієї мети процес формування інвестиційних ресурсів підприємства будується на основі наступних принципів.

1. Урахування перспектив розвитку інвестиційної діяльності.

2. Забезпечення відповідності обсягу залучених інвестиційних ресурсів обсягу інвестиційних потреб.

3. Забезпечення оптимальної структури інвестиційних ресурсів з позицій ефективності інвестиційної діяльності.

4. Забезпечення мінімізації витрат по формуванню інвестиційних ресурсів з різних джерел.

5. Забезпечення високоефективного використання інвестиційних ресурсів в процесі інвестиційної діяльності.

9.4. Політика формування інвестиційних ресурсів

Політика формування інвестиційних ресурсів уявляє собою частину загальної інвестиційної стратегії держави (підприємства), що полягає в забезпеченні необхідного рівня самофінансування інвестиційної діяльності і найбільш ефективних форм залучення позикового капіталу з різних джерел для здійснення інвестицій.

Розробка політики формування інвестиційних ресурсів здійснюється за наступними етапами.

1. Аналіз формування інвестиційних ресурсів в попередньому періоді.

2. Визначення загального обсягу необхідних інвестиційних ресурсів.

3. Вибір ефективних схем фінансування окремих реальних інвестиційних проектів.

4. Забезпечення максимального обсягу залучення внутрішніх інвестиційних ресурсів.

5. Визначення граничного обсягу залучення позикових інвестиційних ресурсів.

6. Визначення співвідношення обсягу позикових інвестиційних ресурсів, залучених на коротко- і довгостроковій основі.

7. Забезпечення мінімізації вартості залучення інвестиційних ресурсів з різних джерел.

9.5. Розрахунок загального обсягу інвестиційних ресурсів

Прогнозування потреби в загальному обсязі інвестиційних ресурсів.

1. Визначення необхідного обсягу коштів для реального інвестування.

Вартість будівництва нових об'єктів може бути визначена по фактичних витратах на будівництво аналогічних об'єктів або по питомих капітальних вкладеннях на одиницю потужності.

По питомих капітальних витратах вона розраховується по формулі:

КВ_Н = ПО * БВ + ІВ,

де КВ_Н - загальна потреба в капітальних вкладеннях для будівництва нового об'єкта;

ПО - потужність об'єкту, що передбачається, у відповідних виробничих чи будівельних одиницях (кв. м; куб. м);

БВ - середня сума будівельних витрат на одиницю потужності об'єктів даного профілю;

ІВ - інші витрати, пов'язані з будівництвом об'єкту.

Поряд з вартістю будівництва об'єкту необхідно передбачити вкладення в оборотні активи нового підприємства. З урахуванням цих вкладень загальна потреба в інвестиційних ресурсах при запровадженні в дію нового підприємства (ЗП_ИР) може бути визначена по формулі:

ЗП_ИР = КВ_Н*100/ ПВ_ОФ,

де ПВ_ОФ - питома вага основних фондів у загальній сумі активів аналогічних компаній даної галузі.

Вартість придбання діючої компанії може бути визначена на основі її оцінки наступними методами:

а) на основі чистої балансової вартості:

В_Б = ЗВ + НА + З + Ф + КВ + НБ*Кі,

де В_Б - чиста балансова вартість компанії;

ЗВ - залишкова вартість проіндексованих основних фондів компанії;

НА- сума нематеріальних активів;

З - сума запасів матеріальних оборотних фондів по залишковій вартості;

Ф - сума всіх фінансових ресурсів компанії за мінусом заборгованості;

КВ - капітальні вкладення;

НБ - незавершене будівництво;

Кі- коефіцієнт індексації основних фондів.

б) на основі прибутку:

ВК = Пс / Нп,

де ВК - вартість компанії на основі її прибутку;

Пс - середньорічна сума реального прибутку;

Нп- середня норма прибутковості інвестицій.

г) на основі ринкової вартості. Процес такої оцінки заснований на використанні даних про продаж аналогічних підприємств по конкурсу чи на аукціонах у процесі приватизації.

2. Розрахунок потреби в інвестиційних ресурсах для здійснення фінансових інвестицій:

ІР_Ф = ІР_Р*ПВ_Ф / ПВ_Р,

де ІР_р - потреба в ресурсах для здійснення реальних інвестицій;

ПВ_Ф - питома вага фінансових інвестицій у прогнозному періоді;

ПВ_Р - питома вага реальних інвестицій у прогнозному періоді.

3. Прогнозування потреби в загальному обсязі інвестиційних ресурсів:

ЗІР = ІР_Р + ІР_Ф + РК,

де РК – резерв капіталу, РК = 0,1 (ІР_Р + ІР_Ф).