Зміст

Вступ………………………………………………………………………….. 3

Розділ 1. Загальна характеристика та особливості функціонування підприємства в умовах переходу до ринку…………………….......................................5

1. Історія виникнення та розвитку підприємства, мета його створення………. ……………………………………………………. 5

2. Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства ... 9

Розділ 2. Виробнича структура та структура управління підприємством, характеристика апарату та функції управління ……………………...14

Розділ 3. Організація праці управлінських працівників ……………………. … 17

Розділ 4. Ефективність менеджменту …………………………………………… 19

4.1. Оцінка ефективності менеджменту …………………………………...19

4.2. Виробничі фонди підприємства ……………………………………….24

Розділ 5. Персонал підприємства …………………………………………………33

5.1. Забезпечення персоналом підприємства ……………………………...33

5.2. Рух робочої сили на підприємстві …………………………………….34

5.3. Використання робочого часу ………………………………………….34

Розділ 6. Оплата праці на підприємстві …………………………………………38

6.1. Оплата праці працівників ……………………………………………..40

6.2. Продуктивність праці і заробітна плата працівників ……………......40

Розділ 7. Собівартість, прибуток та рентабельність ……………………………42

Розділ 8. Фінансові результати підприємства …………………………………..44

Розділ 9. Розрахунки з бюджетом та державними цільовими фондами ………47

Розділ 10. Аналіз структури балансу …………………………………………….50

Висновки …………………………………………………………………….54

Список використаних джерел ……………………………………………..56

Вступ

Виробнича практика є невід`ємною складовою частиною процесу підготовки фахівців за спеціальністю “Менеджмент організацій” у Хмельницькому університеті управління та права. Вона проводиться на сучасних підприємствах, установах організаціях різних галузей національної економіки.

Виробнича практика дозволяє закріпити й поглибити теоретичні знання та отримати навички з організації економічної та фінансової діяльності, економічного аналізу та менеджменту установ в умовах ринкових відносин та підготовити майбутніх спеціалістів до самостійної роботи.

Основна мета практики – поглибити та закріпити теоретичні знання студентів, отриманих у процесі навчання з економіки та фінансів, економічного аналізу, менеджменту й маркетингу, набуття практичного досвіду з організації економічної та фінансової роботи та управління на підприємстві.

Завданнями виробничої практики є:

• вивчення конкретних умов, напрямків та видів діяльності підприємства у ринковому середовищі;

• визначення завдань підприємства в умовах розвитку ринкових відносин по вдосконаленню організації виробництва, праці та управління;

• вивчення виробничої структури та структури управління підприємством;

• вивчення ресурсного потенціалу та питань матеріального, технічного забезпечення підприємства;

• вивчення стуктури управління та системи менеджменту підприємства й визначення шляхів вдосконалення;

• ознайомлення з організацією, умовами та оплатою праці персоналу підприємства;

• проведення економічного аналізу діяльності та визначення напрямів підвищення економічної ефективності виробництва та зміцнення фінансового стану підприємства;

• набуття практичних навичок менеджера-економіста;

• збір та обробка матеріалів для написання звіту виробничої практики та подальшого використання в навчальному процесі.

Проходження практики на Шепетівському деревообробному комбінаті протягом 3-х тижнів ми здійснювали відповідно до основних завдань проходження виробничої практики. В ході проходження виробничої практики ми ознайомились із значною кількістю документації, зокрема із балансом, розрахунковими відомостями та звітами, відомостями про стук туру управлінського та виробничого персоналу, порядком розрахунку з бюджетом та цільовими фондами, данні яких використовували для розрахунку ряду показників та вцілому для аналізу діяльності підприємства та визначення його фінансового стану.

Розділ 1. Загальна характеристика та особливості функціонування підприємства в умовах переходу до ринку

1. Історія виникнення та розвитку підприємства, мета його створення

Шепетівський деревообробний комбінат (ДОК) був заснований в 1915р. військовим відомством на лісній околиці м. Шепетівка як лісозавод, на якому була встановлена одна лісопильна рама та два деревообробних станка.

В роки громадянської війни лісозавод був зруйнований і не працював до 1922 року. В 1922 році був частково відновлений за рахунок передачі устаткування, яке залишилося від лісопильного заводу графа Потоцького. В 1924 році лісозавод був переданий у відомство Південно-Західної залізничної дороги, яка його частково реконструювала, - була встановлена одна лісопильна рама і локомобіль. Завод був переведений на виготовлення шпал і перевідних брусів, призначених для будівництва залізничної дороги. На той час частина виготовленої продукції експортувалась до Німеччини.

Чисельність працюючих з 1915р. по 1924р. зросла з 32 до 140 чоловік. Лісозавод з 1924 року почав працювати в 3 зміни. В цей час розпочалося будівництво житлового фонду для працівників заводу. Було побудовано 8 будинків барачного типу та одна конюшня. Внутрішньозаводське переміщення вантажів повністю відбувалось вантажним транспортом.

В 1926 році, в результаті пожежі, будівля підприємства повністю згоріла. В 1927 році лісозавод був повністю відновлений і переданий наркомстрою в відання Лісового промислового господарства до 1941 року і вже спеціалізувався на виробництві пиломатеріалів для будівництва.

Виробнича потужність даного підприємства в 1941 році складала 8т.м³ пиломатеріалів в рік.

В роки Великої Вітчизняної війни (1941 – 1944рр.) лісозавод продовжував працювати і одночасно являвся центром підпільної організації партизанського руху. Керував підпільною організацією директор лісозаводу Горбатюк Остап Андрійович. В 1944 році при звільненні м.Шепетівка від німецьких загарбників лісозавод був знову зруйнований, а устаткування знищено. Після звільнення м.Шепетівка лісозавод був швидкими темпами відновлений і приступив до виготовлення пиломатеріалів для військової промисловості і відновлення народного господарства. Загальна кількість працюючих в 1944 році становила лише 37 людей, а річний випуск пиломатеріалів склав близько 90т. за рік.

За планом розвитку народного господарства генеральна реконструкція почалася в 1954 році. З 1954 по 1963 рік був побудований корпус №1 та №2 по виготовленню кухонних меблів, лісопильний цех з випуском пиломатеріалів 35т.м³ в рік, цех струганого шпону, потужністю 4 млн. м² струганого шпону в рік, ремонтно-механічні майстерні, сушильний цех, склади матеріалотехнічного забезпечення і готової продукції, сировини, які оснащені сучасним обладнанням. На реконструкцію підприємства було використано близько 2 млн. рублів капіталовкладень.

Лісозавод був перейменований у Шепетівський деревообробний комбінат.

В 2002 році підприємство переходить у приватну власність і успішно функціонує як відкрите акціонерне товариство “Шепетівський деревообробний комбінат”, створене на базі колективного підприємства “Шепетівський деревообробний комбінат” відповідно до чинного законодавства України (в 2007 році кількість акцій становила 193712). Товариство створене з метою отримання прибутку від своєї господарської діяльності. Статутний фонд підприємства складає 677992 (шістсот сімдесят сім тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) гривні.

Предметом діяльності підприємства є:

• виробництво і реалізація меблів,струганого і лущеного шпону, чорнових меблевих заготівок та іншої продукції деревообробного виробництва;

• виконання будівельних, будівельно-ремонтних, ремонтних, монтажних, пусконалагоджувальних робіт та художнє оформлення інер`єрів будинків та споруд на території України та за її межами;

• виробництво та реалізація будівельних матеріалів, виробів та конструкцій;

• проектування будинків і споруд, будівництво який здійснюється власними силами;

• зовнішньоекономічна діяльність;

• благодійна і спонсорська діяльність;

• комерційна, посередницька, торгова та інші види діяльності;

• створення магазинів, торгових мереж для продажу товарів власного виробництва та інших виробників;

• розробка, виготовлення та реалізація товарів народного споживання, продукції виробничо-технічного та науково-технічного призначення, сувенірів, картин тощо.

• гуртова, роздрібна, консигнаційна та комісійна торгівля продукцією виробничого та науково-технічного призначення;

• організація та утримання ресторанів, їдалень, кафе та надання інших послуг громадського харчування;

• надання інформаційних, агентських, посередницьких, маркетингових, консалтингових, лізингових, дилерських, медичних, фізкультурно-оздоровчих та інших послуг;

• ремонт та сервісне обслуговування легкових автомобілів, їх рихтування та фарбування;

• переробка деревини, промислових відходів і відходів сільськогосподарських відходів;

• придбання у фізичних та юридичних осіб акцій акціонерних товариств, інших цінних паперів та їх продаж.

На сьогоднішній день підприємство випускає такі основні види товарів: меблі, пиломатеріали, шпон лущений, фанера клеєна. Постійно ведеться робота по розширенню асортименту меблів, збільшуються обсяги виробництва та підвищується якість товарів.

Основними ринками збуту меблевої продукції є торгівельні фірми Швеції, Болгарії та Данії. Споживачами продукції деревообробки є:

• шпону лущеного – країни єС, підприємства Харківської, Львівської та Київської областей. Експорт здійснюється в США, Болгарію та Словенію.

• пиломатеріалів – Маріупольський завод імені ілліча.

Основними постачальниками лісосировини є лісгоспи Хмельницької, Житомирської та Вінницької областей, приватні підприємці. Постачальники сировини та матеріалів: ТОВ “Згода” Брошнев, ЗАТ ВБФ “Берест” м.Київ, “Кроно-Лвів” м.Каменька Бузка, ТОВ “Свиспан Лімітед” м.Костопіль.

ДВП – ЗАТ ВБФ ”Берест” м. Київ.

Олія-лак – місто Броди фірма “Візит”.

Смола – Київ “Аверс”.

Фурнітура – ВАТ ”Укрліспромторг”, ВКП “Енергія” м.Броди.

Розчинники – “Лакма-Полісся”.

Клей-розплав – м. Київ “Адгезія”.

Основні завдання підприємства на сьогодні – це розширення ринків збуту та пошук іноземних партнерів.