5.8. Менеджмент персоналу і інформаційний менеджмент фірми

Менеджмент персоналу фірми є частиною менеджменту, пов'язаною з трудовими ресурсами підприємства. Його основними завданнями є [48, 51]:

1) задоволення потреби фірми в кадрах;

2)забезпечення раціональної розстановки, професійного кваліфікаційного і посадового просування кадрів;

3) ефективне використання трудового потенціалу фірми.

Рішення менеджерів по персоналу стосуються керівництва персоналом, складу персоналу, використання персоналу і принципів винагороди. Робота з персоналом будується на основі кадрової і соціальної політики фірми, складовою частиною яких є політика заробітної плати.

Менеджмент персоналу фірми пов'язаний з розробкою і реалізацією кадрової політики, що включає: планування, наймання і розміщення робочої сили; навчання, підготовку і перепідготовку працівників; просування по службі і організацію кар'єри; умови найму, праці і її оплати; забезпечення формальних і неформальних зв'язків, створення комфортного психологічного клімату в колективі.

Планування персоналу — частина системи загальнофірмового планування, що включає, зокрема, наступні сфери: визначення потреби в персоналі, планування залучення персоналу, планування задіювання персоналу, планування вивільнення персоналу, планування розвитку персоналу, планування витрат на персонал.

Планування включає три етапи. На етапі оцінки наявних ресурсів необхідно за допомогою менеджерів визначити, скільки чоловік зайнято виконанням кожної операції, потрібної для реалізації конкретної мети. Наступний етап — прогнозування чисельності персоналу, необхідного для реалізації термінових і перспективних цілей. Визначивши потреби, менеджери за участю служби по роботі з персоналом повинні розробити програму задоволення майбутніх потреб, яка повинна включати конкретний графік і заходи щодо залучення, найму, підготовки і просуванню працівників, потрібних для реалізації цілей фірми.

Наймання працівників здійснюється для знов створених підприємств фірми і їх внутрішніх підрозділів, відділів і служб, а також на підприємствах фірми, що діють, в напрямку розширення об'єму продукції, що випускається, або виконуваних робіт і для заміни вибувших з різних причин.

Навчання, підготовка і перепідготовка кадрів фірми здійснюються з урахуванням категорій і груп тих, що працюють в наступних випадках: а) під час вступу працівника на фірму; б) при переміщенні його на нову посаду або роботу, зміні об'єму і характеру повноважень; в) у разі неякісного виконання працівником своїх службових обов'язків; г) зміні устаткування і технологій; д) у разі зміни сфери господарської діяльності.

До функцій менеджменту персоналу фірми відносять управління оцінкою робіт і результатів праці співробітників фірми. Оцінка роботи означає визначення відносної складності різних видів робіт в цілях встановлення рівня оплати. Вона проводиться перш за все з метою максимального обліку відмінностей в ступені трудності робіт і їх відображення у величині заробітної плати і не пов'язана ні з суб'єктивним індивідуальним сприйняттям ступеня трудності робіт, ні з продуктивністю праці конкретного співробітника, що займає конкретне місце. Оцінка результатів праці — це визначення рівня ефективності виконання роботи конкретним працівником. Вона є основою для атестації співробітників фірми.

Автоматизована система управління фірмою — це система управління, заснована на регулярному застосуванні сучасних математичних методів і технічних засобів обробки даних в обліку, аналізі, плануванні, організації проектуванні і підготовці виробничо-господарської діяльності фірми. АСУФ зовсім не ліквідує функції управління як функції аналізу і ухвалення рішень.

Створення і впровадження на фірмі АСУФ призводить до того, що інформаційним процесам, їх організації, проектуванню, підготовці і виконанню менеджмент фірми приділяє таку ж увагу, як і економічним.

У структурі фірми виникає спеціалізований підрозділ — управління обчислювальною мережею і інформаційними технологіями (назва умовна). Він відповідальний за впорядкування, регламентацію, безпосереднє виконання і автоматизацію інформаційних процесів фірми. Управління підрозділом і керівництво групою його співробітників складає предмет діяльності менеджменту інформаційної системи фірми.

5.9. Топ-менеджмент фірми

Топ-менеджмент фірми є політико-стратегічним органом управління фірми. Політика фірми є діяльність по узгодженню інтересів всіх суб'єктів, зацікавлених в діяльності фірми [12, 48, 51].

Внутрішня політика фірми охоплює відносини усередині фірми (відносини працедавця з найманими робітниками, підприємців і менеджменту, менеджменту і підлеглих їм співробітників), зовнішня політика — відносини між фірмою і суб'єктами її зовнішнього середовища (органами державної влади і державного управління, суб'єктами різних ринків).

Складовими частинами зовнішньої політики є:

• цінова політика — вибір і реалізація найбільш ефективних маркетингових стратегій ціноутворення, що забезпечують адаптацію фірми до ринкових умов;

• податкова політика — вибір і реалізація найбільш ефективного варіанту сплати податкових платежів при альтернативних варіантах господарської діяльності фірми.

Складовими частинами внутрішньої політики фірми є:

• облікова політика, суть якої полягає у виборі і реалізації найбільш ефективної сукупності способів ведення бухгалтерського обліку, адекватної умовам господарювання фірми;

• фінансова політика, яка включає політику управління не обіговими і обіговими активами, інвестиційну та амортизаційну політику, а також політику антикризового фінансового управління.

Політика управління персоналом фірми включає компоненти, які представлені нижче.

• Кадрова політика, що полягає у виборі і реалізації оптимальної стратегії роботи з персоналом, об'єднуючої різні форми роботи з персоналом для створення згуртованого, відповідального і високопродуктивного персоналу, здатного адекватно реагувати на змінні вимоги ринку. Вона включає спеціально розроблені технології і методи підбору і просування кадрів, прогнозування потреби в них, розвитку і оцінки персоналу.

• Політика заробітної плати, направлена на створення найбільш ефективної системи цілей і заходів, за допомогою яких фірма визначає структуру і динаміку заробітної плати своїх працівників. Найбільш значущими рішеннями тут є: визначення величини заробітної плати всіх працівників з урахуванням умов тарифних договорів, законодавчих розпоряджень і конкретної ситуації на ринку праці (так звана «абсолютна величина заробітної плати»), диференціація заробітної плати усередині фірми (так звана «відносна величина заробітної плати») і вибір форми заробітної плати.

• Соціальна політика, переслідує цілі, що пов’язані з добровільними соціальними послугами фірми. Управлінські рішення в даній сфері значною мірою обумовлені системами цінностей такими, що існують на фірмі і в суспільстві. Основними функціями соціальної політики фірми є скорочення конфліктів і поліпшення відносин між працедавцем і найманими робітниками, залучення нових співробітників, створення сприятливого іміджу фірми в очах громадськості і скорочення розміру виплачуваних фірмою податків.

Політика управління якістю полягає у виборі і реалізації найбільш ефективної системи якості, яка повинна забезпечувати:

• управління якістю на всіх стадіях життєвого циклу продукції;

• участь працівників фірми в управлінні якістю;

• нерозривний зв'язок діяльності по підвищенню якості з діяльністю по зниженню витрат;

• проведення профілактичних перевірок по попередженню невідповідностей і дефектів;

• обов'язковість виявлення дефектів і перешкоджання у виробництві, і в готових виробах;

• порядок проведення періодичних перевірок, аналізу системи;

• порядок документального оформлення всіх процедур системи.

Політика в області безпеки полягає у виборі і реалізації найбільш ефективної системи безпеки фірми, яка повинна забезпечити рішення наступних основних задач:

• забезпечення безпеки виробничо-торгової діяльності і захисту інформації і відомостей, що складають комерційну таємницю;

• організація роботи по правовому, організаційному і інженерно-технічному (фізичному, апаратному, програмному) захисту комерційної таємниці;

• запобігання несанкціонованому допуску і доступу до відомостей і робіт, що складають комерційну таємницю;

• виявлення і локалізація можливих каналів обліку конфіденційної інформації в процесі повсякденної виробничої діяльності і в екстремальних (аварійних, пожежників) ситуаціях;

• створення спеціального діловодства, що виключає несанкціоноване отримання відомостей, що є комерційною таємницею;

• організація режиму безпеки при проведенні всіх видів діяльності, включаючи різні зустрічі, переговори, наради, пов'язані з діловою співпрацею, як на національному, так і на міжнародному рівні;

• забезпечення охорони будівель, приміщень, устаткування, продукції і технологічних засобів для виробничої діяльності;

• оцінка маркетингової ситуації і неправомірних дій зловмисників і конкурентів;

• забезпечення особистої безпеки керівництва, ведучих співробітників і фахівців.

Політика інформатизації полягає у виборі і реалізації найбільш ефективної інформаційної технології при розумному витрачанні засобів на створення і розвиток АСУФ.

Розробка загальної політики, що системно поєднує в собі всі перераховані вище компоненти, є головним завданням топ-менеджменту фірми. Початковою базою для формування загальної політики служить проект розвитку фірми, участь в розробці або впровадження якого, також входить в коло службових обов'язків представників топ-менеджменту. У їх веденні знаходиться також стратегічне планування. Стратегічний план повинен містити конструктивний опис шляхів досягнення мети фірми з урахуванням виробленої топ-менеджментом політики.

Контрольні запитання:

1. Наведіть структуру менеджменту малої фірми.

2. Які основні принципи мотивації на малому підприємстві?

3. Які особливості менеджменту бухгалтерії малої фірми?

4. Особливості фінансового менеджменту малого підприємства?

5. Виробничий менеджмент малого підприємства.

6. Особливості менеджменту персоналу малого підприємства.

7. Основні принципи функціонування менеджменту постачання і логістика фірми?

8. Топ-менеджмент на малому підприємстві.

Література: [12, 19, 25 - 28, 35, 38, 40, 44, 48, 51].

338