Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІУК шпора.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
770.56 Кб
Скачать

7. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції.

З кінця ХІХ-поч. ХХ ст українська культура потрапляє в поле світових могутніх течій модернізаційних процесів, які продовжуються і до сьогодні і які суттєво трансформують її зміст, а у 20-х роках зумовили її злет світового значення. Новій соціокультурна реальность, яка складається сьогодні в Україні, пов’язана з просвітництвом, індустріалізацією, відходом від традиційного суспільства. Також для України є характерними такі особливості трансформації, як незавершеність одних модернізаційних процесів та накладання на них інших, що породжує ефект їх суперечливого існування. Перехідний період трансформації українського суспільства і його культури характеризується різноголоссям утворень соціалістичної культури, відтворенням коренів етнічної культури, кристалізацією нового рівня національно-культурної самосвідомості, сучасними явищами модернізаційної культури західного штибу, освоєнням глобалізаційного культурного простору. Формування глобалізації супроводжується західним «культурним імперіалізмом» значною мірою американського зразка.

Для уникнення негативних наслідків зростаючого мультикультуралізму, модернізацій ні зміни мають супроводжуватися попередньою підготовкою ментальності до них.

8. Сутність та основні функції культури.

Основні функції культури:

адаптаційна дає можливість кожному індивідууму, який включається в процес функціонування і розвитку прилаштовуватися до існуючих в сус­пільстві оцінок і форм поведінки.

пізнавальна ознайомленні людини зі знаннями, необхідними для «володіння силами природи І пізнання соціальних явищ, для визна­чення у відповідності з цим ціннісного відношення до світу

аксіологічна (ціннісна) дає можливість виробити ціннісні орієнтації людини, коригувати норми поведінки та ідентифікувати себе у суспільстві. Оцінка творів духовної й матеріальної культури розгля­дається у ній як артефакти у їх інформаційно-семіотичному значенні.

інформаційна дає людству й суспільству відповідну інформацію. Культура є засобом, що виробляє інформацію.

комунікативна (діалог культур) передачу культурних ціннос­тей, їх засвоєння та збагачення неможливі без спілкування людей, а саме спілкування здійснюється за допомогою мови, музики, зоб­раження і. д., які входять в скарбницю культурних цінностей.

нормативна відпрацьовуван­ня і поширення відповідних норм поведінки, які суспільство диктує людині, у відповідності з якими формується образ життя людей, їх установки й ціннісні орієнтації, способи поведінки.

гуманістична реалізацію верховних цінностей шляхом культивування людської гідності.

людинотворча (соціалізація особистості) виявлення і культивування сутнісних сил людини, їх соціальне і духовне возве­личення і ушляхетнення.

виховна : культура не лише пристосовує людину до певного природного та соціального сере­довища. Вона ще й виступає універсальним фактором саморозвит­ку людства, людини.

світоглядна син­тезує в цілісну і завершену форму систему чинників духовного світу — пізнавальних, емоційно-чуттєвих, оцінкових, вольових.