38. Охарактеризувати співвідношення понять "культура" і "цивілізація".

мають органічний зв’язок. Тобто термін "цивілізація" близький по значенню поняттю "культура", але не тотожний йому. Поняття "культура" в співвідношенні з поняттям "цивілізація" мало декілька позицій: синонімічність, коли обидва поняття практично ототожнювалися; фенонімічність, коли цивілізація розглядається як феномен, прояв культури або навпаки; зіставлення, коли цивілізація розглядається як бездуховна культура.

Сам термін "цивілізація" був введений французькими просвітителями для позначення цивільного суспільства, в якому царюють свобода і справедливість. Цим терміном вони вводили деякий якісний стан суспільства. Він часто вживався з поняттям "культура" як його синонім для позначення сукупності якісно визначених (специфічних), локалізованих в історичному просторі й часі матеріальних та духовних надбань тих чи інших народів. Етимологія ж терміну «культура» - від лат. Cultura – оброблення, виховання, освіта. Іменник cultio означає оброблення ґрунту, що вказує на зв'язок із с/г. Він позначав оброблене на противагу природному.

Першим різницю між цими поняттями побачив І. Кант. Він визначив культуру як те, що слугує духовному розвитку людства і за своєю суттю є гуманістичним. Тобто культура сприяє самореалізації особистості, а цивілізація створює умови для вільного духовного розвитку особистості. Німецький філософ Шпенглер показав розбіжності і несумісності між культурологією і цивілізацією. Цивілізацію Шпенглер вважав ознакою смерті культури, вважаючи її вершиною культури і одночасно фазою занепаду та розпаду культурно-історичного типу. Альфред Вебер вважав, що область культури пов'язана з проявом вільної творчості, тоді як цивілізація по суті технологічна і матеріальна.

Цивілізація за сучасного підходу відображає рівень розвитку культури і суспільства в цілому і водночас – спосіб освоєння культурних цінностей, і матеріальних, і духовних, які визначають все суспільне життя, його специфіку. Такий підхід дозволяє побачити відмінність цивілізації від культури. Перша ознака цивілізації – рівень розвитку культури – досліджена в етнографічній, історичній, соціологічній та філософській літературі. Друга ознака – спосіб освоєння. Сьогодні починає домінувати розуміння цивілізації як єдиного, спільного для всього людства явища. В основі такого обґрунтування – ідея єдності, цілісності та взаємопов’язаності сучасного світу, спільного для всього людства, наявності глобальних проблем та загальнолюдських цінностей.

Слід уяснити, що відмінність культури і цивілізації, яка приводить в певних соціальних системах до їх протиріччя, носить не абсолютний, а відносний характер. Історія показує, що гуманістичні цінності культури можуть втілитися в життя лише за допомогою розвиненої цивілізації. У свою чергу, висока цивілізація може бути побудована на основі культурної творчості і надихаючих культурних сенсів.

39. Сутність та співвідношення понять "національна культура" і "масова культура".

Національна культура є національним світом, універсумом, де етнокультура виконує функцію ядра, справжнього механізму, який зберігає етнічні ознаки навіть за несприятливих для нього етнокультурних умов. Нац. Культура – синтез етнічного, народного і нац., переробленого, засвоєного як такого, що збагачує національне. масова культура свідомо орієнтується на “середній” рівень масових споживачів. Головним каналом поширення масової культури є сучасні засоби комунікативної техніки (книгодрукування, преса, радіо, телебачення, кіно, відео- та звукозаписи). Маскульт створюють спеціалісти (менеджери, письменники, режисери, сценаристи, композитори, співаки, актори та ін.) не завжди на професійному рівні, часто якість їх творів визначається лише одним критерієм - комерційним успіхом. У другій половині ХХ ст. “законодавцем моди” в масовій культурі стали Сполучені Штати Америки, які зосередили потужні фінансові та технічні ресурси в галузі поп-культури. Багато хто з сучасних культурологів навіть застосовує щодо процесу поширення масової культури термін “американізація культури”.