11.4 Основні показники перевізного процесу

Як вже було сказано, маятникові маршрути є трьох видів: зі зворотнім незавантаженим пробігом, зі зворотнім не повністю завантаженим пробігом і з навантаженим пробігом в обох напрямах.

В залежності від цього визначається продуктивність роботи автомобіля.

Маршрут зі зворотнім незавантаженим пробігом має назву простого маятникова. Такий маршрут є найбільш доцільним, так як при роботі на ньому за один оберт здійснюється тільки одна їздка і коефіцієнт використання пробіга складає всього 0,5.

Час оберту рухомого складу t₀, на маятниковому маршруті:

t₀ = t_р + t_в-р

Так як t_р = Ler + Ler = 2Ler , тобто t₀ = 2Ler + t_в-р

V_T V_T V_T V_T

Кількість обертів n_o за час роботи у маршруті Т_м буде:

n_o = Т_м + Т_м = Т_м x V_T ;

t₀ 2Ler + t_в-р 2Ler + t_в-рV_T

V_T

Кількість тонн перевезених за один оберт:

Q_o = q x К_н

За робочий день Q_{р д} = n_o х Q_o = n_o х q x К_н = Т_м х V_T х q x К_н

2Ler + t_в-р

Кількість виконаних ткм за один оберт

W_o = Q_o x Ler = q x К_н Ler

За робочий день W_р.д. = n_o х W_o = n_o х q x К_н x Ler = Q_o x Ler =

= Т_м х V_T х q x К_н х Ler

2Ler + t_в-р х V_T

Графік роботи рухомого склада, на маятниковому не повністю завантаженом маршруті може мати різні форми при роботі на такому маршруті за один оберт здійснюється дві їздки. Використання пробіга рухомого склада на цьому маршруті складає більш 50%, но меньш 100%, тобто 0,5 < β < 1.

Q₁ А Q₂ Q₂

а ) С б) С в) Д С

А В В

А

Q₂ Q₁ Q₁ В

Рис.63 Маятниковий маршрут зі зворотнім не повністю завантаженим пробігом

Час оберта рухомого склада t0 на маятниковому маршруті зі зворотнім не повністю навантаженим пробігом (рис 63, а)

t₀ = t_р + Σ t_в-р = 2LerА + t_{в А} + t_{в В} + t_{р С}, де

V_T

t_вА, t_вв, t_рс – час простою під вантажно-розвантажувальними операціями відповідно у пунктах А, В і С.

Число обертів n_o, котре може бути виконано за час роботи на маршруті Т_м

Т_м = Тм = Тм = Тм х VT

t₀ 2LerА + t_{в А} + t_{в-р В} + t_{р С} 2LerА + (t_{в А} + t_{в-р В} + t_{р С}) V_T

V_T

Кількість тонн, що перевезені за один оберт:

Q_o = q (К_{в А} + К_{в-р В});

За робочий день: Q_д = Q_o х n_o = n_o х q (К_{в А} + К_{в-р В}) =

Тм х VТ х q (Кв А + Кв-р В) , де

2Ler + (t_{в А} + t_{в-р В} + t_{р С}) х V_T

К_{в А}, К_{в-р В} – коефіцієнт використання вантажопід”ємності автомобілей при перевезенні вантажів з пункту А і В.

Кількість ткм за один оберт (при К_{в А} = К_{д В} і К_{с В} = К_{д В})

W_o = Q_oА х LerА + Q_oВ х LerВ = q х К_{в А} х LerА + q х К_{в В} х LerВ =

= q (К_{в А} х LerА + К_{в В} х LerВ);

За робочий день

W_рд = W_o х n_o = n_o х q (К_{в А} х LerА + К_{в В} х LerВ) =

= Тм х VT х q (Кв А х LerА + Кв-р В х LerВ)

2LerА + (t_{в-р А} + t_{в-р В}) х V_T

LerА, LerВ – відстань перевезень вантажа з пункту А і В

Середня довжина їздки

Ler = LerА + LerВ

2

Середня відстань перевезень

Lрд = Wрд

Q_рд

Коефіцієнт використання пробігу за один оберт

β = LerА + LerВ

2LerА

Маршрут С навантаженим пробігом в обох напрямах (рис.63, а) забезпечує повне використання пробігу рухомого складу, тобто β = 1. За один оберт на цьому маршруті виконується дві їздки.

Q₁

А В

Q₂

Рис.64 Маятниковий маршрут з навантаженням пробіга в обох напрямах

Час оберта рухомого склада

t₀ = t_р + Σ t_в-р = 2LerА + t_{в-р А} + t_в-рВ

V_T

Число обертів n_o, котре може бути виконано за час роботи на маршруті Т_м

n_o = Тм = Тм = Тм х Vт

t₀ 2LerА + t_{в-р А} + t_в-рВ 2LerА + (t_{в-р А} + t_в-рВ) х V_T

V_T

Число їздок за робочий день n_ї = 2n_o

Кількість тонн, котрі перевезені за один оберт:

Q_о = q (К_{в А} + К_{в В})

За робочий день: Q_{р д} = Q_о х n_o = n_o q (К_{в А} + К_{в В}) =

= Тм х Vт х q (Кв А + Кв В)

2LerА + (t_{в-р А} + t_в-рВ) х V_T

Кількість ткм виконаних за один оберт: Wо = Q_о х Ler = q (К_{в А} + К_{в В}) х Ler

За робочий день: Wрд = Wо х n_o = n_o х q (К_{в А} + К_{в В}) х Ler =

= Тм х Vт х q (Кв А + Кв В) х Ler

2Ler + (t_{в-р А} + t_в-рВ) х V_T

Середня відстань перевезень км:

Lв-р = Wрд

Q_{р д}

Кількість потрібного рухомого складу N залежить від кількості вантажу, котре необхідно перевезти, і продуктивність рухомого складу за визначений період

N = Р , де

Q_рд

Р – кількість вантажу підлягаючого перевезенню;

Q – продуктивність одиниці рухомого складу, т.

Ця формула буде мати слідуючий вигляд для простого маятникового маршрута:

N = РА (В)

n_o q х Ке

Для маятникового маршруту зі зворотнім не повністю завантаженим пробігом або навантаженим пробігом в обох напрямах:

N = РА (В) = РА (В) або

Q_рд А (В) n_o q х Ке А (В)

N = РА (В) , де

n_o q х (КеА + КеВ)

РА (В) – кількість вантажу підлягаючого перевезенню за визначений період часу з пункту А (В), т;

Q_рдА(В) – продуктивність одиниці рухомого складу в тоннах при перевезенні вантажу з пункту А (В), т;

Ке А (В) – коефіцієнт використання вантажопідйомності при перевезенні з пункту А (В).

При кільцевих маршрутах, коли шлях слідування рухомого складу виконує по замкненому контуру, з’єднуючи декілька пунктів, час оберту дорівнює:

t₀ = Lм + Σ t_в-р

V_T

Lм – загальна відстань кільцевого маршруту, км;

t_в-р – простой під вантажно-розвантажувальними операціями за кожну їздку, ч.

Кількість обертів за день:

n_o = Тм = Тм = Тм х Vт ;

t₀ Lм + Σ t_в-р Lм + V_T Σ t_в-р

V_T

Кількість тонн, що перевозяться за один оберт:

Q = q (К_А + К_В + К_С + К_Д.......К_n), де

К_А + К_В + К_С + К_Д.......К_Н – коефіцієнт використання вантажопід”ємності при доставці вантажів пункти А, В, С, Д......n.

A

N B

D

C

Рис.65 Кільцевий розвізний маршрут

Кількість тонн, що перевезені за робочий день

Q_д = Q_о х n_o

A Q_д = Тм х Vт х q(К_А+К_В+К_С+К_Д...К_n) =

Lм + V_T Σ t_в-р

N B = Тм х Vт х q(К_А+К_В+К_С+К_Д...К_n)

Lм + V_T Σ t_в-р

D

C

Рис.66 Кільцевий збірний маршрут

Кількість ткм за один оберт:

W_o = Q_о х Lм = q(К_А+К_В+К_С+К_Д...К_n) х Lм = Lм х q(К_А+К_В+К_С+К_Д...К_n);

Кількість ткм за робочий день:

W_р = W_o х n_o = Lм х q(К_А+К_В+К_С+К_Д...К_n) х Тм х Vт =

Lм + V_T Σ t_в-р

= Тм х Vт х Lм х q(К_А+К_В+К_С+К_Д...К_n) ;

Lм + V_T Σ t_в-р

Довжина їздки Lм = L_А + L_В + L_С + L_Д + ........L_n