- •Передмова
- •Розділ 1. Логістика як інструмент розвинутої ринкової економіки.
- •Поняття логістики та рівні її розвитку
- •1.2 Види логістики
- •Концепція логістики
- •Завдання і мета логістики
- •Розділ 2. Різноманітність форм логістичних утворень
- •2.1 Поняття про логістичні ланцюжки
- •2.2 Канали товароруху та їх функції
- •Логістика
- •Умовні позначення
- •2.3 Співробітництво, конфлікти та конкуренція в логістичних каналах
- •Фінанси
- •2.4 Логістичні системи
- •Умовні позначення
- •2.5 Інформаційні системи
- •Розділ 3 технологічні процеси і управління матеріальними потоками в логістиці
- •3.1 Загальна характеристика технологічних процесів
- •3.2 Поняття “матеріального потоку”
- •Умовні позначення :
- •3.3 Організація управління матеріальними потоками
- •3.4 Стислі відомості про управління матеріальним потоком в системах
- •Форми логістичних утворень за кордоном
- •Перспективи використання логістики в україні
- •Розділ 4. Фактори, які впливають на формування ситеми логістики.
- •4.1 Напрями вибору системи обслуговування
- •4.2. Замовлення і складування матеріалів
- •4.3. Взаємозв”язок транспортного обслуговування і логістики
- •4.4. Економічна ефективність та види витрат у логістиці
- •5.2 Організація функціонування заготівельної логістики
- •5.3 Шляхи вибору постачальника
- •5.4 Стисла характеристика логістичних заготівельних систем
- •Розділ 6 сутність розподільчої логістики
- •6.1 Економічний зміст розподільчої логістики
- •Методи розподільчої логістики
- •6.3 Основні форми організації розподільчої логістики
- •6.4 Якості логістичних ланцюжків розподільчої логістики
- •6.5 Логістичні системи розподільчої логістики
- •6.6 Поняття про систему дрп
- •Розділ 7. Внутрішньовиробнича логістика
- •Підвищення організованості матеріальних потоків у виробництві
- •7.2 Вимоги до організації управління матеріальними потоками
- •Забезпечення ритмічної. Узгодженої роботи усіх ланок виробництва за єдиним графіком і рівномірного випуску продукції
- •Забезпечення максимальної безперервності процесів виробництва
- •Забезпечення достатньої гнучкості та маневровості у реалізації цілі при виникненні різних відхилень від плану.
- •Забезпечення безперервності планового керівництва
- •7.3 Організація виробництва і конкурентоспроможність
- •7.4 Синхронізація циклів виробництва
- •7.5 Виробничі логістичні системи
- •Розділ 8 логістика посередництва
- •8.1 Основи посередницької логістики
- •8.2 Види посередників та їх функції
- •8.3 Транспортні термінали як вид логістичних посередників
- •8.3 Шляхи об”єднання посередників
- •7.2. Організація торгово-посередницької логістики
- •8.4 Інтегрована торгівельна логістика
- •Розділ 9 логістика складування
- •9.1 Логістичний процес на складі
- •Розвантаження і приймання вантажів
- •Внутрішньоскладське транспортування
- •9.2 Види складів та основних механізмів
- •9.3 Система складування та організацція переробки вантажів
- •Особливості транспортної логістики
- •10.2 Логістичний підхід в технологічному процесі транспорту
- •10.3 Логістична концепція роботи транспортних підприємств
- •10.4 Вибір шляхів переміщення вантажопотоків
- •10.5 Основні показники роботи транспортної логістики
- •Коефіцієнт технічної готовності парка автомобілів за один робочий день
- •Розділ 11 транспортно-експедиційні логістичні послуги
- •11.1 Сутність та види послуг
- •11.2 Організація транспортно-експедиційних послуг
- •11.3 Централізоване постачання вантажів
- •Маршрути перевезень продукції.
- •11.4 Основні показники перевізного процесу
- •Час оберта рухомого склада t0 на маятниковому маршруті зі зворотнім не повністю навантаженим пробігом (рис 63, а)
- •Середня відстань перевезень
- •Розділ 12. Коротка характеристика окремих елементів логістики
- •12.1 Матеріально-технічна база залізничного транспорту
- •12.2 Характеристика автомобільного і водного транспорту
- •12.3 Тара та упаковка – один з елементів логістики
- •Література
Маршрути перевезень продукції.
Важливе значення мають маршрути перевезень. Вони на автомобільному транспорті можуть бути маятникові і кільцеві. Маятникові маршрути – це маршрути, при котрих шлях слідування автомобіля проміж двома вантажними пунктами, неодноразово повторюються. Вони можуть бути зі зворотнім холостим пробігом, зі зворотнім не повністю навантаженим пробігом, зі зворотнім вантажним пробігом.
Кільцевий маршрут – слідування автомобіля на замкненому колі, з”єднуючи декілька споживачів або постачальників. Графіки роботи автомобіля на маятникових і кільцевих маршрутах зображені на рисунку 60.
Тн
tн1 Тм tн2
tn tгрдв tp tдвх β = 0,5
lдвх
730 800 915 945 1100 1130 1210 1240 1340 1420 1450 1530 1600 1640 1700
lдвх = lх = 24 км
lдвх = lх = 12 км
- рух при нулевому пробізі
- рух при роботі на лінії
- навантаження
- розвантаження
Рис.60 Графік роботи автомобіля на маятниковому маршруті зі зворотнім холостим пробігом
АТП t'н t0 tо t’’н АТП
l’o tn tгрдв tр tn tгрдв tр tх l’’o
lx A
C
lerАВ
B
- letВC
0,5 < β < 1,0
lerАВ
l’o
l’’o
АТП
Схема маятникового маршрута
- навантаження
- рух без вантажа
- рух при нулевому пробізі
-
розвантаження
- рух вантажа
Рис.61 Графік роботи автомобіля на маятниковому маршруті з не повністю навантаженим пробігом
t'н tо tо t’’н
А
ТП tn tгрдв tр tn tдв АТП
А А
В
- lerАВ = lerВС
β = 1,0
lerАВ
lerВС
АТП
Схема маршрута
- рух при нулевому пробізі
- навантаження
- рух з вантажом
- розвантаження
- рух без вантажа
Рис.62 Графік роботи автомобіля на маятниковому маршруті зі зворотнім навантаженим пробігом
АТП
tn to
tn tдх tp
A
А п В
В р С
С р п Д
Д р
п Е
Е р А
А
Н Х
Н
- час нулевого пробіга
- час навантаження
-
час руху
-
час розвантаження
Х
р - розвантаження
п - навантаження
В l
= 5 км С
l = 5 км
l = 10 км
А Д
l'n = 4 км
АТП l
= 9 км
l'’n = 4 км
Схема роботи автомобіля на кінцевому маршруті
Рис.63 Графік роботи автомобіля на кільцевому маршруті
Різновидом кільцевих маршрутів є розвізний (збірний) маршрути. По русі по таким маршрутам проводиться поступове розвантаження або навантаження вантажа.
С
А В
А
К С
Д
N В
Рис.61 Рис.62
Схема маятникова маршрута Схема кінцевого маршрута
Для забезпечення мінімізації сукупних витрат на процесах товароруху можуть бути використані нормативи постачань продукції.
Сукупні витрати установлюються крізь розробку цих нормативів. Вони визначають об”єми одночасної поставки, оптимізуючого сукупним витратам. Економія сукупних витрат може бути передбачено в оперативних планах постачання і перевезень за допомогою включення до них оптимальних норм товароруху.
В сучасному часі об”єми одночасних постачань продукції плануються з урахуванням вантажопід”ємності транспортних засобів як детермінованого розміру, який є основою для формування нормативів разового відвантаження продукції. При розробці їх недостатньо враховувати тільки зростаючі можливості використання контейнерів, перспективи розвитку міжмісцевих автомобільних перевезень, використання на цих перевезеннях автомобілей великлї вантажопід”ємності. Крім цього, одночасне перевезення може здійснюватись декількома автомобілями різної вантажопід”ємності, автопотягами, повагонними відправленнями або дрібними партіями, котрі меньш середній вантажопід”ємності транспортних засобів.
Таким чином разові постачання потрібно планувати, враховуючи різні ситуації при перевезеннях вантажів, інтереси не тільки транспорта, но і вантажовідправників, вантажоотримувачів, а також показники витрат на всьому шляху переміщення продукції.
Формування нормативів постачань з урахуванням комплекса витрат, а не тільки розходів на перевезення є оптимальним по мірі зміни середній вантажопід”ємності транспортних засобів.
Розмір одночасної поставки продукції може впливати на велике число показників, враховуємих різними учасниками процеса товароруху. Показники витрат можуть змінюватись в різній залежності від розміра поставки і повинні тому враховуватись в комплексі.
Для комплексного урахування впливу розміра партії одночасної поставки на різні елементи витрат і реалізації оптимальних рішень розроблена повна модель, котра дозволяє мінімізувати сукупні витрати на переміщення продукції.
Розробка маршрутів дає змогу скоротити простої автомобілів під навантаженням та розвантаженням, підвищити їх продуктивність, а отже зменшити кількість засобів перевезення, що надходять на підприємство вантажовідправника при тому самому обсязі перевезень. Коли визначені маршрути і терміни перевезень, запаси у споживачів можуть скорочуватись у 1,5-2 рази.
Маршрути перевезень, як вже було сказано раніш, можуть бути маятникові (як їх різновідлучеві), кільцеві, зонно-кільцеві (як їх різновиди: збірні, розвізні та збірно-розвізні). Схема маятникових рейсів використовується в таких випадках коли є необхідність зі складу посередника доставити одночасно кількість матеріалів і виробів, забезпечуючих найбільше завантаження транспортних засобів.
Схему лучевих рейсів аналогічна системі маятникових і є її ускладненим варіантом. Використовується тоді організація посередника пов”язана однобічними перевезеннями матеріалів і виробів з декількома споживачами. При цьому, кожному з них одночасно доставляється кількість продукції, що дозволяє найбільш повно використати транспортний засіб.
З метою найбільш раціонального і повного використання автомобілів передбачають систему кільцевих маршрутів з заїздом за один рейс в декілька пунктів. Особливості цих маршрутів є поступове збільшення коефіцієнта використання вантажопід”ємності транспортних засобів, так як при такому обслуговуванні споживачів на початку рейсу виконується не повне завантаження транспорта, а у проміжних пунктах (клієнтах відправника) поступове завантаження транспортного засобу до повного використання вантажопід”ємності. Це характерно для кільцевого-збірного маршруту, а при цільцевом-розвізном маршруті навпаки в початковому пункті виконується повне завантаження транспорта, коефіцієнт використання котрого буде зменшуватись на проміжних пунктах. Найбільш ефективним є збірно-розвізний кільцевий маршрут, для якого характерен найбільший коефіцієнт використання вантажопід”ємності на усьому шляху слідування.
В тих випадках, коли доводиться посереднику обслуговувати велику кількість споживачів, котра розташована в різних місцях однієї зони, використовується система зонно-кільцевих маршрутів. В цьому випадку споживачі групуються по зонам в залежності від місця їх розташування і обсягів споживаємої продукції. В цих випадках одночасно потреба в матеріалах не перебільшує вантажопід”ємності автомобіля.
При кільцевих маршрутах коефіцієнт пробіга транспортних засобів складає 0,8-0,9, коефіцієнт використання вантажопід”ємності до 0,6.
