- •З педагогічної практики
- •1. Загальна частина
- •1.1 Характеристика навчального закладу
- •1.1.1 Структура управління навчальним закладом і її короткий опис
- •1.1.2 Перелік професій, за якими ведеться підготовка в навчальному закладі Харківський машинобудівний коледж, створено наказом Міністерства освіти України від 20.06.1997 р. № 218 на базі:
- •1.2 Виховна та навчально-методична робота
- •2. Методична частина
- •2.1 Аналіз організаційно-змістовних та просторово-часових умов навчального процесу з теми
- •2.1.1 Аналіз професійної затребуваності фахівця
- •2.1.2 Аналіз професійної діяльності фахівця
- •2.1.3 Аналіз освітньо-професійної програми та навчального плану підготовки фахівця
- •2.1.4 Аналіз навчальної програми з дисципліни
- •2.1.5 Аналіз виробничо-технічної бази з теми
- •2.2 Розробка дидактичного проекту заняття
- •2.2.1 Визначення способів контролю і коректування базових знань
- •2.2.2 Аналіз навчальної літератури
- •2.2.3 Створення інформаційних (логіко-змістовних) матеріалів
- •2.2.4 Розробка дидактичного інструментарію проведення заняття
- •2.3 Аналіз занять викладачів і студентів-практикантів
- •2.4 Складання рекомендацій з удосконалення дидактичного проекту
- •3. Виховна частина
- •3.1 План виховної роботи групи студентів навчального закладу бази-практики
- •3.2 Щоденник педагогічних спостережень
- •3.3 Розробка виховного заходу
- •3.4 Аналіз відвідуваного виховного заходу
- •3.5 Складання рекомендацій з удосконалення виховного заходу
- •3.6 Результати профорієнтаційної роботи з учнями навчального закладу – бази практики
- •3.7 Загальний висновок про проведену виховну роботу
- •Додаток а
2.3 Аналіз занять викладачів і студентів-практикантів
Педагогічний аналіз – це метод наукового дослідження, що полягає в уявно-практичному розчленовуванні навчальної діяльності педагога і учнів на складові: отримання і оброблення інформації; виокремлення проблем; розробка пропозицій, рекомендацій, прогнозів [5].
Розглянемо заняття із теоретичного навчання за наступним алгоритмом.
Дата: 05.02.2013
Спеціальність: 5.050107 «Економіка підприємства»
Курс «1» Група «ЕП101»
П.І.Б. викладача: Красоткіна Інна Іванівна
Навчальна дисципліна: «Економіка підприємства»
Тема заняття: «Авансовий капітал»
Вид заняття: «комбіноване заняття»
Місце проведення заняття: м.Харків, вул. Плеханівська, 79, ХМК, ауд.219
Своєчасність початку і закінчення заняття: заняття розпочато та закінчено своєчасно.
Готовність приміщення, санітарно-гігієнічні умови заняття: приміщення до проведення заняття готове, санітарно-гігієнічні умови задовільні.
Дидактичне забезпечення заняття: заняття забезпечене дидактично: наявні плакати, роздатковий матеріал, рекомендована навчальна література по вказаній темі. Застосовувані засоби сприяли засвоєнню навчального матеріалу,розвитку пізнавальних інтересів та активності студентів. Застосовувані засоби використовувалися відповідно до цілей навчання та відповідають принципу науковості навчання.
Цілі і задачі заняття: 1) пояснити поняття капіталу та авансового капіталу, вказати на основні відмінності; розглянути класифікацію та джерела формування авансового капіталу; розглянути ознаки авансового капіталу. 2) виховати позитивну відповідальність перед прийняттям рішення, сформувати зацікавленість до майбутньої професії. 3) сформувати вміння використовувати набуті знання у різних сферах діяльності.
Тип і структура заняття: тип заняття відповідає дидактичним цілям, структура уроку вибрана вірно. Для структурних елементів заняття час виділений раціонально залежно від їх значення. Між етапами заняття існував логічний зв'язок. Кількість структурних елементів раціональна. Дане заняття пов’язане із попередніми з точки зору трактування понять. Заняття є основою для наступних з точки зору алгоритмізації процесів.
Зміст заняття: зміст заняття відповідає навчальній програмі та сучасному рівню науково-технічного прогресу в економіці. Тема пов’язана із іншими темами дисципліни та з іншими предметами економічних дисциплін. Зміст навчання на занятті використаний для досягнення виховних цілей. Тема висвітлена повно, доступно, логічно та переконливо.
Мотивація навчальної діяльності студентів: використаний метод опори на життєвий досвід.
Актуалізація опорних знань, необхідних для засвоєння нового матеріалу: використання активної актуалізації за попереднім навчальним матеріалом.
Організація продуктивної навчальної діяльності студентів: методи, прийоми навчання, цілі і задачі заняття відповідають інтелектуальним можливостям учнів. На уроці поєднана репродуктивна, пошукова та творча діяльність учнів. Диференційованого підходу до студенів не спостерігалося.
Контроль результатів навчальної діяльності студентів: контроль відбувався за допомогою тестів (відкритого та закритого типів). Оцінювання викладача об’єктивне.
Підготовка учнів до виконання домашніх завдань: в основу домашнього завдання покладений принцип наявності обов’язкової та необов’язкової частин навчального матеріалу.
Особливості діяльності і поведінки студентів: реальні навчальні можливості групи середні. Окремі студенти групи активні; в загальному, студенти групи були зацікавлені матеріалом заняття, ставлення до викладача та заняття позитивне, група дисциплінована.
Комунікативна діяльність, стиль спілкування. Дотримання вимог педагогічної етики: викладач уміє керувати навчальним процесом, на занятті створений робочий клімат, тон достатньо строгий. Культура мови висока. В критичних ситуаціях викладач поводився професійно.
Висновки: цілі уроку реалізовані повністю. Обсяг і якість знань учнів позитивно збільшилися. Урок носив високе навчальне, виховне та розвиваюче значення. Завдання уроку вдалося реалізувати.
Рекомендації і пропозиції: на практиці заслуговує поширення вміння викладача професійно вести себе у критичних ситуаціях. Недоліки уроку полягають у занадто швидкому темпі розгляду матеріалу, їх можна уникнути за допомогою розбиття теми на два заняття.