2.2.2 Аналіз навчальної літератури

При підготовці до заняття була проаналізована навчальна література вітчизняних та іноземних вчених (підручники, посібники, монографії та статті). На основі аналізу, основними джерелами для засвоєння теми є:

1. Раицкий К.А. Экономика предприятия, Москва 1999 -463с.

2. Економіка підприємства: Зб. Практ. Задач і конкретних ситуацій: Навч. Посібник / За ред. С. Ф. Покропивного. — К.: КНЕУ, 1999. — 328 с.

3. Економіка підприємства: Підручник / За заг. Ред. С.Ф. Покропивного. — 2-ге вид., перероб. Та доп. — К.: КНЕУ, 2000. — 528 с.

4. Стивенсон В. Дж. Управление производством: Пер. с англ. — М.: Лаборатория базовых знаний: БИНОМ, 1998. — 928 с.

Для додаткової підготовки рекомендуємо наступні джерела:

1. Герасимчук В. Г. Розвиток підприємств: діагностика, стратегія, ефективність. — К.: Вища шк., 1995. — 265 с.

2. Фищенко О.Н., Иванов В.А., Юханов Д.А. Экономика торгового предприятия, Москва 1996-512с.

2.2.3 Створення інформаційних (логіко-змістовних) матеріалів

До інформаційних матеріалів відносять логіко-семантичну структуру матеріалу теми, план викладу навчального матеріалу та контурний конспект з теми заняття.

В результаті виявлення змістовних елементів по темі і встановлення їх взаємозв'язків утворюється логіко-семантична структура викладу навчального матеріалу. Логіко- семантична структура забезпечує уявлення про різноманіття змістовних елементів по темі, їх ролі і значенні. Розглянемо логіко-семантичну схему на 15ал.. 2.1.

Мал. 2.1. Логіко-семантична схема на тему «Виробничі фонди підприємства»

Етапами розробки плану викладу теми є:

- вибір необхідних змістовних елементів по темі і встановлення типу існуючих між ними взаємозв'язків;

-·вибір послідовності викладу змістовних елементів і формулювання заголовків, які об'єднують ці змістовні елементи за однорідними ознаками;

-·вибір рівня складності плану.

План

викладу навчального матеріалу на тему:

«Виробничі фонди підприємства»

1. Загальні положення про засоби виробництва.

   1. Поняття засобів праці.

   2. Поняття предметів праці.

2. Характеристика основних фондів підприємства.

   1. Виробничі фонди: поняття та характеристика.

   2. Невиробничі фонди: поняття та характеристика.

3. Характеристика оборотних коштів підприємства.

   1. Структура оборотних виробничих фондів.

   2. Структура фондів обігу.

4. Характеристика руху оборотних фондів.

   1. Схема руху оборотних фондів.

   2. Умова успішності діяльності виробничого підприємства.

5. Нормування оборотних фондів підприємства.

   1. Визначення нормативів за статтями.

   2. Визначення загального нормативу оборотних фондів.

У контурному конспекті повинні міститися тільки ключові положення нової основної інформації, виражені за допомогою таблиць, графіків, абревіатури, різного роду позначень, акцентів. Конспект стисло представляє зміст кожного з пунктів плану.

Контурний конспект на тему

«Виробничі фонди підприємства»

1. Загальні положення про засоби виробництва.

1. Поняття засобів праці.

Засоби праці та предмети праці утворюють засоби виробництва, що становлять матеріальний зміст виробничих фондів підприємства. У свою чергу, виробничі фонди — це суспільна праця і матеріальна основа виробництва. У цьому полягає схожість засобів праці та предметів праці. Проте вони також істотно різняться.

Засоби праці беруть участь в утворенні продукту протягом ряду виробничих циклів. При цьому вони втрачають лише частку загальної вартості, зберігаючи споживну вартість та речову форму.

1.2 Поняття предметів праці.

На відміну від засобів праці предмети праці за один виробничий цикл втрачаються повністю. Предмети праці — це все те, до чого докладається людська праця, що полягає в обробці сировини, матеріалів у процесі виробництва з метою пристосування їх до особистого і виробничого споживання. Це все те, з чого виготовляється продукція (вугілля, метал, тканини, вовна, нафта, заготовки, дошки та ін.).

Засоби праці відбиваються в основних фондах підприємства, а предмети праці — в оборотних. Проте слід зазначити, що засоби праці та предмети праці стають виробничими фондами підприємства лише тоді, коли беруть участь в утворенні вартості продукції.

2. Характеристика основних фондів підприємства.

1. Виробничі фонди: поняття та характеристика.

Основні виробничі фонди — це засоби праці, які беруть участь у багатьох виробничих циклах і частинами переносять свою вартість на виготовлений продукт, зберігаючи при цьому в процесі використання свою натуральну форму. За натурально-речовим складом вони включають машини й устаткування, споруди (свердловини, тунелі, мости, вишки), транспортні засоби, виробничий інвентар, робочу і продуктивну худобу, будівлі (виробничі і господарські), передавальне обладнання, інструменти та пристрої, господарський інвентар, багатолітні насадження, інші основні засоби

2.2 Невиробничі фонди: поняття та характеристика.

Невиробничі фонди — це житлові будинки, спортивні споруди, будинки культури, бази відпочинку, дитячі садки, ясла тощо. Це ті засоби, що мають велике соціальне значення і не приймають участі у виробничому процесі.

2. Характеристика оборотних коштів підприємства.

1. Структура оборотних виробничих фондів.

Оборотні виробничі фонди — це предмети праці, які повністю споживаються в кожному виробничому циклі, відразу повністю переносять свою вартість на створювану продукцію і в процесі виробництва змінюють натуральну форму. Вони включають сировину і матеріали, паливо і пальне, запасні частини для ремонту, куповані матеріали, тару і тарні матеріали, малоцінні матеріали та інструменти, незавершене виробництво та напівфабрикати власного виробництва.

3.2 Структура фондів обігу.

Оборотні виробничі фонди і фонди обігу (готова продукція і грошові кошти) в сукупності становлять оборотні засоби. Для оцінки й аналізу використання оборотних виробничих фондів використовується показник матеріаломісткості. Матеріаломісткість найповніше відображає ефективність використання оборотних фондів у поєднанні з технічним рівнем виробництва. Вона обчислюється як відношення вартості спожитих матеріальних ресурсів до вартості продукції.

2. Характеристика руху оборотних фондів.

4.1 Схема руху оборотних фондів.

Фонди підприємств перебувають у безперервному русі. В умовах кризи, коли виробництво зупиняється, коли люди переважно працюють лише в торгівлі, грошові кошти й товари обертаються тільки в сфері обігу за формулою Г—Т—Г'.

На початковій стадії кругообороту фонди виступають у натуральній формі, тобто у вигляді засобів і предметів праці. У процесі виготовлення продукції засоби праці переносять свою вартість на виготовлений продукт поступово і частинами, а предмети праці — відразу і повністю. Виготовлений продукт реалізується, і вартість виготовлених товарів набуває грошової форми. За виручені кошти підприємство знову відновлює спожиті засоби і предмети праці. Так відбувається кругооборот фондів.

Рух фондів, у процесі якого вони послідовно проходять три стадії і змінюють три функціональні форми, називають кругооборотом фондів. У процесі кругообороту фонди проходять три стадії. Перша стадія Г Т. Ця стадія полягає в тому, що гроші обмінюються на робочу силу і засоби виробництва. На другій стадії здійснюється процес виробництва. Із стадії виробництва товари переходять у стадію обігу, тобто в третю стадію Т' — П. На цій стадії вироблені товари реалізуються за гроші, а за виручені гроші купуються нові засоби і предмети праці, наймаються нові робітники і відновлюється виробництво.

4.2 Умова успішності діяльності виробничого підприємства.

Одержана сума грошей є більшою, ніж та, яка на початку була вкладена у виробництво, бо вона включає додану вартість, створену в процесі виробництва. Таким чином рух фондів проходить три стадії і набуває трьох функціональних форм — грошової, продуктивної і товарної. Це і є кругооборот фондів (капіталу). Його можна виразити такою формулою:

Кругооборот фондів є не одиничним, а безперервним процесом.

П. 5, 5.1, 5.2 наведені у основному конспекті у додатках звіту.