Мотивація учіння школярів. Мотиви зовнішні і внутрішні, навчально-пізнавальні і соціальні.
Народна педагогіка говорить: "Гарно того вчити, хто хоче знати".
Ефективність навчальної діяльності залежить передусім від її мотивації.
Мотивація учіння – комплекс властивих учневі мотивів, які спонукають і спрямовують його пізнавальну діяльність, значною мірою визначають її успішність.
Мотив – спонукальна причина дій і вчинків людини. Основою мотивів діяльності людини є її найрізноманітніші потреби (рис. 2).
П
отреба мотив діяльність
Рис. 2. Мотив
Мотиви учіння за В.М.Галузяком поділяються на зовнішні і внутрішні.
Мотиви є зовнішніми, якщо основною причиною поведінки виступає отримання чого-небудь за межами самої цієї поведінки. Вони безпосередньо не стосуються змісту, процесу та результатів навчальної діяльності:
- бажання отримати в майбутньому певну професію;
- вимоги викладачів;
- почуття обов’язку;
- прагнення утвердитись серед товаришів;
- прагнення уникнути неприємностей, покарань, докорів з боку вчителів;
- бажання продемонструвати свої можливості, отримати високі оцінки;
- заслужити авторитет серед викладачів;
- небажання виглядати гіршим за інших;
- розуміння значення навчання для майбутнього життя.
У цьому випадку учіння виконує функцію засобу, інструменту для досягнення змістовно з ним не пов’язаних але важливих для особистості інтересів.
Серед зовнішніх мотивів учіння розрізняють:
- широкі соціальні мотиви, що полягають у прагненні отримати знання, щоб бути корисним суспільству;
- мотиви самоствердження, що означають прагнення зайняти певну позицію, місце в стосунках з оточенням, заслужити авторитет. Ці мотиви пов’язані з потребою у самоповазі, яка може бути реалізована через досягнення в навчанні.
- мотиви соціального співробітництва, бажання підтримувати добрі стосунки з учителем і учнями в процесі навчання.
До внутрішніх мотивів належать спонукання, в основі яких лежить задоволення від процесу та безпосередніх результатів навчально-пізнавальної діяльності. Вони виникають, якщо навчальна діяльність викликає в учнів позитивні емоційні переживання. До цього типу мотивів належать:
- широкі пізнавальні мотиви, що полягають в орієнтації школяра на оволодіння новими знаннями. Це може бути інтерес до нових захоплюючих фактів, явищ, ідей і т. ін.;
- навчально-пізнавальні мотиви, що полягають в орієнтації школярів на засвоєння способів добування знань: інтерес до прийомів самостійного засвоєння знань, до методів наукового пізнання та ін.
За М.М.Фіцулою мотиви навчально-пізнавальної діяльності учнів класифікують як пізнавальні та соціальні.
Пізнавальні мотиви закладені в самому процесі навчання: допитливість, інтерес до знань, потреба в розумовій діяльності, у пізнанні, у розширенні знань про навколишню дійсність, різноманітні інтелектуальні почуття (здивування, сумнів), прагнення здобути нові знання й навички, вдосконалювати свої інтелектуальні здібності.
Пізнавальний інтерес може бути зумовлений самим змістом навчального матеріалу, діяльністю учнів на уроці, стосунками між учителем і учнями. Він формується завдяки:
- розкриттю практичної значущості знань;
- цікавому викладу матеріалу, різноманітності його матеріалу, емоційності його викладу;
- включення учнів у самостійний пошук, створенню проблемних ситуацій на уроці, розв’язування проблемних завдань;
- ефекту здивування;
- систематичній перевірці і оцінці знань;
- використанню навчальної дискусії, пізнавальних ігор.
Соціальні мотиви навчальної діяльності за своїм походженням і змістом ніби виходять за межі суто навчального процесу і пов’язані з широкими суспільними взаємовідносинами дітей (широка соціальна мотивація).
К.Д.Ушинський, наголошуючи на виховному значенні правильних мотивів навчання, писав: "Як отруту, як вогню, треба боятися, щоб до хлопчика не добралась ідея, що він учиться тільки для того, щоб як-небудь обдурити своїх екзаменаторів і одержати чин, що наука є тільки квиток для входу в громадське життя, який треба кинути або забути в кишені, коли швейцар пропустив уже вас у зал, де і той, що пройшов без квитка або з фальшивим чи чужим квитком, дивиться з однаковою самовпевненістю".