2. Методи, прийоми та засоби навчання, їх взаємодія.

Методи навчання - це способи цілеспрямованої двосторонньої взаємодії вчителя і учнів, спрямованої на розв'язання навчально-виховних завдань. Наприклад, бесіда, розповідь, вправи та ін.

Метод реалізується через сукупність прийомів.

Прийомом називають структурний компонент методу. Одні й ті самі прийоми можуть бути складовими різних методів.

При­йом - складова частина методу навчання, його деталь. Кожний метод навчання реалізується за допомогою системи прийомів. Наприклад, проблемна бесіда (метод навчання) передбачає ви­користання:

• різних прийомів створення проблемних ситуацій (демонстрація проблемного досліду, виконання завдання, резуль­тат якого суперечить наявним в учнів знанням, виявлення невід­повідності життєвого досвіду науковим знанням у ході бесіди тощо);

• різних прийомів, які скеровують мислення учнів під час формулювання гіпотез (здогадів) про причину тієї суперечності, яка виникла в проблемній ситуації (прийом актуалізації необхід­них знань, прийом аналогії тощо);

• різних прийомів перевірки гіпотез, висловлених учнями в ході бесіди.

У методі організації роботи учнів із підручником виділяються такі прийоми: конспектування, складання плану тексту, підготовка тез, цитування, складання анотації, рецензування, створена словника пройденої теми, побудова схематичної моделі тексту.

Зауважимо, що один спосіб може бути в одному випадку методом, в іншому – прийомом. Наприклад, розповідь – метод навчання, але в лекції вона може бути прийомом активізації уваги учнів.

Ефективність методів і приймів навчання, активізація пізнавальної діяльності учнів значною мірою залежить від засобів навчання.

Засоби навчання – це пристрої і предмети, які використовуються учителем та учнями в навчальному процесі. До них належить:

• технічні засоби навчання (ТЗН): діафільми, магнітні записи, кінофільми, відеозаписи тощо.

• натуральні предмети: колекції предметів, гербарії, живі рослини тощо.

• репродукції: моделі предметів, картини та ін.

• символічні навчальні посібники: географічні карти, глобуси, схеми, діаграми та ін.

3. Різні підходи до класифікації методів.

Метод навчання є поняттям багатовимірним та багатозначним, тому може розглядатися на основі виділення цілої низки ознак для його характеристики. У зв'язку з цим виникає потреба певної систематизації та впорядкування методів навчання, тобто їх класифікації -- розподілу на певні групи за певними ознаками. Одне з найважливіших завдань класифікації -- виступати засобом систематизації науково-теоретичного знання про методи навчання. Незалежно від ознаки, за якою проведена класифікація, кожен метод зберігає свої істотні зовнішні характеристики в різних умовах навчання.

У сучасній педагогіці не існує єдиного підходу до класифікації і групувань методів навчання. Наведемо деякі з існуючих підходів:

1. За джерелом знання -- словесні, наочні, практичні (Н.М.Верзілін, Є.І.Петровський).

2. За основною дидактичною метою -- методи набуття нових знань, формування вмінь і навичок, закріплення, застосування, перевірки (М.О.Данилов, Б.П.Єсіпов).

3. За ступенем активності учнів -- методи пасивні й активні (Є.Я. Голант).

4. За логікою передачі і сприймання навчальної інформації -індуктивні та дедуктивні (С.Г.Шаповаленко).

5. За ступенем керівництва навчальною роботою -- навчальна робота під керівництвом учителя та самостійна робота учнів (П.І.Підласистий, В.Ф.Паламарчук, В.І.Паламарчук).

6. Бінарні методи навчання (А.П.Пінкевич, М.М.Верзілін, А.М.Алексюк).

Теоретично оптимальною могла б бути тільки така класифікація, яка б включала б усі істотні ознаки дидактичних методів. Найбільше відповідає таким вимогам класифікація, подана Ю.К.Бабанським. Вона проведена на основі діяльнісного підходу. Виділено три групи методів на основі визначення основних компонентів процесу навчання у взаємозв'язку викладання і учіння:

1. організація і здійснення процесу навчання;

2. стимулювання і мотивація процесу навчання;

3. контроль та самоконтроль.