- •Дидактика
- •Тема 1: предмет і основні поняття дидактики.
- •Дидактика як важливий розділ педагогічної науки.
- •Зв’язок дидактики з окремими методиками.
- •Основні поняття дидактики: освіта, навчання, самоосвіта, принципи навчання, методи, засоби і форми організації навчання.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2: суть процесу навчання.
- •Навчання як вид пізнавальної діяльності людини. Методологічна основа процесу навчання.
- •Двосторонній характер процесу навчання.
- •Функції процесу навчання, їх взаємозв’язок.
- •Структура процесу навчання.
- •Суперечності процесу навчання.
- •Мотивація учіння школярів. Мотиви зовнішні і внутрішні, навчально-пізнавальні і соціальні.
- •Основні етапи оволодіння знаннями: сприймання, осмислення, узагальненння, закріплення, застосування знань на практиці. Роль вчителя на кожному етапі засвоєння знань.
- •Рівні засвоєння знань.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3: закономірності і принципи навчання.
- •Поняття про закономірності процесу навчання.
- •Об’єктивні і суб’єктивні закономірності процесу навчання.
- •Поняття про принципи навчання, їх система.
- •Характеристика принципів навчання.
- •Взаємозв’язок принципів навчання.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4: зміст освіти в національній школі.
- •Поняття про зміст освіти, його складові частини.
- •Види освіти, їх взаємозв’язок.
- •Фактори, що впливають на розробку змісту освіти.
- •Принципи реформування змісту сучасної початкової освіти.
- •Поняття про навчальні предмети, їх особливості у початкових класах.
- •Навчальні плани, їх структура.
- •Навчальні програми, їх структура. Способи побудови навчальних програм. Вимоги до навчальних програм.
- •Навчальний підручник. Функції, види, структура, вимоги до навчальних підручників. Навчальний посібник.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5. Методи і засоби навчання.
- •М.І.Пирогов План
- •- Словесні методи навчання: розповідь, пояснення, бесіда, лекція, робота з підручником;
- •Література
- •1. Поняття про методи навчання їх функції та структуру.
- •2. Методи, прийоми та засоби навчання, їх взаємодія.
- •3. Різні підходи до класифікації методів.
- •4. Характеристика методів навчання за джерелом знань.
- •Словесні методи навчання.
- •5. Методи навчання за характером пізнавальної діяльності та активності учнів.
- •Комп'ютеризація навчання.
- •9. Проблема вибору методів навчання, комплексного їх застосування.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6: Форми організації навчання.
- •Поняття про організаційні форми навчання.
- •З історії форм організації навчання.
- •Урок як основна форма організації навчальної діяльності у сучасній школі.
- •Сучасні вимоги до уроку.
- •Поняття про структуру уроку.
- •Поняття про типи уроку і особливості уроку у початковій школі.
- •Підготовка вчителя до уроку: попередня і безпосередня.
- •Самоаналіз уроку.
- •Позаурочні форми організації навчальної роботи.
- •Специфіка організації самостійної роботи у гпд.
- •Урок у початковій малокомплектній школі. Особливості планування та організації уроків у початковій малокомплектній школі.
- •Особливості організації навчальних занять з шестирічними дітьми.
- •Пошуки ефективних форм навчання в зарубіжній школі.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 7. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів.
- •1. Поняття про контроль успішності учнів.
- •2. Вимоги до перевірки та оцінювання успішності учнів.
- •3. Функції, види, форми і методи контролю навчання.
- •Види контролю навчання:
- •Форми і методи контролю навчання.
- •4. Оцінка результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •5.Шляхи попередження і подолання неуспішності.
- •Питання для самоперевірки
3. Функції, види, форми і методи контролю навчання.
Функції контролю навчання:
1) діагностична: вчитель виявляє успіхи і недоліки в знаннях, навичках і уміннях учнів, з'ясовує їх причини і визначає заходи для підвищення якості навчання, попередження і подолання неуспішності. Це дозволяє планувати і коригувати викладання, визначати ефективність використаних методів навчання;
2) навчальна: перевірка пізнавальних досягнень учнів сприяє повторенню, уточненню, поглибленню і систематизації знань, удосконаленню навичок і вмінь;
3) виховна: систематичний контроль і оцінка успішності сприяє вихованню в учнів адекватної самооцінки, дисциплінованості, самостійності, наполегливості в роботі, почуття відповідальності; залучення учнів до взаємоконтролю сприяє формуванню в них навичок взаємо- і самоконтролю, справедливості, взаємоповаги;
4) стимулююча: добре вмотивоване, справедливе і регулярне оцінювання успішності учнів є важливим стимулом у навчанні, спонукає школярів до систематичної навчальної діяльності, активізує їх роботу, ліквідує виявлені помилки і недоліки;
5) управлінська: завдяки контролю вчитель одержує інформацію про успіхи і недоліки кожного учня. Це дозволяє йому скоригувати роботу учнів і свою власну діяльність - змінити методику викладання, удосконалити організацію навчання школярів тощо.
Види контролю навчання:
На різних етапах навчального процесу застосовуються різні види контролю: попередній, поточний, тематичний і підсумковий.
Попередній контроль здійснюють з діагностичною метою перед вивченням нової теми або на початку навчального року, семестру. Він дозволяє виявити обсяг і рівень знань учнів з окремої теми, розділу, предмета в цілому. На основі отриманої інформації вчитель планує й організовує наступну навчальну діяльність.
Поточний контроль - систематичне спостереження вчителя за навчально-пізнавальною діяльністю учнів на кожному уроці. Його головне призначення полягає в оперативному виявленні якості засвоєння учнями знань і умінь, визначенні ефективності навчальної діяльності на уроці. На основі поточного контролю здійснюється оперативне керівництво навчальним процесом.
З огляду на те, що повноцінне засвоєння знань і умінь не можна забезпечити протягом одного уроку, поточне оцінювання учнів на кожному уроці вважається необов'язковим, хоча й може здійснюватися за бажанням учителя чи з урахуванням особливостей навчального предмета.
Обов'язковими видами контролю навчальних досягнень учнів є тематичний і підсумковий.
Тематичний контроль здійснюється після вивчення логічно завершеної частини навчального матеріалу - теми або розділу програми. Його мета - з'ясувати, наскільки успішно учні оволоділи системою знань і умінь з даної теми, чи відповідає рівень їх засвоєння програмовим вимогам.
Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з кількістю занять, відведених для її засвоєння; кількістю і тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; питаннями, що виносяться на атестацію, якщо атестацію проводять в усно-письмовій формі, або орієнтовними завданнями; терміном і формою проведення тематичної атестації; умовами оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюють після завершення тривалого періоду навчання: в кінці семестру, року або по закінченні ступеня освіти. Його мета - виявити досягнутий учнями рівень підготовленості з окремих предметів. Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного контролю, а за рік - на основі семестрових оцінок.
Для стимулювання навчальної діяльності учнів учитель може, враховуючи результати роботи протягом семестру чи року, автоматично оцінити відповідним балом їх навчальні досягнення (якщо учні погоджуються з ним). При цьому мала кількість поточних оцінок не може бути перешкодою для виставлення семестрової або річної оцінки.