- •Дидактика
- •Тема 1: предмет і основні поняття дидактики.
- •Дидактика як важливий розділ педагогічної науки.
- •Зв’язок дидактики з окремими методиками.
- •Основні поняття дидактики: освіта, навчання, самоосвіта, принципи навчання, методи, засоби і форми організації навчання.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2: суть процесу навчання.
- •Навчання як вид пізнавальної діяльності людини. Методологічна основа процесу навчання.
- •Двосторонній характер процесу навчання.
- •Функції процесу навчання, їх взаємозв’язок.
- •Структура процесу навчання.
- •Суперечності процесу навчання.
- •Мотивація учіння школярів. Мотиви зовнішні і внутрішні, навчально-пізнавальні і соціальні.
- •Основні етапи оволодіння знаннями: сприймання, осмислення, узагальненння, закріплення, застосування знань на практиці. Роль вчителя на кожному етапі засвоєння знань.
- •Рівні засвоєння знань.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3: закономірності і принципи навчання.
- •Поняття про закономірності процесу навчання.
- •Об’єктивні і суб’єктивні закономірності процесу навчання.
- •Поняття про принципи навчання, їх система.
- •Характеристика принципів навчання.
- •Взаємозв’язок принципів навчання.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4: зміст освіти в національній школі.
- •Поняття про зміст освіти, його складові частини.
- •Види освіти, їх взаємозв’язок.
- •Фактори, що впливають на розробку змісту освіти.
- •Принципи реформування змісту сучасної початкової освіти.
- •Поняття про навчальні предмети, їх особливості у початкових класах.
- •Навчальні плани, їх структура.
- •Навчальні програми, їх структура. Способи побудови навчальних програм. Вимоги до навчальних програм.
- •Навчальний підручник. Функції, види, структура, вимоги до навчальних підручників. Навчальний посібник.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5. Методи і засоби навчання.
- •М.І.Пирогов План
- •- Словесні методи навчання: розповідь, пояснення, бесіда, лекція, робота з підручником;
- •Література
- •1. Поняття про методи навчання їх функції та структуру.
- •2. Методи, прийоми та засоби навчання, їх взаємодія.
- •3. Різні підходи до класифікації методів.
- •4. Характеристика методів навчання за джерелом знань.
- •Словесні методи навчання.
- •5. Методи навчання за характером пізнавальної діяльності та активності учнів.
- •Комп'ютеризація навчання.
- •9. Проблема вибору методів навчання, комплексного їх застосування.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6: Форми організації навчання.
- •Поняття про організаційні форми навчання.
- •З історії форм організації навчання.
- •Урок як основна форма організації навчальної діяльності у сучасній школі.
- •Сучасні вимоги до уроку.
- •Поняття про структуру уроку.
- •Поняття про типи уроку і особливості уроку у початковій школі.
- •Підготовка вчителя до уроку: попередня і безпосередня.
- •Самоаналіз уроку.
- •Позаурочні форми організації навчальної роботи.
- •Специфіка організації самостійної роботи у гпд.
- •Урок у початковій малокомплектній школі. Особливості планування та організації уроків у початковій малокомплектній школі.
- •Особливості організації навчальних занять з шестирічними дітьми.
- •Пошуки ефективних форм навчання в зарубіжній школі.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 7. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів.
- •1. Поняття про контроль успішності учнів.
- •2. Вимоги до перевірки та оцінювання успішності учнів.
- •3. Функції, види, форми і методи контролю навчання.
- •Види контролю навчання:
- •Форми і методи контролю навчання.
- •4. Оцінка результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •5.Шляхи попередження і подолання неуспішності.
- •Питання для самоперевірки
Особливості організації навчальних занять з шестирічними дітьми.
Головна мета навчально-виховного процесу з шестирічними учнями – підготувати їх до систематичного навчання в наступних класах. Саме тому під час вивчення всіх предметів велика увага приділяється загальному й фізичному розвитку дітей, формуванню нового типу діяльності – навчання. Водночас клас, де навчаються шестилітні діти, – не підготовчий, а перший у системі чотирирічної початкової школи.
Найвиразніше дидактичні особливості уроку в першому класі виявляються у способах організації навчальної діяльності і в структурі. Зокрема, на уроках широко представлено ігрові форми навчання, тривалість уроку скорочено до 35 хв., обов’язково проводяться динамічні паузи, немає домашніх завдань, а є розгорнуте повторення, по-іншому оцінюються результати навчальної праці. Зупинимося на цих аспектах детальніше.
Зменшення тривалості уроку ставить перед учителем суворі вимоги щодо раціонального використання часу й прискорює перехід від одного етапу до іншого. Отже, урок стає динамічнішим.
У цей період в дитині живе два бажання: "хочу вчитися" і "хочу гратися". Якщо вчитель задовольняє тільки одне бажання, то він зустрічає перешкоду. Тому протягом уроку слід вводити дві-три короткочасні ігрові ситуації різної тривалості, а можна і весь урок побудувати у вигляді сюжетно-рольової гри.
У першому класі доцільно організовувати і самостійну роботу тривалістю 4-5 хв. При чому проводити її можна як в парах, так і індивідуально.
Протягом уроку слід проводити 2 динамічні паузи (3 хв. після 12-15 хв. уроку і 2 хв. – десь після 20 хв.). Однак чим більше статистичне навантаження, тим частіше й активніше треба робити фізкультурні вправи.
Домашніх завдань у першому класі немає, проте дітям цікаві, корисні та посильні усні й практичні завдання (тільки не письмові), які мають загальнорозвивальне значення або дають можливість застосувати щойно вивчене. Наприклад: полічи, скільки вікон і дверей у твоїй квартирі; спостерігай, які квіточки найперші зацвітуть на твоєму городі; дізнайся, скільки років кожному члену сім’ї; знайди казочку про ялинку тощо.
Пошуки ефективних форм навчання в зарубіжній школі.
Зарубіжна школа і педагогіка прагнуть удосконалити існуючу класно-урочну систему навчання різними шляхами. Один із них – навчання учнів групою вчителів за певного розподілу обов’язків між ними. Провідний педагог пояснює новий матеріал кільком класам-паралелям, а закріплення здійснюють по класах інші вчителі-помічники. Така система поширена у школах США, Швеції та інших країн.
В індивідуалізації навчання учнів використовують контрактну форму. Контракт - угода між учнем і педагогом, яка передбачає основні напрями самостійної роботи учня. Ця форма навчання дає змогу учням індивідуально планувати свою навчальну діяльність і оволодівати матеріалом відповідно до власних здібностей та інтересів. Контракт не звільняє від щоденних занять у школі, а є доповненням до них, оскільки складений з метою поглиблення знань з окремого предмета. За такої форми навчання вчитель є лише організатором пізнавальної діяльності учня і консультантом.
У багатьох школах запроваджено такі форми організації навчання, як навчальні центри і центри за інтересами. Навчальний центр може бути організовано у класі, він забезпечує учнів, що цікавляться певною галуззю знань, необхідним обладнанням і матеріалами, науковою і популярною літературою. Центри за інтересами дають учням змогу розширити знання з конкретної соціальної проблеми: дослідити екологічну ситуацію в штаті та ін. Результати роботи учнів над проектами у навчальному центрі або центрі за інтересами оформляють у шкільні виставки, наукові доповіді тощо.
Практикують і так зване відкрите навчання, суть якого в тому, що у школі учень навчається обмежений час, отримуючи від учителя загальні вказівки і завдання. Для їх виконання він повинен звертатися до спеціального навчального центру, де його забезпечать необхідною інформацією і матеріалами для самостійної роботи з опорою на технічні засоби навчання.
Серед нових форм організації навчання – "школи без стін". Така школа не має свого приміщення, постійних класів. Діти збираються з учителем у різних місцях, планують свою роботу, відвідують заводи, музеї, бібліотеки, пізнають передусім практичний бік життя.
Якщо для шкіл західної Європи і США характерний поділ дітей на здібних, малоздібних та нездібних, то у школах Японії такого поділу не існує. Тут і сам процес навчання, і вільний час учнів підпорядковано груповому спілкуванню. Зокрема, дітей залучають до розробки групових проектів, до організації та проведення спільних туристичних походів, виховуючи таким чином повагу один до одного і відданість своїй групі.
