5. Поняття про навчальні предмети, їх особливості у початкових класах.

Учні здобувають освіту в процесі вивчення навчальних предметів.

Навчальний предмет – педагогічно обґрунтована система наукових знань і практичних навичок та вмінь, що втілюють основний зміст і методи певної науки (математики, природознавства, мови та ін.)

Відмінність навчального предмета від науки полягає в тому, що до нього входять тільки основні положення тієї галузі знань, доступних для засвоєння учнями на певному ступені навчання. Навчальний предмет містить також дидактичний матеріали, що допомагають учням оволодіти комплексом навичок і вмінь, необхідних як для подальшого навчання, так і для активної участі в суспільно корисній праці.

Зміст навчального предмета охоплює фактичний матеріал, що відображає ознаки і властивості предметів, явищ; узагальнені результати суспільно-історичного пізнання світу – поняття, закони, ідеї, провідні наукові теорії, правові норми; методи дослідження і наукового мислення.

Навчальні предмети поділяються на гуманітарний (українська мова і література, іноземна мова, історія) та природничо-математичний (математика, фізика, хімія, біологія, географія, креслення) цикли. У процесі їх вивчення здійснюються внутріпредметні та міжпредметні зв’язки.

Внутріпредметні зв’язки – вибір аспектних проблем, які є наскрізними для конкретної навчальної дисципліни і застосовуються у процесі аналізу більшості явищ, які вивчає дана наука. Їх здійснення дає змогу спиратися на попередні знання в процесі засвоєння нового матеріалу, що активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів.

Міжпредметні зв’язки – узгодженість між навчальними предметами, що дає змогу розглядати факти і явища реальної дійсності з різних точок зору, з позицій різних навчальних предметів.

Нерідко одні й ті самі факти, явища різні науки вивчають з різних точок зору, в різних аспектах. Пізнання цих зв’язків важливе для формування наукового світогляду школярів.

Міжпредметні зв’язки мають на меті показати і такий їх аспект, коли можливості одного предмета сприяють розв’язанню завдань іншого.

Всі предмети, які вивчаються в початковій школі поділяються на такі групи:

- обов’язкові (математика, українська мова, природознавство, образотворче мистецтво, трудове навчання, фізкультура, музика) – це базовий компонент;

- вибірково-обов’язкові (народознавство, хореографія, основи валеології, охорона життя і здоров’я дітей, логіка та ін) – це предмети за вибором учнів та предмети, вивчення яких визначається радою загальноосвітнього закладу (шкільний компонент).

6. Навчальні плани, їх структура.

Зміст освіти визначається навчальними планами. Вимоги держави і суспільства до змісту, обсягу та рівня загальноосвітньої підготовки громадян України визначає Державний стандарт загальної середньої освіти. Згідно із Законом України "Про загальну середню освіту" Державний стандарт загальної середньої складається з державних стандартів початкової, базової і повної середньої освіти. Основоположним документом Державного стандарту є Базовий навчальний план.

Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів – це затверджений Міністерством освіти документ, який дає цілісне уявлення про структуру змісту загальної середньої освіти через інваріантну і варіативну складові, окреслює освітні галузі та розподіл годин між ними за роками навчання, визначає граничне допустиме тижневе навантаження учнів для кожного класу, встановлює кількість навчальних годин, фінансованих з бюджету.

Базовий навчальний план початкової школи складається з таких освітніх галузей: мова і література, математика, здоров’я і фізична культура, технологія, мистецтво, людина і світ. Зміст освітніх галузей може бути реалізований через окремі навчальні предмети та інтегровані курси.

До Базового навчального плану входять інваріантна і варіативна складові частини змісту початкової освіти.

Інваріантна складова змісту є спільною для всіх загальноосвітніх навчальних закладів України і визначає її загальнодержавний компонент. Вона містить обов’язкові для вивчення в усіх загальноосвітніх закладах навчальні предмети, що має забезпечити кожному випускникові мінімальний обов’язковий освітній рівень.

Варіативну складову змісту формує навчальний заклад, виходячи з інтересів, здібностей, життєвих планів учнів, бажань батьків і можливостей школи. Ця складова відображає також етнічні, історичні, економічні, природничі, соціокультурні особливості регіону.

Навчальне навантаження учнів складається з годин інваріантної і варіативної складових частин і не може перевищувати гранично допустимого тижневого навантаження учнів.

На основі Базового навчального плану Міністерство освіти і науки України розробляє та затверджує типові навчальні плани для різних типів загальноосвітніх навчальних закладів (школи, ліцею, гімназії тощо), які трансформують зміст освіти у площину навчальних предметів і курсів. Місцеві органи управління освіти можуть доповнювати їх за рахунок годин варіативної частини навчальних предметів і курсами, специфічними для даного регіону.

Навчальний план – документ, що визначає структуру навчального року, перелік та розподіл предметів для вивчення в конкретному навчальному закладі, тижневу й річну кількість годин, відведених на кожний навчальний предмет.

У навчальних планах шкіл усіх типів виокремлено два компонента: державний і шкільний.

Державний компонент (розробляє Міністерство освіти і науки України) має забезпечити соціально необхідний для кожної людини обсяг і рівень знань, умінь і навичок. Він включає обов’язкові для вивчення учнями предмети, відповідно до освітніх галузь, наприклад, "Мова і література" (українська мова, українська література та ін.), "Математика" (математика та ін.), "Здоров’я і фізична культура" (фізична підготовка, валеологія та ін.), "Технології" (трудове навчання та ін.).

Шкільний компонент охоплює вибірково-обов’язкові предмети, індивідуальні та групові заняття, курси за вибором і профільне навчання, факультативи. Він повинен враховувати регіональні особливості й умови, в яких працює школа.

На основі типових навчальних планів загальноосвітні навчальні заклади складають робочі плани на поточний навчальний рік, в яких відображено особливості організації в них навчально-виховного процесу. І далі на основі робочих навчальних планів розробляються розклади навчальних занять (вчитель початкових класів це робить сам).