12

Змістовний модуль 2. Конституційне законодавство України

Тема 4. Основи конституційного законодавства України

План:

1. Конституційне право України: предмет, місце в системі національного права, джерела.

2. Загальна характеристика Конституції України.

3. Засади конституційного ладу України.

4. Система органів державної влади.

5. Система територіального устрою України.

6. Громадянство України.

Література:

1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 із змінами та доповненнями згідно Закону України «Про внесення змін до Конституції України» №2222-IV. – Харків: Весна, 2007. – 48 с.

2. Коментар до Конституції України. - Інститут законодавства Верховної Ради України. - К., 1996.

3. Закон України "Про громадянство України" від 18.01.2001 р. // Голос України. - 2001. - 6 березня.

4. Основи правознавства / За заг.ред. П.Д.Пилипенка.

5. Основи права України / За редакцією професора В.Л. Ортинського. - Видання друге, доповнене і перероблене. - Львів: Оріяна-Нова, 2005.-368с.

6. Правознавство: Навч.пос./ За ред. Копєйчикова В.В. -К.: Юрінком Інтер, 1998. – 480c.

7. Правознавство: Підручник/ Авт. кол.: Дамський С.Е., Ковальський В.С., Колодій А.М. (керівник авт. кол.) та інші; За ред. В.В. Копєйчикова. — 7-е вид., стер. — К.: Юрінком Інтер, 2003. - 736 с. - Бібліогр. с. 724-726.

8. Савчук П.С., Самойленко Ю.П. Основи правознавства: Посіб. для абітурієнтів. — К.: А.С.К., 2000. — 208 с.

9. Конституційне право України.: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. / За ред. академіка АПрН України, доктора юридичних наук, професора Ю.М.Тодики, доктора юридичних і політичних наук, професора В.С.Журавського,  – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. – 544 с.

10. Конституційне право України / За ред. В.Ф. Погорілка. - К.: Наукова думка, 2003.

11. Фрицький О.Ф. Конституційне право України. - К.: 2000.

12. Конституційне право України / Підручн. для студ. вищ. навч. зак­ладів / За ред. Ю.М. Тадики, B.C. Журовського. К.: ІнЮре, 2002.

1. Конституційне право України: предмет, місце в системі національного права, джерела.

Конституційне право України — провідна галузь права України. З конституційного права починається формування всієї сис­теми національного права, всіх його галузей.

Конституційне право - провідна галузь права України, що являє собою сукупність правових норм, які закріплюють і регулю­ють суспільні відносини, що забезпечують організаційну і функці­ональну єдність суспільства, основи конституційного ладу Ук­раїни, статус людини і громадянина, територіальний устрій держави, форми безпосередньої демократії, систему органів держав­ної влади і місцевого самоврядування.

Отже, предметом галузі конституційного права України є особливе коло суспільних відносин, що виникають у процесі організації та здійснення публічної влади в Україні — державної та місцевої (місцеве самоврядування). Ці відносини характеризуються певною специфікою, а саме: стосуються всіх найважливіших сфер життєдіяльності суспільства; виступають як базові в політичній, економічній, духовній, соціальній та інших сферах життя суспільства.

Конституційно-правова норма — загальнообов’язкове правило поведінки, встановлене або санкціоноване державою з метою регулювання та охорони певних суспільних відносин, які становлять предмет галузі конституційного права.

Система конституційного права України. Конституційне право - елемент правової системи України. У свою чергу, воно є складною системою, що формується з багатьох частин і елементів, що взаємодіють між собою, які характеризують внутрішню струк­туру конституційного права, вирізняючи його серед інших галузей права.

Система галузі конституційного права України складається з найважливіших конституційно-правових інститутів, до яких нале­жать інститути: основ конституційного ладу; основ правового ста­тусу людини і громадянина; територіального устрою; органів державної влади і місцевого самоврядування; безпосередньої демократії.

Характеристика системи конституційного права України обу­мовлює необхідність виявлення складових частин не лише всієї галузі права, а й кожного конституційно-правового інституту в його системі.

Норми одного інституту створюють необхідні передумови для дії іншого або кількох інститутів, визначають їх зміст і спрямованість. Гак, норми інституту основ конституційного ладу посідають пер­ше місце в системі конституційного права України, оскільки в них містяться основоположні політико-правові принципи організації функціонування держави і суспільства.

Норми інституту основ правового статусу людини і громадя­нина мають забезпечувати можливість для особи користуватися всім комплексом соціально-економічних, політичних, особистих і культурних прав і свобод. Вони безпосередньо пов'язані з норма­ми основ конституційного ладу. Це повною мірою стосується й інститутів територіального устрою, конституційного суду, норм, які визначають систему державної влади в Україні і місцевого са­моврядування. Важливе місце в системі конституційного права посідає інститут основ правового статусу людини і громадянина тому, що людина, її права і свободи визнаються в Україні найви­щою соціальною цінністю в державі і суспільстві.

Конституційно-правовий інститут, норми якого закріплюють державний і територіальний устрій, створює необхідні передумо­ви для правового регулювання державного устрою, системи дер­жавних органів, органів місцевого самоврядування. У системі га­лузі конституційного права України даний інститут передує інсти­тутові, що закріплює систему державних органів та органів місце­вого самоврядування.

Система галузі конституційного права України тісно пов'яза­на зі структурою Конституції України. Але між ними є й різниця, оскільки система галузі охоплює всю сукупність державно-право­вих норм, а система Конституції України - лише частину цих норм, що виявляються в основному джерелі права України - Конституції України.

Джерела конституційного права. Кожна галузь права має свої джерела. Це стосується і конституційного права.

Джерела пра­ва прийнято розрізняти:

а) за матеріальним змістом (матеріальні умови життя суспільства, система економічних зв'язків, форми власності тощо);

б) за ідеальним змістом (правова свідомість);

в) за юридичним змістом (різні форми, засоби вираження, об'єктиві­зація правових норм).

Тому під джерелами права в юридичному значенні розуміється форма вираження, об'єктивізації держав­ної волі.

Основними видами джерел конституційного права у світі є нормативно-правові акти, судові прецеденти, правові звичаї, міжна­родні і внутрішньодержавні договори. У свою чергу нормативно-правові акти конституційного права поділяються на закони, нор­мативні акти виконавчої влади, нормативні акти органів консти­туційного контролю (нагляду), парламентські регламенти, акти місцевого самоврядування.

Система правових актів, які є джерелами конституційного пра­ва України, доволі широка, а саме: Конституція України, Консти­туція Автономної Республіки Крим, закони, постанови Верховної Ради України, акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим, декларації (насамперед Декларація про державний суверенітет Ук­раїни), Акт проголошення незалежності України, нормативні акти Президента України, постанови урядів України, Автономної Рес­публіки Крим, нормативні акти органів місцевого самоврядуван­ня, регламенти тощо.

Особливе місце серед джерел конституційного права України належить Конституції України, в якій закріплюються найбільш принципові правові норми загального характеру. Вони мають ус­тановчий характер та вищу юридичну силу, стосуються усіх сфер життя суспільства: політичної, економічної, соціальної, духовної. Таким діапазоном змісту своїх норм Конституція України суттєво відрізняється від усіх інших джерел конституційного права. Важ­ливо й те, що в самій Конституції України визначаються багато інших видів джерел цієї галузі національної правової системи. Нор­ми Конституції України стосуються кожного громадянина, усіх суб'єктів суспільних відносин.

Джерелом конституційного права України є міжнародні до­говори. Конституція України (ст. 9) встановлює, що чинні міжна­родні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства Украї­ни.