5.Типи фразеологічних одиниць за ступенем злютованості компонентів і за співвідношенням значення всього виразу з семантикою його окремих частин.

Будь які ФО виступають як явище соціально зумовлене, апробоване спільною свідомістю носіїв мови.

Існують різні класифікації фразеологічних одиниць на семантичному, функціональному, граматичному, історичному і ін. рівнях. Найвідоміша і найбільш поширена класифікація ФО належить Виноградову. Вона ґрунтується на критерії семантичної злютованості компонентів ФО і за співвідношенням значення всього виразу з семантикою його окремих частин.

Спочатку Виноградов виділив 3 тип ФО

1.Фразеологічні зрощення – стійкі, лексично неподільні поєднання, узагальнене цілісне значення яких не виводиться із значення складових компонентів, тобто не мотивоване ними з погляду сучасного стану лексики: ускочити в халепу, бити байдики, собаку з'їсти (набути досвіду), ні з того, ні з сього, з рук геть, як пити дати, була не була, куди ні йшло і под. Ми не розуміємо слово байдики (дерев'яні заготівки для ложок, виготовлення яких не вимагало кваліфікованої праці), не замислюємося над значенням застарілих граматичних форм, однак цілісне значення цих фразеологізмів зрозуміло кожному українцю. Таким чином, етимологічний аналіз допомагає прояснити мотивування семантики сучасного фразеологічного зрощення.

Проте коріння фразеологізмів деколи йде в настільки віддалені часи, що лінгвісти не приходять до однозначного висновку про їх походження.

Семантична неподільність виникає або підтримується у фразеологічних зрощеннях рядом фактів:

• наявністю застарілих слів (Η ταν η επί τας);

• наявністю граматичних архаїзмів (шутка сказати – замість шутку, притча во язи цех)

• втратою у межах фразеологічної одиниці живого синтаксичного зв’язку

2. Фразеологічні єдності - стійкі поєднання, узагальнено-цілісне значення яких частково пов'язано з семантикою складових компонентів, спожитих в образному значенні: зайти в кут, бити ключем, пливти за течією, тримати камінь за пазухою, брати в свої руки, прикусити язик (частково мотивовані) Такі фразеологізми можуть мати "зовнішні омоніми", тобто співпадаючі з ними за складом словосполучення, що вживаються в прямому (неметафоричному) значенні:

Нам належало пливти за течією річки п'ять днів.

Мене так підкинуло на вибоїні, що я прикусив язик і страждав від болю.

3. Фразеологічні сполучення - стійкі звороти, значення яких мотивовано семантикою складових компонентів, один з яких має фразеологічно-пов'язане значення. Вони аналітичні: «зачепити почуття», «зачепити інтереси», гордість. Слова зі фразеологічно-зв’язаним значенням можуть поєднуватися з обмеженим рядом слів (страх, жаль, зло, досада бере при неможливості: радість, задоволення бере) Фразеологічно-пов'язане значення компонентів таких фразеологізмів реалізується тільки в умовах суворо певного лексичного оточення. Ми говоримо оксамитовий сезон, але не скажемо "оксамитовий місяць", "оксамитова осінь "; поголовні арешти, але не "поголовна реабілітація", "поголовне засудження" и т. д.

Фразеологічні сполучення нерідко варіюються насупити брови - нахмурити брови; торкнутися відчуття гордості - зачепити відчуття гордості; отримати перемогу - взяти верх, потерпіти крах - потерпіти фіаско (поразка); згоряти від нетерпіння - згоряти від сорому і т.д.

В мові зустрічаються випадки контамінації компонентів фразеологічних сполучень: "відіграє значення" - "має роль" (замість має значення - відіграє роль), «приділити значення» (з приділити увагу – надавати значення). Такі помилки носять асоціативний характер і сприймаються як різке порушення норми.

Зберігши три основні класи ФО за схемою В.В. Виноградова

М. М. Шанский додав ще один клас:

4. Фразеологічні вирази або вислови, які також стійкі, проте складаються із слів з вільними значеннями, тобто відрізняються семантичною поділяємістю.

Наприклад:

Щасливі годин не помічають; Бути або не бути; Свежо придание, да верится с трудом (Грибоедов) – живі перекази, та віри їм не ймеш (Рильський); Вовків боятися в ліс не ходити.

В цю групу фразеологізмів відносять крилаті вирази, прислів'я, приказки. До того ж багато фразеологічних виразів мають принципово важливу синтаксичну особливість: є не словосполученнями, а цілими реченнями.

Прагнення відділити фразеологічні вирази від власне фразеологізмів спонукає лінгвістів шукати більш точне для них найменування: іноді їх називають фразеологізованими поєднаннями, фразеологізованими висловами. Уточнюючи поняття, іноді до ФО цього типу пропонують відносити не всі прислів'я і приказки, а тільки ті, які набули узагальнено- переносне метафоричне значення і сприймаються як одиниці, близькі до власне фразеологізмів: людина у футлярі, з корабля на бал, після дощику в четвер, зоряна година і т.п.

Таким чином, у виділенні четвертої, останньої з розглянутих груп фразеологізмів вчені не досягли одностайності і визначеності. Ті, хто розуміє фразеологію у вузькому значенні, відносять до них зрощення і єдності (іноді тільки зрощення). Але останнім часом з'являється тенденція розуміти фразеологізми в широкому значенні.

Тема №3. Системні зв’язки у фразеологічному складі

Одним з актуальних питань, що хвилює теоретиків фразеології, є виявлення форм системної організації у фразеологічному складі мови.

«Фразеологічний склад мови, – пише А.В. Кунін, – має системний характер, не є простою сумою ізольованих один від одного фразеологізмів. Фразеологізмам, як одиницям фразеологічного рівня властиві певні закономірності як у відношенні їх компонентів між собою, так і у відношенні фразеологічних одиниць між собою».

Із широкого кола питань, що стосуються системних зв'язків у фразеологічному складі мови, ми спинимося на двох:

1) полісемія та омонімія фразеологізмів;

2) синонімія та антонімія у сфері фразеології.