2. Категорія оцінки в лінгвістиці

Виділяють два типи оцінки:

1. Раціональна оцінка (логічна), яка визначається на підставі притаманних денотату властивостей, і яка пов’язана з прагненням логічно обґрунтувати те, чи інше рішення. Тобто це оцінка в денотаті

2. Емоціональна оцінка, яка ґрунтується на оцінних переживаннях, відчуттях і емоціях. Вона має 4 підрозділи:

• позитивна

• негативна

• амбівалентна (подвійна) (від лат. ambo - обидва і valentia – сила. Амбівалентність - подвійність переживання, коли один і той же об'єкт викликає у людини одночасно протилежні відчуття, напр. любові і ненависті, задоволення і незадоволення; одне з відчуттів іноді піддається витісненню і маскується іншим. Термін введений Э. Блейлером).

• невизначена

3.Співвідношення емотивного і оцінного компоненту значення фразеологічних одиниць

Мовлення людини не обмежується лише передачею мовної інформації, воно також виражає емоції і почуття. Висловлювання, що містять оцінку, розглядаються, як емотивно - оцінні у випадку фразеологічних одиниць. На сучасному етапі існують різні погляди на співвідношення емотивності та оцінності

1. Емотивність та оцінність не перетинаються і не мають зв’язку.

2. Можуть перетинатися, але не завжди і в деяких ланках

3. Емотивність завжди передбачає оцінність, але не навпаки (якщо є оцінка, вона завжди емоціональна, а якщо є емоція, то вона не завжди оціночна)

4. Оцінність є складовим елементом емоційності

5. Оцінність співпадає з емотивністю, вони завжди передбачають одна одну.

Фразеологія містить найбагатші засоби мовної виразності і додає мовленню особливої експресії. Переважна більшість ФО позначає ті ж самі поняття, що можуть бути передані окремими словами, чи описовими конструкціями, однак відрізняються від них нюансами значення і головним чином експресією. Заміна фразеологізму словом не може бути рівнозначною, бо тоді зникають нюанси значення, образи та емоції.

π.χ.: πάγωσε το αίμα στις φλέβες μου (φοβήθηκα πολύ)

Стилістичне багатство фразеологічно-семантичного рівня обумовлено не тільки колосальною кількістю одиниць, що входять до нього, але і різноманітністю їхньої якості, а також складною багатоярусною системою їх організації. Деякі з відтінків додають фразеологізму позитивного, а деякі негативного забарвлення. Експресивно-емоційне забарвлення ФО виникає в результаті того, що саме фразеологічне значення має елемент оцінки. Поєднання у змісті ФО номінативних і емоційних елементів дозволяє носіям мови використовувати фразеологізми для передачі не тільки логічного змісту думки, але й образного уявлення про що-небудь. А через останнє і для вираження емоційного ставлення до предмету розмов чи думки.

Π.χ.: έχει ανοιχτή καρδιά.

Βράζει το αίμα του

Βάζει μπόλικο αλάτι σε όσα λέει

Έχει καβούρα στην τσέπη του

Ці ФО образно характеризують якість людини і водночас демонструють певне ставлення до неї, що не дозволяє використовувати ці вирази у нейтральній ситуації, коли таке ставлення відсутнє.

Негативна, чи позитивна оцінка у фразеології є узагальнюючою класифікацією, яка може включати підкласифікацію. Переважній більшості ФО притаманна негативна оцінка.

Π.χ.: Κάνω κάποιον του αλατιού

Γίνομαι περδίκι

Додаткові оціночні значення можуть бути представлені у такий спосіб:

1. Емотивна оцінка

- негативна (Βγαίνει από τα ρούχα του)

- позитивна (Βρίσκεται στον έβδομο ουρανό)

2. Етична оцінка

- негативна (Τάζει λαγούς με πετραχήλια)

- позитивна (Παίζει με ανοιχτά χαρτιά)

3. Інтелектуальна оцінка

- негативна (Τρώει άχυρα )

- позитивна (Πιάνει πουλιά στον αέρα)

4. Нормативна оцінка

- негативна (Του να βγάζει με την τσιμπίδα)

- позитивна (Βλέπει άσπρη μέρα )

5. Кваліфікативна оцінка (якісна та кількісна)

- негативна (τρεις και ο κούκος)

- позитивна ( αυτό είναι ένα και ένα - δηλ. ακριβώς αυτό που χρειάζεται)