26. Сутність та особливості лізингового кредитування.

У Зах. Країнах – з`явилися вперше, потім – Схід, а потім Радянські країни. УНІДРУА – міжнародний інститут уніфікації приватного права. У 1996 р. Закон «Про приєднання України» до УНІДРУА.

Лізинг – форма підприємн. діяльності, яке спрямоване на інвестування власних чи залучених фін. коштів і полягає у наданні лізигодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця чи набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем, у відповідному продавцями за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Об`єкти: лізинг рухомого майна поділяється на лізинг виробничого і будівельного обладнання, комп’ютерів, транспортних засобів, верстатів тощо;

лізинг нерухомого майна — лізингодавець будує або купує нерухомість за дорученням орендаря і передає йому для користування з виробничою та комерційною метою з правом викупу або без нього, по закінченні строку договору; лізинг майна, що вже перебував в експлуатації;

Суб`єкти: лізингодавець та лізингоотримувач, постачальник

Лізингодавець – будь-який суб`єкт підприємницької діяльності, який здійснює лізингову діяльність (прописано у статуті). Це банки, філії, самостійні компанії.

Лізингоодержувач – п-ва, суб`єкти підприємницької діяльності, які одержують у використання майно за договір лізингу.

Постачальник – продавець об`єкта лізингу.

До переваг вважаємо за потрібне віднести ще такі:

- майно не зараховується на баланс лізингоодержувача (не обліковується як ОЗ)

- можливість одержувати дороге обладнання; - мінімальний пакет документів для укладання лізингової угоди; - лізинг дає змогу спочатку випробувати машини, а потім закупити їх, а облад­нання в сезонних галузях орендувати лише на час його фактичної експлуатації; - доступний малим і середнім підприємствам; - лізинг не вимагає поручительства; - на цьому етапі розвитку лізинговий договір можна оформити протягом одно­го дня; - лізинг не має обмежень за територіальним розміщенням лізингоотримувача або за формою власності; - лізінгоотримувач має змогу прив'язки обсягу лізингового платежу до вибра­ної ним валюти і при цьому не зобов'язаний проводити конвертацію валюти; - страхування, реєстрацію предмета лізингу і сплату інших обов'язкових пла­тежів бере на себе лізингодавець; - лізинг посилює конкуренцію між банками та лізинговими компаніями, зни­жує вплив на позичковий відсоток, що стимулює приплив капіталів у вироб­ничу сферу.

До недоліків лізингу відносять:

- складну організацію лізингової угоди через значну кількість учасників; - на підготовку фінансової лізингової угоди може знадобитися більше часу, ніж на підготовку контракту на купівлю; - вищі можуть бути і адміністративні витрати, тому вважають, що ціна лізингу може бути нижчою або дорівнюва­ти ціні позики тільки за наявності певних податкових пільг; - процедуру для укладення договору лізингу потребує стати на облік у Держав­ній комісії з регулювання ринків фінансових послуг, що особливо складно для підприємств, які насамперед виготовляють основні фонди для власних потреб й не передбачають, що надалі вони будуть передані у фінансову оренду;

- науково-технічний прогрес робить об'єкт лізингу застарілим, під час фінан­сового лізингу орендні платежі не припиняють до завершення угоди; - лізингові операції є досить ризиковою справою і мають специфічні ризики: фінансові ризики; ризик несплати лізингових платежів; проектні ризики; майновий ризик, пов'язаний з утратою, пошкодженням предмета лізингу; ри­зик неповернення предмета лізингу. Лізингодавець має ризик морального старіння майна й отримання лізингових платежів, а вартість лізингу є ви­щою, ніж позики, оскільки ризики зносу устаткування лягають на лізинго-давця; відповідно останній закладає це у вартість лізингу

Види лізингу:

Фінансовий лізинг – це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.

Оперативний лізинг – характеризується більш коротким, ніж життєвий цикл виробу, терміном контракту, що передбачає неповну амортизацію обладнання за час оренди, після чого воно повертається лізингодавцю і може бути знову здано в оренду. Комерційними банками і лізинговими компаніями застосовується, як правило, фінансовий лізинг. Це найбільш типова і розповсюджена форма лізингу, що характеризується середньо- і довгостроковим характером контрактів, амортизацією повної або більшої частини вартості обладнання.

Міжнародний лізинг - договір лізинг, що здійснюється суб`єктами лізингу, які знаходяться під юрисдикцією різних держав. Значення міжнародного лізингу в кредитуванні зовнішньої торгівлі полягає в тому, що: міжнародні лізингові платежі впливають на стан платіжного балансу країни; орендні платежі, що виплачуються іноземними лізинговими компаніями, збільшують зовнішні витрати країни, а їх надходження позитивно впливає на платіжний баланс; придбання майна після закінчення лізингової угоди рівнозначне імпорту, й у зв’язку з цим лізингові операції стали об’єктом державного регулювання;хоча держави і сприяють розвитку міжнародного лізингу, але трапляються труднощі, пов’язані з гострою конкуренцією на світовому ринку, невідповідністю національних законодавств, методик розрахунків, систем оподаткувань.

Міжнародний лізинг буває:

1) Угода по якій лізингодавець купує обладнання у національного підприємства, а після цього передає його іноземному підприємству за кордон – експортний лізинг.

2) Якщо обладнання купується в іноземній фірми і передається для використання вітчизняному виробництву – імпортний лізинг.

3) Транзитний (непрямий) міжнародний лізинг — лізингова операція, в якій лізингодавець однієї країни бере кредит чи купує необхідне устаткування в іншій країні і постачає його орендатору, котрий перебуває в третій країні

Стандартний лізинг – при цій формі лізингу виробник обладнання продає його лізинговій компанії, яка здає це обладнання в лізинг споживачеві, при цьому між виробником та лізингоотримувачем не виникають правові відносини. Лізингодавець не втручається в технічне обслуговування обладнання, його проводить за окремою домовленістю виробника.

Мокрий – лізингодавець здійснює ремонт, обслуг. обладнання передбачає додаткові послуги лізингодавця.

Зворотній («ліз-бек») – сутність операції полягає в тому, що власник обладнання продає його лізинговій компанії, а потім бере його в лізинг.

Чистий – це відносини, при яких все обслуговування майна бере на себе орендар. Тому в даному випадку витрати по обслуговуванню устаткування не включаються в лізингові платежі. Даний вид лізингу характерний для фінансового лізингу.

Оновлений – застосовується коли беруться об’єкти майна. Характерний тим що відбувається періодична зміна зданого в лізинг обладнання більш сучасним.