3. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків

В ЦК юридичні факти конкретизуються на декількох рівнях: загальний, спеціальний і окремий. Так загальний відноситься до загальних засад цивільного права і вказуються безпосередньо у ст. 11 ЦК. Це найбільш широкий перелік такий підстав, що максимально наближений до доктрини юридичних фактів взагалі. Спеціальний порядок виникнення цивільних прав має підгалузевий чи інституційний характер – підстави виникнення права власності вказані у ст. 328 ЦК. Окремо регулюється набуття прав на речі, що обмежені у цивільному обороті. Так, види об’єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту за спеціальним дозволом.

Виникнення цивільних прав у одних осіб може бути без наслідків для інших осіб, а при відносних правовідносинах веде до припинення чи зміни прав стосовно одного і того ж об’єкта у інших осіб.

Згідно ст. 11 ЦК цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, згідно ч.2 ст.11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

- договори та інші правочини – найбільш поширені підстави перетворення абсолютних відносин і відносні (динаміки). Поняття правочину значно ширше поняття договору: кожен договір є правочином, але не кожен правочин може бути договором;

- створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

- завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

– інші юридичні факти (події – народження або смерть людини), певні природні явища - скресла крига на судноплавній ріці і появилась можливість для навігації.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства: укласти шлюб, працювати, займатися підприємництвом. У встановлених актами цивільного законодавства випадках цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади АРК або органів місцевого самоврядування¹.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. Це стосується випадків коли стосовно одного і того ж об’єкта самостійні вимоги заявляться двома та більше особами. Рішення суду, що вступило у законну силу є обов’язковим для тих, кому воно адресовано.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події: народження людини є єдиною підставою для виникнення у неї так званих природних прав; смерть людини є підставою для виникнення спадкових правовідносин.

Досить цікавим є питання про підстави виникнення в учасника охоронюваного законом інтересу. Тут здебільше йдеться про юридичний склад, що властивий чи необхідний для реалізації певного охоронюваного законом інтересу. Наявність такого інтересу може мати простий або кваліфікований юридичний склад. При першому закон не вимагає особливих правових властивостей від учасника правовідносин при реалізації його охоронюваного законом інтересу. При другому в нього повинне бути спеціальне правове становище.

Цікавим є підхід щодо поділу підстав виникнення цивільних прав та обов’язків не за механізмом юридичних фактів, а за їх наслідками – ті що: встановлюють право, змінюють право, припиняють право, перешкоджають виникненню та трансформації права, поновлюють право [ ,с. 54]¹.

При вступі у цивільні відносини їх учасники виходять із того що:

1) стосуються учасників цих правовідносин (дієздатні не дієздатні, мають відповідні дозволи, не мають їх чи у стадії отримання, мають відповідну кваліфікацію чи не мають, є висока ділова репутація чи починаючий спеціаліст, а іноді навіть особистою симпатією – подобається чи ні);

2) стосовно об’єкта правовідносин (є обороноздатним чи ні, відповідає встановленим вимогами чи ні, є сертифікати відповідності на товар чи ні, приваблива упаковка чи ні, легальне його походження чи сумнівне тощо).

При вступі у цивільні правовідносини їх учасники повинні зважувати на ряд фактів:

а) оціночного (репрезентабельного) характеру стосовно майбутнього носія юридичних обов’язків, об’єкта правовідносин) та перспективи розвитку правовідносин. При вступі у правовідносини з товариством з обмеженою відповідальністю слід мати на увазі обсяг їх відповідальності;

б) передумовного характеру, які полягають у легітимації правового режиму об’єкта (відведення земельної ділянки під забудову, оцінка вартості об’єкта, наявність дозволів на проведення робіт чи діяльності (ліцензії, патенти, квоти, кошторисно-проектної документації тощо). Інколи говорять про юридичну чистоту об’єкта;

в) платіжного характеру – здатність мобілізувати на протязі певного часу відповідні матеріальні ресурси з тим щоб виконати свої боргові зобов’язання;

г) правонаступництва – виконання обов’язку при смерті фізичної особи особливо похилого віку чи припиненні юридичної особи;

д) формального характеру – потребу у юридичному оформленні певних прав та юридичних обов’язків на належного учасника цивільних правовідносин чи третю особу. Це стосується також реєстраційних процедур.

Конкуренція підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є рідким випадком але вона зустрічається при конкуренції норм законодавства і при конкуренції засобів окремих інститутів права. Так, стосовно набуття прав на землю повинно використовуватися спеціальне земельне законодавство. При конкуренції речових і зобов’язальних способів набуття цивільних прав і обов’язків перевага повинна надаватися саме речовим.