Міжнародний стандарт аудиту 260 «повідомлення інформації з питань аудиту тим, кого наділено найвищими повноваженнями»

Міжнародний стандарт аудиту (МСА) 260 «Повідомлення інформації з питань аудиту тим, кого наділено найвищими повноваженнями» слід застосовувати разом із МСА 200 «Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту».

МСА 260

224

Вступ

Сфера застосування цього МСА

1. Цей Міжнародний стандарт аудиту (МСА) розглядає відповідальність аудитора за повідомлення інформації з питань аудиту фінансових звітів тим, кого наділено найвищими повноваженнями. Хоча цей МСА й стосується аудиту всіх суб'єктів господарювання незалежно від структури його управління чи розміру, застосовуються особливі міркування, якщо всі ті, кого наділено найвищими повноваженнями, беруть участь в управлінні суб'єктом господарювання, а також вони застосовуються до зареєстрованих на біржі суб'єктів господарювання. Цей МСА не встановлює вимоги щодо повідомлення аудитором інформації управлінському персоналу або власникам суб'єкта господарювання, якщо вони також не виконують ролі управління.

2. Цей МСА розроблений у контексті аудиту фінансової звітності, але його можна застосовувати, адаптуючи за потреби до конкретних обставин, до аудитів іншої історичної фінансової інформації, якщо ті, кого наділено найвищими повноваженнями, несуть відповідальність за складання іншої історичної фінансової інформації.

3. У цьому МСА визнається важливість ефективного двостороннього повідомлення інформації під час аудиту фінансової звітності та надається комплексна концептуальна основа для повідомлення інформації аудитором тим, кого наділено найвищими повноваженнями, а також ідентифікуються деякі конкретні питання, інформацію про які слід повідомляти тим, кого наділено найвищими повноваженнями. Додаткові питання, інформацію про які слід повідомляти та які доповнюють вимоги цього МСА, ідентифіковано в інших МСА (див. додаток 1). Крім того, МСА 265¹ встановлює додаткові вимоги стосовно повідомлення інформації про значні недоліки внутрішнього контролю, ідентифіковані аудитором під час аудиту, тим, кого наділено найвищими повноваженнями. Від аудитора за законодавчим чи нормативним актом або за угодою із суб'єктом господарювання чи додатковими вимогами, застосовними до завдання, наприклад, за стандартами національної професійної бухгалтерської організації, може вимагатись повідомлення інформації про додаткові питання, які не потрібні за цим чи іншими МСА. Ніщо в цьому МСА не забороняє аудитору повідомляти інформацію про будь-які інші питання тим, кого наділено найвищими повноваженнями (див. параграфи Д24—Д27).

¹ МСА 265 «Повідомлення інформації про недоліки внутрішнього контролю тим, кого наділено найвищими повноваженнями, та управлінському персоналу».

225

МСА 260

Роль повідомлення інформації

4. У цьому МСА основна увага приділяється повідомленням інформації аудитором тим, кого наділено найвищими повноваженнями. Проте ефективне двостороннє повідомлення інформації є важливим, допомагаючи:

а) аудитору і тим, кого наділено найвищими повноваженнями, в розумінні питань, що стосуються аудиту та розвитку конструктивної співпраці. Під час розвитку такої співпраці аудитор повинен зберігати незалежність та об'єктивність;

б) аудитору в отриманні інформації, що стосується аудиту, від тих, кого наділено найвищими повноваженнями. Наприклад, ті, кого наділено найвищими повноваженнями, можуть допомогти аудитору в отриманні розуміння суб'єкта господарювання та його середовища, ідентифікації відповідних джерел аудиторських доказів і наданні інформації щодо конкретних операцій чи подій;

в) тим, кого наділено найвищими повноваженнями, у виконанні їх відповідальності з нагляду за процесом складання фінансової звітності, зменшуючи цим самим ризики її суттєвого викривлення.

5. Хоча аудитор несе відповідальність за повідомлення інформації про питання, яких вимагає цей МСА, управлінський персонал також несе відповідальність за повідомлення інформації з питань, які становлять інтерес для тих, кого наділено найвищими повноваженнями. Повідомлення інформації аудитором не звільняє управлінський персонал від цієї відповідальності. Так само повідомлення інформації управлінським персоналом тим, кого наділено найвищими повноваженнями, з питань, інформацію про які має повідомляти аудитор, не звільняє аудитора від відповідальності також повідомляти їм інформацію. Проте повідомлення інформації про ці питання управлінським персоналом може впливати на форму або час повідомлення інформації аудитором тим, кого наділено найвищими повноваженнями.

6. Чітке повідомлення інформації з конкретних питань, про які слід повідомляти за вимогами МСА, є невід'ємною частиною кожного аудиту. Однак МСА не вимагають, щоб аудитор виконував процедури конкретно для ідентифікації будь-яких інших питань, щоб повідомляти інформацію тим, кого наділено найвищими повноваженнями.

7. Законодавчий або нормативний акт може обмежувати повідомлення інформації про певні питання тим, кого наділено найвищими повноваженнями. Наприклад, законодавчі або нормативні акти можуть прямо забороняти повідомлення інформації або іншу дію, які можуть перешкоджати розслідуванню відповідним органом влади фактичної або підозрюваної протизаконної дії. За деяких обставин потенційні конфлікти

МСА 260

226

між обов'язками аудитора щодо конфіденційності та обов'язками щодо повідомлення інформації можуть бути складними. У таких випадках аудитор може розглянути отримання юридичної консультації.

Дата набрання чинності

8. Цей МСА чинний для аудитів фінансової звітності за періоди, що починаються з 15 грудня 2009 р. або пізніше.

Цілі

9. Цілі аудитора такі:

а) чітко повідомити інформацію тим, кого наділено найвищими повноваженнями, про відповідальність аудитора стосовно аудиту фінансової звітності та загальну інформацію про запланований обсяг і час аудиту;

б) отримати від тих, кого наділено найвищими повноваженнями, інформацію, яка є важливою для аудиту;

в) надати тим, кого наділено найвищими повноваженнями, своєчасні дані про спостереження, зроблені внаслідок аудиту, які є значущими та важливими для їх відповідальності за нагляд над процесом фінансової звітності;

г) сприяти ефективному двосторонньому повідомленню інформації між аудитором та тими, кого наділено найвищими повноваженнями.

Визначення

10. Для цілей МСА наведені далі терміни мають такі значення:

а) Ті, кого наділено найвищими повноваженнями — особа (особи) чи організація (організації) (наприклад, установа, що виконує функції довіреної особи), які відповідають за нагляд за стратегією суб'єкта господарювання і зобов'язаннями, пов'язаними із підзвітністю суб'єкта господарювання. Така відповідальність охоплює також нагляд за процесом фінансової звітності. Для деяких суб'єктів господарювання в деяких юрисдикціях до складу тих, кого наділено найвищими повноваженнями, можуть входити члени ради керуючих суб'єкта господарювання в приватному чи державному секторі або власник-менеджер. Стосовно різноманітності структур вищих органів управління див. параграфи Д1—Д8.

б) Управлінський персонал — особа (особи), які несуть адміністративну відповідальність за ведення діяльності суб'єкта господарювання. Для деяких суб'єктів господарювання в певних юрисдикціях до складу управлінського персоналу входять деякі чи всі ті, кого наділено найвищими повноваженнями, наприклад члени ради керуючих або власник-менеджер.

227 МСА 260

Вимоги

Ті, кого наділено найвищими повноваженнями

11. Аудитор повинен визначити відповідну особу (осіб) у структурі управління суб'єкта господарювання, якій слід повідомляти інформацію (див. параграфи Д1—Д4).

Повідомлення інформації певній групі осіб із тих, кого наділено найвищими

повноваженнями

11. Якщо аудитор повідомляє інформацію певній групі осіб із тих, кого наділено найвищими повноваженнями, наприклад аудиторському комітету або конкретній особі, аудитор повинен визначити, чи потрібно також повідомляти інформацію органу управління (див. параграфи Д5—Д7).

Якщо всі ті, кого наділено найвищими повноваженнями, беруть участь в

управлінні суб'єктом господарювання

11. У деяких випадках всі ті, кого наділено найвищими повноваженнями, беруть участь в управлінні суб'єктом господарювання, наприклад у разі малого бізнесу, коли єдиний власник управляє суб'єктом господарювання і більш ніхто не виконує ролі управління. В таких випадках, якщо питання, які за вимогами цього МСА повідомляються особі (особам), що несуть відповідальність за управління, і ця особа (особи) також несуть відповідальність за найвищі повноваження, не потрібно ще раз повідомляти інформацію цій самій особі (особам) в їх ролі наділених найвищими повноваженнями. Ці питання розглядаються в параграфі 16 в. Проте аудитор повинен упевнитися, що повідомлення інформації особі (особам), які несуть відповідальність за управління, достатньо інформує всіх тих, кому аудитор в інших випадках повідомляв би інформацію в їх компетенції наділених найвищими повноваженнями (див. параграф Д8).

Питання, інформацію про які слід повідомляти

Відповідальність аудитора стосовно аудиту фінансової звітності

11. Аудитор повинен повідомляти інформацію тим, кого наділено найвищими повноваженнями, про відповідальність аудитора стосовно аудиту фінансової звітності, включаючи те, що:

а) аудитор несе відповідальність за формулювання та висловлення думки щодо фінансової звітності, яка була складена управлінським персоналом під наглядом тих, кого наділено найвищими повноваженнями;

МСА 260

228

б) аудит фінансової звітності не звільняє управлінський персонал або тих, кого наділено найвищими повноваженнями, від їх відповідальності (див. параграфи Д9—Д10).

Запланований обсяг та час аудиту

11. Аудитор повинен повідомляти тим, кого наділено найвищими повноваженнями, загальну інформацію про запланований обсяг та час аудиту (див. параграфи Д11—Д15).

Значущі результати аудиту

11. Аудитор повинен повідомляти таку інформацію тим, кого наділено найвищими повноваженнями (див. параграф Д16):

а) свою думку щодо значних якісних аспектів облікових практик суб'єкта господарювання, включаючи облікові політики, облікові оцінки та розкриття інформації у фінансовій звітності. Якщо це прийнятно, аудитор повинен пояснити тим, кого наділено найвищими повноваженнями, чому він вважає, що значна облікова практика, яка є прийнятною за застосовною концептуальною основою фінансової звітності, не є найбільш прийнятною для конкретних обставин суб'єкта господарювання (див. параграф Д17);

б) значні труднощі, якщо вони є, які виникають унаслідок аудиту (див. параграф Д18);

в) якщо всі ті, кого наділено найвищими повноваженнями, не беруть участі в управлінні суб'єктом господарювання:

1. значні питання, якщо вони є, що виникають унаслідок аудиту, які обговорювалися з управлінським персоналом або підлягали узгодженню з управлінським персоналом (див. параграф Д19);

2. письмові запевнення, про які аудитор зробив запит;

г) інші питання, якщо вони є, які виникають унаслідок аудиту, та, за професійним судженням аудитора, є значущими для нагляду за процесом фінансової звітності (див. параграф Д20).

Незалежність аудитора

11. У випадку зареєстрованих на біржі суб'єктів господарювання аудитор повинен повідомити таку інформацію тим, кого наділено найвищими повноваженнями:

а) що аудиторська група із завдання та інші працівники фірми залежно від обставин, фірма і, якщо прийнятно, мережеві фірми дотримуються відповідних етичних вимог до незалежності;

б) і) всі стосунки та інші питання між фірмою, мережевими фірмами та суб'єктом господарювання, які, за професійним судженням аудитора, можна обґрунтовано вважати такими, що стосуються незалежності. Це має містити загальні гонорари, нараховані

229 МСА 260

протягом періоду, охопленого фінансовими звітами, за аудит та неаудиторські послуги, які надали фірма чи мережеві фірми суб'єкту господарювання та компонентам, що їх контролює суб'єкт господарювання. Ці гонорари слід розподілити на відповідні категорії, щоб допомогти тим, кого наділено найвищими повноваженнями, оцінити вплив послуг на незалежність аудитора; ii) відповідні застережні заходи, яких було вжито для усунення ідентифікованих загроз незалежності чи зменшення їх до прийнятного рівня (див. параграфи Д21—Д23).

Процес повідомлення інформації

Організація процесу повідомлення інформації

11. Аудитор повинен надати тим, кого наділено найвищими повноваженнями, інформацію щодо форми, часу та очікуваного змісту повідомлень інформації (див. параграфи Д28—Д36).

Форми повідомлення інформації

11. Аудитор повинен письмово повідомити інформацію тим, кого наділено найвищими повноваженнями, про значні результати, отримані внаслідок аудиту, якщо, за професійним судженням аудитора, усного повідомлення інформації буде недостатньо. Не потрібно, щоб письмові повідомлення інформації містили всі питання, які виникли під час аудиту (див. параграфи Д37—Д39).

12. Аудитор повинен письмово повідомляти інформацію тим, кого наділено найвищими повноваженнями, щодо незалежності аудитора, якщо цього вимагає параграф 17.

Час повідомлення інформації

11. Аудитор повинен своєчасно повідомляти інформацію тим, кого наділено найвищими повноваженнями (див. параграфи Д40—Д41).

Достатність процесу повідомлення інформації

11. Аудитор повинен оцінити, чи було достатнім з метою аудиту двостороннє повідомлення інформації між аудитором та тими, кого наділено найвищими повноваженнями. Якщо воно не було достатнім, аудитор повинен оцінити вплив, якщо він є, на оцінку ризиків суттєвого викривлення і можливість отримати достатні та прийнятні аудиторські докази і повинен вжити необхідних заходів (див. параграфи Д42—Д44).

Документація

11. Якщо питання, про які цей МСА вимагає повідомляти інформацію, повідомляються в усній формі, аудитор повинен включити їх до аудиторської документації, а також коли й кому про них було повідомлено. Якщо інформація про питання повідомлялася в письмовій

МСА 260

230

формі, аудитор повинен зберігати копію повідомлення інформації як частину аудиторської документації² (див. параграф Д45).

•к "к "к

Матеріали для застосування та інші пояснювальні матеріали

Ті, кого наділено найвищими повноваженнями (див. параграф 11)

Д1. Структури управління варіюються залежно від юрисдикції та суб'єкта господарювання, відображаючи вплив різних культурних та правових традицій, а також розмір і характеристики власності. Наприклад:

• у деяких юрисдикціях існує наглядова рада (повністю або здебільшого не є виконавчою), яка юридично відокремлена від виконавчої ради (правління), тобто дворівнева структура. В інших юрисдикціях як наглядові, так і адміністративні функції становлять юридичну відповідальність єдиної або об'єднаної ради, тобто структура є однорівневою;

• у деяких суб'єктів господарювання ті, кого наділено найвищими повноваженнями, обіймають посади, які є невід'ємною частиною юридичної структури суб'єкта господарювання, наприклад директорів компанії. В інших, наприклад деяких державних суб'єктів господарювання, відповідальність за управління покладається на орган, який не входить до складу суб'єкта господарювання;

• у деяких випадках дехто або всі з тих, кого наділено найвищими повноваженнями, беруть участь в управлінні суб'єктом господарювання. В інших — до складу тих, кого наділено найвищими повноваженнями, та управлінського персоналу входять різні особи;

• у деяких випадках ті, кого наділено найвищими повноваженнями, несуть відповідальність за затвердження³ фінансової звітності суб'єкта господарювання (в інших випадках цю відповідальність несе управлінський персонал).

Д2. У більшості суб'єктів господарювання управління є колективною відповідальністю органу управління, наприклад ради директорів, наглядової ради, партнерів, власників, комітету з управління, ради управителів, довірених осіб чи еквівалентних осіб. Проте у деяких

² МСА 230 «Аудиторська документація», параграфи 8—11 та Д6.

³ Як зазначено в параграфі А40 МСА 700 «Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності», відповідальність за затвердження в цьому контексті означає повноваження робити висновки, що складено всі звіти, які входять до складу фінансової звітності, включаючи відповідні примітки.

231

МСА 260

суб'єктів господарювання меншого розміру управління може бути відповідальністю однієї особи, наприклад власника-менеджера, якщо немає інших власників, або однієї довіреної особи. Якщо управління є колективною відповідальністю, на певну групу осіб, наприклад аудиторський комітет, може покладатися відповідальність за конкретні завдання, щоб допомогти органу управління виконати його відповідальність, або навіть одну особу. В інших випадках певна група осіб або одна особа може нести законодавчо ідентифіковану відповідальність, яка відрізняється від відповідальності органу управління.

Д3. Така різноманітність означає, що в цьому МСА неможливо визначити для всіх аудитів особу (осіб), яким аудитор має повідомляти інформацію про певні питання. Крім того, у деяких випадках відповідну особу (осіб), яким слід повідомляти інформацію, не можна чітко ідентифікувати, виходячи із застосовної законодавчої бази або інших обставин завдання, наприклад у суб'єктів господарювання, в яких структура управління офіційно не визначена, таких як суб'єкти господарювання, що належать родині, деякі безприбуткові організації та деякі державні суб'єкти господарювання. У таких випадках аудитору може бути потрібним обговорити та узгодити зі стороною, яка наймає його, відповідну особу (осіб), яким слід повідомляти інформацію. При прийнятті рішення про особу (осіб), яким слід повідомляти інформацію, важливо розуміння аудитором структури та процесів управління суб'єкта господарювання, яке він отримав відповідно до МСА 315⁴. Відповідна особа (особи), яким слід повідомляти інформацію, можуть варіюватися залежно від питання, інформацію про яке слід повідомляти.

Д4. МСА 600 містить конкретні питання, про які аудитори групи мають повідомляти інформацію тим, кого наділено найвищими повноваженнями⁵. Якщо суб'єкт господарювання є компонентом групи, відповідна особа (особи), яким аудитор компоненту повідомляє інформацію, залежить від умов завдання та питання, інформацію про яке слід повідомляти. У деяких випадках кілька компонентів можуть займатись одним і тим самим бізнесом у межах однієї й тієї самої системи внутрішнього контролю та використовувати одні й ті самі облікові практики. Якщо ті, кого наділено найвищими повноваженнями, цих компонентів є одними й тими самими (наприклад, спільна рада директорів), дублювання можна уникнути за допомогою одночасного розгляду цих компонентів з метою повідомлення інформації.

⁴ МСА 315 «Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб'єкта господарювання і його середовища».

⁵ МСА 600 «Особливі міркування — аудити фінансової звітності групи (включаючи роботу аудиторів компонентів)», параграфи 46—49.

МСА 260

232

Повідомлення інформації певній групі осіб із тих, кого наділено найвищими повноваженнями (див. параграф 12)

Д5. Під час розгляду повідомлення інформації певній групі осіб із тих, кого наділено найвищими повноваженнями, аудитор може брати до уваги такі питання, як:

• сфери відповідальності певної групи осіб та органу управління;

• характер питання, інформацію про яке слід повідомляти;

• відповідні законодавчі або нормативні вимоги;

• чи має повноваження певна група осіб вживати заходів у зв'язку із повідомленою інформацією та чи може вона надавати додаткову інформацію і пояснення, які можуть знадобитись аудитору.

Д6. Під час прийняття рішення, чи потрібно також повідомляти інформацію (повністю чи в формі резюме органу управління), на аудитора може впливати його оцінка того, наскільки ефективно та прийнятно певна група осіб повідомляє доречну інформацію органу управління. Погоджуючи умови завдання, аудитор може чітко зазначити, що, якщо це не забороняється законодавчим або нормативним актом, він зберігає за собою право повідомляти інформацію безпосередньо органу управління.

Д7. Аудиторські комітети (або подібні певні групи осіб під різними назвами) існують у багатьох юрисдикціях. Хоча їхні конкретні повноваження та функції можуть відрізнятись, повідомлення аудитором інформації аудиторському комітету, якщо він існує, може стати ключовим елементом у повідомленні інформації тим, кого наділено найвищими повноваженнями. Принципи розумного управління передбачають, що:

• аудитора регулярно запрошуватимуть на засідання аудиторського комітету;

• голова аудиторському комітету та в разі потреби інші члени аудиторського комітету періодично підтримуватимуть зв'язок із аудитором;

• аудиторський комітет зустрічатиметься з аудитором без управлінського персоналу принаймні щороку.

Якщо всі ті, кого наділено найвищими повноваженнями, беруть участь в управлінні суб'єктом господарювання (див. параграф 13)

Д8. У деяких випадках всі ті, кого наділено найвищими повноваженнями, беруть участь в управлінні суб'єктом господарювання, і застосування вимог до повідомлення інформації модифікується для визнання такої ситуації. У таких випадках повідомлення інформації особі (особам), що несуть відповідальність за управління, може недостатньо інформувати всіх тих, кому аудитор повідомляв би інформацію в інших випадках в їх

233 МСА 260

компетенції наділених найвищими повноваженнями. Наприклад, у компанії, в якій всі директори беруть участь в управлінні суб'єктом господарювання, деякі з цих директорів (наприклад, відповідальний за маркетинг) можуть не знати про значні питання, які обговорюються з іншим директором (наприклад, відповідальним за складання фінансової звітності).

Питання, про які слід повідомляти інформацію

Відповідальність аудитора стосовно аудиту фінансової звітності (див.

параграф 14)

Д9. Відповідальність аудитора стосовно аудиту фінансової звітності часто вноситься до листа-зобов'язання або до іншої письмової угоди прийнятної форми, яка зазначає узгоджені умови завдання. Надання тим, кого наділено найвищими повноваженнями, копії такого листа- зобов'язання або іншої письмової угоди прийнятної форми може бути належним способом повідомлення їм інформації про такі питання, як:

• Відповідальність аудитора за виконання аудиту відповідно до МСА, який спрямований на висловлення думки про фінансову звітність. Тому питання, інформацію про які слід повідомляти за вимогами МСА, містять значні питання, які виникають унаслідок аудиту фінансової звітності та є важливими для тих, кого наділено найвищими повноваженнями з нагляду за процесом фінансової звітності.

• Той факт, що МСА не вимагають, щоб аудитор розробляв процедури з метою ідентифікації додаткових питань, інформацію про які слід повідомляти тим, кого наділено найвищими повноваженнями.

• Відповідальність аудитора, якщо це застосовно, за повідомлення інформації про певні питання відповідно до вимог законодавчих чи нормативних актів, угоди із суб'єктом господарювання чи додаткових вимог, застосовних до завдання, наприклад відповідно до вимог стандартів національної професійної бухгалтерської організації.

Д10. Законодавчий чи нормативний акт, угода із суб'єктом господарювання або додаткові вимоги, застосовні до завдання, можуть передбачати більш розширене повідомлення інформації тим, кого наділено найвищими повноваженнями. Наприклад: а) угода із суб'єктом господарювання може передбачати, що слід повідомляти інформацію про певні питання, якщо вони виникнуть унаслідок послуг, наданих фірмою чи мережевою фірмою, крім аудиту фінансової звітності, або б) повноваження аудитора державного сектору можуть передбачати повідомлення інформації про питання, які привернули увагу аудитора внаслідок іншої роботи, наприклад аудитів результатів діяльності.

МСА 260 234

Запланований обсяг та час аудиту (див. параграф 15)

Д11. Повідомлення інформації стосовно запланованого обсягу та часу аудиту може:

а) допомогти тим, кого наділено найвищими повноваженнями, краще зрозуміти наслідки роботи аудитора, обговорити з аудитором питання ризиків і концепцію суттєвості та ідентифікувати аспекти, щодо яких вони можуть просити аудитора виконати додаткові процедури;

б) допомогти аудитору краще зрозуміти суб'єкт господарювання та його середовище.

Д12. Під час повідомлення інформації тим, кого наділено найвищими повноваженнями, щодо запланованого обсягу та часу аудиту потрібна обережність, щоб не поставити під загрозу ефективність аудиту, зокрема якщо дехто чи всі ті, кого наділено найвищими повноваженнями, беруть участь в управлінні суб'єктом господарювання. Наприклад, повідомлення інформації про характер і час детальних аудиторських процедур може зменшити їх ефективність, роблячи їх надто передбачуваними.

A13. Питання, інформацію про які повідомлено, можуть включати:

• як аудитор пропонує розглядати значні ризики суттєвого викривлення внаслідок шахрайства чи помилок;

• підхід аудитора до внутрішнього контролю, що стосується аудиту;

• застосування концепції суттєвості в контексті аудиту⁶.

Д14. Інші питання планування, які можуть бути прийнятними для обговорення з тими, кого наділено найвищими повноваженнями, включають:

• якщо у суб'єкта господарювання є підрозділ внутрішнього аудиту, міра, якою аудитор використовуватиме роботу внутрішнього аудиту та як зовнішні і внутрішні аудитори можуть найкраще співпрацювати, конструктивно доповнюючи один одного;

• думки тих, кого наділено найвищими повноваженнями, щодо:

о відповідної особи (осіб) в структурі управління суб'єкта господарювання, яким слід повідомляти інформацію;

о розподілу відповідальності між тими, кого наділено найвищими повноваженнями, та управлінським персоналом;

о цілей і стратегій суб'єкта господарювання та відповідних бізнес-ризиків, що можуть призвести до суттєвих викривлень;

⁶ МСА 320 «Суттєвість при плануванні та проведенні аудиту».

235

МСА 260

о питань, які, як вважають ті, кого наділено найвищими повноваженнями, потребуватимуть особливої уваги під час аудиту, та аспектів, для яких вони просять виконати додаткові процедури;

о повідомлення значущої інформації регуляторним органам;

о інших питань, які, як вважають ті, кого наділено найвищими повноваженнями, можуть впливати на аудит фінансової звітності;

• ставлення, обізнаність та заходи тих, кого наділено найвищими повноваженнями, щодо: а) внутрішнього контролю суб'єкта господарювання та його важливості для суб'єкта господарювання, включаючи, як ті, кого наділено найвищими повноваженнями, наглядають за ефективністю внутрішнього контролю, та б) виявлення чи можливості шахрайства;

• заходи тих, кого наділено найвищими повноваженнями, у відповідь на розробки у стандартах бухгалтерського обліку, практиках корпоративного управління, правилах реєстрації на фондових біржах та інші аналогічні питання;

• дії тих, кого наділено найвищими повноваженнями, у відповідь на інформацію, яку аудитор повідомляв раніше.

Д15. Хоча повідомлення інформації тим, кого наділено найвищими повноваженнями, може допомогти аудитору планувати обсяг і час аудиту, воно не змінює особистої відповідальності аудитора за визначення загальної стратегії та плану аудиту, включаючи характер, час і обсяг процедур, потрібних для отримання достатніх та прийнятних аудиторських доказів.

Значущі результати аудиту (див. параграф 16)

Д16. Повідомлення інформації про результати аудиту може включати запит додаткової інформації тим, кого наділено найвищими повноваженнями, щоб доповнити отримані аудиторські докази. Наприклад, аудитор може підтвердити, що розуміння фактів та обставин, які стосуються конкретних операцій чи подій тими, кого наділено найвищими повноваженнями, таке саме.

Значні якісні аспекти облікових практик (див. параграф 16 а)

Д17. Як правило, концептуальні основи фінансової звітності дають змогу суб'єкту господарювання робити облікові оцінки та судження щодо облікових політик і розкриття інформації в фінансовій звітності. Відверте та конструктивне повідомлення інформації про значні якісні аспекти облікових практик суб'єкта господарювання може включати коментарі щодо прийнятності значних облікових практик. У додатку 2 ідентифіковано питання, які можна включати до такого повідомлення.

МСА 260

236

Значні труднощі, які виникають унаслідок аудиту (див. параграф 16 б)

Д18. Значні труднощі, які виникають унаслідок аудиту, можуть включати, наприклад:

• значні затримки в наданні управлінським персоналом потрібної інформації;

• надто короткий час, за який слід завершити аудит;

• неочікувані великі зусилля, необхідні для отримання достатніх та прийнятних аудиторських доказів;

• недоступність очікуваної інформації;

• обмеження, які вводить для аудитора управлінський персонал;

• небажання управлінського персоналу за вимогою зробити або розширити оцінку здатності суб'єкта господарювання продовжувати безперервну діяльність.

За деяких обставин такі труднощі можуть становити обмеження обсягу, що призводить до модифікації аудиторської думки⁷.

Значні питання, які обговорюються з управлінським персоналом або підлягають

узгодженню з управлінським персоналом (див. параграф16 в)

Д19. Значні питання, які обговорюються з управлінським персоналом або підлягають узгодженню з управлінським персоналом, можуть включати такі питання, як:

• умови бізнесу, які впливають на суб'єкт господарювання, бізнес-плани та стратегії, які можуть впливати на ризики суттєвого викривлення;

• стурбованість щодо консультацій управлінського персоналу з іншими бухгалтерами стосовно питань бухгалтерського обліку чи аудиту;

• обговорення або листування в зв'язку з першим або повторним призначенням аудитора стосовно облікових практик, застосування стандартів аудиту або гонорарів за аудит чи інші послуги.

Інші значні питання, що стосуються процесу фінансової звітності (див.

параграф 16 г)

Д20. До інших значних питань, що виникають унаслідок аудиту та безпосередньо стосуються тих, кого наділено найвищими повноваженнями з нагляду за процесом фінансової звітності, можуть належати такі питання, як суттєві викривлення фактів або суттєві розбіжності в інформації, що додається до перевіреної аудитором фінансової звітності, яка була виправлена.

⁷ МСА 705 «Модифікації думки у звіті незалежного аудитора».

237

МСА 260

Незалежність аудитора (див. параграф 17)

Д21. Вимагається, щоб аудитор дотримувався відповідних етичних вимог, включаючи вимоги, що стосуються незалежності в зв'язку із завданнями з аудиту фінансової звітності⁸.

Д22. Взаємні стосунки та інші питання, а також застережні заходи, інформацію про які слід повідомляти, варіюються залежно від обставин завдання, але зазвичай вони стосуються:

а) загроз незалежності, які можна класифікувати як загрози власного інтересу, загрози власної оцінки, загрози захисту, загрози особистих стосунків та загрози тиску;

б) застережних заходів, передбачених представниками професії, законодавчим чи нормативним актом, застережних заходів у суб'єкта господарювання та застережних заходів у межах власних систем і процедур фірми.

Повідомлення інформації, як вимагає параграф 17a, може містити

ненавмисне порушення відповідних етичних вимог, оскільки вони стосуються незалежності аудитора та будь-яких вжитих або запропонованих застережних заходів.

Д23. Вимоги до повідомлення інформації, що стосуються незалежності аудитора та застосовуються у випадку зареєстрованих на біржі суб'єктів господарювання, можуть також бути доречними у разі деяких інших суб'єктів господарювання, зокрема тих, що становлять значний державний інтерес, оскільки внаслідок їх бізнесу, розміру або корпоративного статусу вони мають широке коло зацікавлених осіб. Приклади суб'єктів господарювання, які не є зареєстрованими на біржі, але повідомлення інформації щодо незалежності аудитора може бути доречним, охоплюють суб'єкти господарювання державного сектору, кредитні установи, страхові компанії та пенсійні фонди. З іншого боку, бувають ситуації, коли повідомлення інформації про незалежність може бути недоречним, наприклад, якщо всі ті, кого наділено найвищими повноваженнями, були поінформовані про відповідні факти завдяки їх діяльності з управління. Це, зокрема, ймовірно, якщо суб'єктом господарювання управляє його власник, а аудиторська фірма та мережеві фірми мало залучаються суб'єктом господарювання, крім аудиту фінансових звітів.

Додаткові питання (див. параграф 3)

Д24. Нагляд за управлінським персоналом тих, кого наділено найвищими повноваженнями, включає забезпечення того, щоб суб'єкт господарювання розробив, застосовував та підтримував достатній

⁸ МСА 200 «Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту», параграф 14.

МСА 260

238

внутрішній контроль, який стосується достовірності фінансової звітності, ефективності та результативності діяльності, а також дотримання вимог застосовних законодавчих і нормативних актів.

Д25. Аудитору може стати відомо про додаткові питання, які необов'язково стосуються нагляду за процесом фінансової звітності, але все-таки ймовірно, що вони є значущими для відповідальності тих, кого наділено найвищими повноваженнями, за нагляд щодо стратегічного напряму суб'єкта господарювання або його зобов'язань, пов'язаних з його підзвітністю. Такі питання можуть, наприклад, включати значні питання, що стосуються структури чи процесів управління, а також значних рішень чи дій старшого управлінського персоналу, які не були належно санкціоновані.

Д26. Визначаючи, чи слід повідомляти інформацію про додаткові питання тим, кого наділено найвищими повноваженнями, аудитор може обговорити такі питання, про які йому стало відомо, з управлінським персоналом відповідного рівня, якщо це прийнятно робити за конкретних обставин.

Д27. Якщо повідомляється інформація про додаткове питання, аудитору може бути доречним повідомити тим, кого наділено найвищими повноваженнями, що:

а) ідентифікація цих питань та повідомлення інформації про них не стосується мети аудиту, яка полягає у формулюванні думки про фінансову звітність;

б) стосовно цих питань не проводилось жодних процедур крім тих, які були потрібні для формулювання думки про фінансову звітність;

в) не проводилось жодних процедур, щоб визначити, чи існують такі інші питання.

Процес повідомлення інформації

Організація процесу повідомлення інформації (див. параграф 18)

Д28. Чітке повідомлення інформації про відповідальність аудитора, запланований обсяг і час аудиту та очікуваний загальний зміст повідомлень допомагає встановити основу ефективного двостороннього повідомленню інформації.

Д29. Питання, які також можуть сприяти ефективному двосторонньому повідомлення інформації, включають обговорення:

• мети повідомлення інформації. Якщо мета зрозуміла, то аудитор і ті, кого наділено найвищими повноваженнями, мають краще взаєморозуміння важливих питань та очікуваних заходів унаслідок процесу повідомлення інформації;

• форми повідомлення інформації.

239 МСА 260

• особи (осіб) в аудиторській групі та серед тих, кого наділено найвищими повноваженнями, які повідомлятимуть інформацію з конкретних питань;

• очікування аудитора, що повідомлення інформації буде двостороннім, а ті, кого наділено найвищими повноваженнями, повідомлять аудитору інформацію, яку вони вважають важливою для аудиту, наприклад про стратегічні рішення, які можуть значно вплинути на характер, час та обсяг аудиторських процедур, про підозру або виявлення шахрайства або проблеми щодо чесності чи компетентності старшого управлінського персоналу;

• процесу вживання заходів щодо питань, про які повідомив аудитор, та інформування про це;

• процесу вживання заходів щодо питань, про які повідомили ті, кого наділено найвищими повноваженнями, та інформування про це.

Д30. Процес повідомлення інформації залежить від обставин, які включають розмір і структуру управління суб'єктом господарювання, методи роботи тих, кого наділено найвищими повноваженнями, та думку аудитора щодо важливості питань, інформацію про які слід повідомляти. Труднощі із встановленням ефективного двостороннього повідомлення інформації можуть вказувати на те, що двостороннє повідомлення інформації між аудитором та тими, кого наділено найвищими повноваженнями, не є достатнім для досягнення мети аудиту (див. параграф Д44).

Міркування, що стосуються малих підприємств

Д31. У випадку аудиту малих підприємств повідомлення інформації аудитором тим, кого наділено найвищими повноваженнями, може бути менш структурованим, ніж у випадку аудиту зареєстрованих на біржі суб'єктів господарювання або великих суб'єктів господарювання.

Повідомлення інформації управлінському персоналу

Д32. Під час проведення аудиту можна обговорювати багато питань з управлінським персоналом, включаючи питання, інформацію про які відповідно до цього МСА слід повідомляти тим, кого наділено найвищими повноваженнями. Такі обговорення є визнанням адміністративної відповідальності управлінського персоналу за ведення діяльності суб'єкта господарювання, зокрема відповідальності управлінського персоналу за складання фінансової звітності.

Д33. Перед повідомленням питань тим, кого наділено найвищими повноваженнями, аудитор може обговорити їх з управлінським персоналом, крім випадків, якщо це не прийнятно. Наприклад, може бути неприйнятним обговорення з управлінським персоналом питань його компетентності або чесності. Крім визнання адміністративної

МСА 260 240

відповідальності управлінського персоналу такі початкові обговорення допомагають уточнити факти та питання і дають змогу управлінському персоналу надати додаткову інформацію та пояснення. Так само, якщо у суб'єкта господарювання є підрозділ внутрішнього аудиту, аудитор може обговорити питання з внутрішнім аудитором до того, як повідомити про них тим, кого наділено найвищими повноваженнями.

Повідомлення інформації третім сторонам

Д34. Ті, кого наділено найвищими повноваженнями, можуть вирішити надати третім сторонам, наприклад банкірам або певним регуляторним органам, копії письмових повідомлень, отриманих від аудитора. В деяких випадках розкриття інформації третім сторонам може бути незаконним або неприйнятним. Якщо письмове повідомлення інформації, підготовлене для тих, кого наділено найвищими повноваженнями, надається третім сторонам, може бути важливим за конкретних обставин інформувати треті сторони, що це повідомлення інформації не складалося для них, зазначивши, наприклад, у письмових повідомленнях тим, кого наділено найвищими повноваженнями, що:

а) повідомлення інформації було підготовлено винятково для використання інформації тими, кого наділено найвищими повноваженнями, та за потреби управлінським персоналом групи і аудитором групи, тому треті сторони не повинні покладатися на нього;

б) аудитор не несе відповідальності перед третіми сторонами;

в) існують обмеження щодо розкриття інформації чи її розповсюдження третім сторонам.

Д35. Наприклад, у деяких юрисдикціях законодавчий чи нормативний акт може вимагати, щоб аудитор:

• інформував регуляторний або правоохоронний орган про певні питання, які повідомлялись тим, кого наділено найвищими повноваженнями. Наприклад, у деяких країнах аудитор зобов'язаний повідомляти органи влади про викривлення, якщо управлінський персонал та ті, кого наділено найвищими повноваженнями, не вживають виправних заходів;

• подавав копії певних звітів, складених для тих, кого наділено найвищими повноваженнями, відповідним регуляторним чи фінансовим органам або іншим органам, наприклад, центральним органам влади у випадку деяких суб'єктів господарювання державного сектору, або

• робив загальнодоступними звіти, складені для тих, кого наділено найвищими повноваженнями.

241 МСА 260

Д36. Якщо закон чи нормативний акт не вимагає, щоб аудитор надавав третій стороні копію письмових повідомлень інформації тим, кого наділено найвищими повноваженнями, аудитору може бути потрібною попередня згода тих, кого наділено найвищими повноваженнями, до того, як він це зробить.

Форми повідомлення інформації (див. параграфи 19—20)

Д37. Ефективне повідомлення інформації може бути у вигляді структурованого подання та письмових звітів, а також менш структурованих повідомлень, включаючи обговорення. Аудитор може повідомляти інформацію про питання, крім тих, які ідентифіковано в параграфах 19 та 20, або в усній, або в письмовій формі. Письмові повідомлення можуть містити лист-зобов'язання, який надається тим, кого наділено найвищими повноваженнями.

Д38. Крім значущості певного питання, на форму повідомлення інформації (наприклад, повідомляти її усно чи письмово, ступінь деталізації чи узагальнення в повідомленні, повідомляти її структурованою чи неструктурованою) можуть впливати такі чинники, як:

• чи було це питання задовільно вирішено;

• чи повідомлялась попередньо інформація про це питання управлінському персоналу;

• розмір, структура, середовище контролю та юридична структура суб'єкта господарювання;

• у випадку аудиту фінансової звітності спеціального призначення — чи виконує аудитор також аудит фінансової звітності загального призначення суб'єкта господарювання;

• законодавчі вимоги. В деяких юрисдикціях вимагається, щоб письмове повідомлення інформації тим, кого наділено найвищими повноваженнями, було встановленої місцевим законом форми;

• очікування тих, кого наділено найвищими повноваженнями, включаючи домовленості про періодичні зустрічі з аудитором або повідомлення ним інформації;

• кількість постійних контактів і діалог між аудитором та тими, кого наділено найвищими повноваженнями;

• чи відбулись значні зміни в складі органу управління.

Д39. Якщо значне питання обговорюється з однією особою з тих, кого наділено найвищими повноваженнями, наприклад з головою аудиторського комітету, може бути доречним, щоб аудитор узагальнив це питання у подальших повідомленнях інформації з тим, щоб усі ті, кого наділено найвищими повноваженнями, мали повну та збалансовану інформацію.

МСА 260 242

Визначення часу повідомлення інформації (див. параграф 21)

Д40. Визначення прийнятного часу повідомлення інформації варіюватиметься залежно від обставин завдання. Відповідні обставини охоплюють значущість та характер питання, а також заходи, яких, як очікується, вживуть ті, кого наділено найвищими повноваженнями. Наприклад:

• інформацію стосовно питань планування часто можна повідомляти на ранньому етапі завдання з аудиту, а якщо це перше завдання, то її можна повідомляти як складову частину узгодження умов завдання;

• може бути прийнятним якнайшвидше повідомляти інформацію про значні труднощі, що виникають під час аудиту, якщо ті, кого наділено найвищими повноваженнями, в змозі допомогти аудитору подолати такі труднощі або якщо ймовірно, що ці труднощі призведуть до модифікованої думки. Так само аудитор може якнайшвидше усно повідомляти інформацію тим, кого наділено найвищими повноваженнями, про значні недоліки внутрішнього контролю, ідентифіковані ним, ще до письмового повідомлення згідно з вимогами МСА 265⁹;

• повідомлення інформації стосовно незалежності може бути прийнятним, якщо висловлюються значні судження щодо загроз незалежності та відповідних застережних заходів, наприклад під час прийняття завдання з надання неаудиторських послуг і заключного обговорення. Таке заключне обговорення також може бути прийнятним для повідомлення результатів аудиту, включаючи думку аудитора щодо якісних аспектів облікових практик суб'єкта господарювання;

• якщо виконується аудит фінансової звітності як загального призначення, так і фінансової звітності спеціального призначення, може бути прийнятним узгодження часу повідомлення інформації.

Д41. Інші чинники, які можуть бути доречними для визначення часу повідомлень інформації, охоплюють:

• розмір, операційну структуру, середовище контролю та юридичну структуру суб'єкта господарювання, якого перевіряє аудитор;

• юридичний обов'язок повідомляти інформацію про певні питання у визначені проміжки часу;

• очікування тих, кого наділено найвищими повноваженнями, включаючи домовленості про періодичні зустрічі з аудитором чи повідомлення ним інформації;

⁹ МСА 265, параграфи 9 та Д14.

243

МСА 260

• час, коли аудитор ідентифікує деякі питання; наприклад, аудитор може не ідентифікувати певне питання (зокрема, недотримання вимог закону) вчасно для прийняття застережних заходів, але повідомлення інформації про таке питання може дати змогу вжити виправних заходів.

Достатність процесу повідомлення інформації (див. параграф 22)

Д42. Аудитору не потрібно розробляти конкретні процедури для підтвердження оцінки двостороннього повідомлення інформації між ним та тими, кого наділено найвищими повноваженнями; скоріше така оцінка може Грунтуватися на спостереженнях, які є наслідком аудиторських процедур, виконаних в інших цілях. Такі спостереження можуть включати:

• прийнятність і своєчасність заходів, яких вживають ті, кого наділено найвищими повноваженнями, у відповідь на питання, порушені аудитором. Якщо значні питання, порушені аудитором у попередніх повідомленнях інформації, не були розглянуті ефективно, для аудитора може бути прийнятним зробити запит, чому не було вжито відповідних заходів, та розглянути повторне порушення цього питання. Це усуває ризик створення уявлення, що аудитор задоволений тим, що це питання відповідно розглянуто або більш не є значущим.

• безсумнівну щирість тих, кого наділено найвищими повноваженнями, в повідомленні інформації аудитору;

• зацікавленість та можливість тих, кого наділено найвищими повноваженнями, зустрічатися з аудитором без управлінського персоналу;

• безсумнівну здатність тих, кого наділено найвищими повноваженнями, повністю розуміти питання, які порушує аудитор, наприклад, у яких межах ті, кого наділено найвищими повноваженнями, розглядають питання та розпитують про надані їм рекомендації;

• труднощі встановлення взаєморозуміння з тими, кого наділено найвищими повноваженнями, щодо форми, часу та очікуваного загального змісту повідомлень інформації;

• якщо всі або дехто з тих, кого наділено найвищими повноваженнями, беруть участь в управлінні суб'єктом господарювання, їх безсумнівну обізнаність із тим, як питання, обговорені з аудитором, впливають на більш широку відповідальність з управління, а також відповідальність управлінського персоналу;

• чи відповідає двостороннє повідомлення інформації між аудитором і тими, кого наділено найвищими повноваженнями, застосовним законодавчим та нормативним вимогам.

МСА 260

244

Д43. Як зазначено в параграфі 4, ефективне двостороннє повідомлення інформації допомагає як аудитору, так і тим, кого наділено найвищими повноваженнями. Крім цього, МСА 315 ідентифікує участь тих, кого наділено найвищими повноваженнями, включаючи їх взаємодію із підрозділом внутрішнього аудиту, якщо такий є, та зовнішніми аудиторами як елементом середовища контролю суб'єкта господарювання¹⁰. Недостатнє двостороннє повідомлення інформації може свідчити про незадовільне середовище контролю та впливати на оцінку аудитором ризиків суттєвих викривлень. Існує також ризик того, що аудитор може не отримати достатні та прийнятні аудиторські докази для формулювання думки про фінансову звітність.

Д44. Якщо двостороннє повідомлення інформації між аудитором та тими, кого наділено найвищими повноваженнями, є недостатнім та цю ситуацію не можна усунути, аудитор може вжити таких заходів:

• модифікувати аудиторську думку на основі обмеження обсягу;

• отримати консультацію юриста щодо наслідків різних планів дій;

• повідомити інформацію третім сторонам (наприклад, регуляторному органу) або вищому органу в структурі управління, який не є частиною суб'єкта господарювання, наприклад власникам бізнесу (таким, як акціонери на загальних зборах) або відповідному міністру уряду, або членам парламенту у випадку державного сектору;

• відмовитись від завдання, якщо відмова можлива за застосовним законодавчим чи нормативним актом.

Документація (див. параграф 23)

A45. Документація з усного повідомлення інформації може включати копію протоколу, складеного суб'єктом господарювання, яка зберігається як частина аудиторської документації, якщо такий протокол є прийнятним записом повідомлення інформації.

¹⁰МСА 31, параграф A70.

МСА 260

Додаток 1

(див. параграф 3)

Конкретні вимоги МСКЯ 1 та інших МСА, які стосуються повідомлення інформації тим, кого наділено найвищими повноваженнями

У цьому додатку ідентифіковано параграфи МСКЯ 1¹ та інших МСА, чинних для аудитів фінансової звітності за періоди, що починаються з 15 грудня 2009 р. або пізніше, в яких вимагається повідомлення інформації про конкретні питання тим, кого наділено найвищими повноваженнями. Цей перелік не є заміною розгляду вимог і матеріалів для застосування та інших пояснювальних матеріалів у цих МСА.

• МСКЯ 1 «Контроль якості для фірм, що виконують аудити та огляди фінансової звітності, а також інші завдання з надання впевненості і надають супутні послуги» — параграф 30a.

• МСА 240 «Відповідальність аудитора, що стосується шахрайства, при аудиті фінансової звітності» — параграфи 21, 38 в, і та 40—42.

• МСА 250 «Розгляд законодавчих та нормативних актів при аудиті фінансової звітності» — параграфи 14, 19 та 22—24.

• МСА 265 «Повідомлення інформації про недоліки внутрішнього контролю тим, кого наділено найвищими повноваженнями, та управлінському персоналу» — параграф 9.

• МСА 450 «Оцінка викривлень, ідентифікованих під час аудиту» — параграфи 12—13.

• МСА 505 «Зовнішні підтвердження» — параграф 9.

• МСА 510 «Перше завдання — залишки на початок періоду» — параграф 7.

• МСА 550 «Пов'язані сторони» — параграф 27.

• МСА 560 «Подальші події» — параграфи 7 б—в, 9, 10 a, 13 б, 14 a та 17.

• МСА 570 «Безперервність» — параграф 23.

• МСА 600 «Особливі міркування — аудити фінансової звітності групи (включаючи роботу аудиторів компонентів)» — параграф 49.

• МСА 705 «Модифікації думки у звіті незалежного аудитора» — параграфи 12, 14, 19 а та 28.

• МСА 706 «Пояснювальні параграфи та параграфи з інших питань у звіті незалежного аудитора» — параграф 9.

¹ МСКЯ 1 «Контроль якості для фірм, що виконують аудити та огляди фінансової звітності, а також інші завдання з надання впевненості і надають супутні послуги»

ДОДАТОК 1 до МСА 260

246

• МСА 710 «Порівняльна інформація — відповідні показники і порівняльна фінансова звітність» — параграф 18.

• МСА 720 «Відповідальність аудитора щодо іншої інформації в документах, що містять перевірену аудитором фінансову звітність» — параграфи 10, 13 та 16.

ДОДАТОК 1 до МСА 260

Додаток 2

(див. параграфи 16a, Д17)

Якісні аспекти облікових практик

Повідомлення інформації, якого вимагає параграф 16 a та яке обговорюється у параграфі Д17, може включати такі питання, як:

Облікові політики

• Прийнятність облікових політик конкретним обставинам суб'єкта господарювання з урахуванням потреби співвідношення витрат на надання інформації та ймовірних вигід для користувачів фінансової звітності суб'єкта господарювання. Якщо існують прийнятні альтернативні облікові політики, повідомлення інформації може містити ідентифікацію статей фінансової звітності, на які впливає вибір значних облікових політик, а також інформацію про облікові політики, які застосовують подібні суб'єкти господарювання.

• Початковий вибір значних облікових політик та їх зміни, включаючи застосування нових положень з бухгалтерського обліку. Повідомлення інформації може містити: вплив часу і методу застосування зміни в обліковій політиці на поточні та майбутні доходи суб'єкта господарювання; час зміни в обліковій політиці залежно від очікуваних нових положень з бухгалтерського обліку.

• Вплив значних облікових політик у спірних або нових питаннях (або питаннях, що є характерними для певної галузі, зокрема якщо немає авторитетних рекомендацій або консенсусу).

• Вплив часу операцій залежно від періоду, в якому вони були зареєстровані. Облікові оцінки

• Щодо статей, для яких попередні оцінки є значущими, питання, які обговорюються в МСА 540¹, включаючи, наприклад:

о ідентифікацію облікових оцінок управлінським персоналом;

о процес здійснення облікових оцінок управлінським персоналом; о ризики суттєвого викривлення;

о ознаки можливої упередженості управлінського персоналу;

о розкриття інформації про невизначеність попереднього оцінювання в фінансовій звітності.

¹ МСА 540 «Аудит облікових оцінок, у тому числі облікових оцінок за справедливою вартістю, та пов'язані з ними розкриття інформації».

ДОДАТОК 1 до МСА 260

248

Розкриття інформації в фінансовій звітності

• Порушені питання та відповідні висловлені судження під час формулювання розкриття особливо чутливої інформації в фінансовій звітності (наприклад, розкриття інформації, що стосується питань визнання доходів, винагороди, безперервності, подальших подій та непередбачених подій).

• Загальна нейтральність, послідовність та зрозумілість розкриття інформації в фінансовій звітності.

Супутні питання

• Потенційний вплив на фінансову звітність значних ризиків, доступності ризикам та невизначеності, наприклад незавершеного судового процесу, інформація про які розкривається в фінансовій звітності.

• Міра, якою незвичайні операції, включаючи одноразові суми, визнані протягом періоду, впливають на фінансову звітність, та міра, якою інформація про такі операції окремо розкривається в фінансовій звітності.

• Чинники, які впливають на балансову вартість активів та зобов'язань, включаючи основи визначення суб'єктом господарювання строку корисної експлуатації матеріальних і нематеріальних активів. Повідомлення інформації може пояснити, як вибирали чинники, які впливають на балансову вартість, та як альтернативний вибір вплинув би на фінансову звітність.

• Вибіркове виправлення викривлень, наприклад виправлення викривлень, наслідком яких є збільшення доходів, відображених у звітності, але невиправлення викривлень, наслідком яких є зменшення доходів, відображених у звітності.

ДОДАТОК 1 до МСА 260