5.1. Поняття та характеристика сучасної судової системи України

Судова система України - це сукупність судів (установ), яка побудована відповідно до завдань, поставлених перед ними.

Судову систему України становлять суди загальної юрисдикції та суд конституційної юрисдикції.

Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів. Єдиним органом конституційної юрисдикції є Конституційний Суд України.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кож­ної особи в порядку встановленому Конституцією та законами України.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України встановлюється Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України».

Судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституці­єю України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та іншими законами України.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Деле­гування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Особи, які привласнили функції суду, несуть відповідальність, установлену законом.

Народ бере участь у здійсненні правосуддя через народних за­сідателів і присяжних.

Суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи право­суддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції України і за­конів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.

Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.

Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, збері­гання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з мстою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою від­повідальність, установлену законом.

Відповідно до ст. 7 Закону «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Для забезпечення справедливого та неупередженого розгляду справ у розумні строки, встановлені законом, в Україні діють суди першої, апеляційної, касаційної інстанції і Верховний Суд України.

Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визна­ченому процесуальним законом порядку в суді будь-якої ін­станції.

Іноземці, особи без громадянства та іноземні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його спра­ви в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, міс­ця проживання, мовних та інших ознак.

Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.

Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Порядок та умови надання правової допомоги визначаються законом. Для за­безпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах України діє адвокатура.

Відповідно до статті 11 цього Закону, ніхто не може бути обмеже­ний у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про

. плати розгляду його судової справи. Кожен, хто не є сторо­нню у справі, має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.

Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, іановлених процесуальним законом. Учасники судового про-\ та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, і.уть використовувати портативні відсотехнічні засоби. Про-і'ішя в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відеозапису, і III кож транслювання судового засідання допускається за рішен­ням суду.

Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за і"мінованим рішенням суду у випадках, передбачених процесуальним законом.

При розгляді справ перебіг судового процесу фіксується тех­нічними засобами в порядку, встановленому процесуальним зако-ІЮМ Статтею 12 визначається, що судочинство і діловодство в і.і\ України провадиться державною мовою. Суди забезпечують ції її. прав громадян у процесі судочинства та гарантують право її іян на використання ними в судовому процесі рідної мови II ній, якою вони володіють. У судах, поряд з державною, можуть використовуватися ре-I і 11.пі мови або мови меншин відповідно до Закону України Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов 11111111» в порядку, встановленому процесуальним законом. Використання в судочинстві регіональних мов або мов меншин ппусться державою та забезпечується за рахунок коштів Дер­мою бюджету України.

юве рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, і поїться іменем України.

юні рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до пиния усіма органами державної влади, органами місцевого і> і іування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і пічними особами та їх об'єднаннями на всій території Ук-ііі < Ннт'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень

і і их судів визначається процесуальним законом.

¹ ют рішення інших держав є обов'язковими до виконан-■ території України за умов, визначених законом, відповіднородиих договорів, згода на обов'язковість яких наданмчи Радою України. Невиконання судових рішень тягне іідповідальність, установлену законом.

Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у ви­падках, визначених процесуальним законом,- колегією суддів, а також за участю народних засідателів і присяжних.

Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

У судах загальної юрисдикції функціонує автоматизована сис­тема документообігу.

Персональний склад суду для розгляду конкретної справи ви­значається автоматизованою системою документообігу за принци­пом вірогідності розподілу справ під час реєстрації в суді позовних заяв, клопотань та скарг. При визначенні персонального складу суду для розгляду конкретної справи автоматизованою системою документообігу забезпечується врахування ступеня завантаже­ності кожного судді, спеціалізації, а також вимог процесуального закону.

Положення про автоматизовану систему документообігу затвер­джується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України з урахуванням специфіки спеціа­лізації судів.

Символами судової влади є державні символи України - Дер­жавний Герб України і Державний Прапор України.

Суддя здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком. Зразки мантії та нагрудного знака затверджуються Радою суддів України.

Система судів загальної юрисдикції визначається статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Система судів загальної юрисдикції відповідно до Консти­туції України будується за принципами:

1. територіальності;

2. спеціалізації;

3. інстанційності.

Систему судів загальної юрисдикції становлять:

1. місцеві суди;

2. апеляційні суди;

3. вищі спеціалізовані суди;

4. Верховний Суд України.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрис­дикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.

Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпе­чується:

єдиними засадами організації та діяльності судів; єдиним статусом судів;

обов'язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених іаконом;

забезпечення Верховним Судом України однакового засто-I \ напня судами (судом) касаційної інстанції норм матеріального права;

обов'язковістю виконання на території України судових рі­шень;

єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності І удів;

фінансування судів виключно з Державного бюджету Ук-р и 1111;

вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суд-ІІм< і.кого самоврядування.

(Іуди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивіль­ні .. кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також Прав про адміністративні правопорушення.

V судах загальної юрисдикції може запроваджуватися спеціалі­ст ч суддів з розгляду конкретних категорій справ.

(Іуди загальної юрисдикції утворюються і ліквідовуються 111 >• шдентом України за поданням Міністра юстиції України на аві пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого

• V IV.

Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду і і маються з урахуванням принципів територіальності, спеціалі-ііі і а інстанційності.

111 ктавами для утворення чи ліквідації суду є зміна системи мв. погреба поліпшити доступність правосуддя або зміна адмі-іріп пвпо-територіального устрою.

і і и.кість суддів у суді визначається Державною судовою адміні-

і і о України за поданням Міністра юстиції України на під-

пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду,

і їй н \ ванпям обсягу роботи та в межах видатків, затверджених і р і іншому бюджеті на утримання судів.

Порядок призначення суддів на адміністративні посади визна­чений у статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Адміністративними посадами в суді вважаються посади голови суду та заступника (заступників) голови суду. Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники признача­ються на посади строком на п'ять років із числа суддів цього суду та звільняються з посад Вищою радою юстиції за поданням відпо­відної Ради суддів.

Суддя не може обіймати одну адміністративну посаду відпо­відного суду більш як два строки підряд.

Голова Верховного Суду України, заступник Голови Верхов­ного Суду України обираються на посади і звільняються з посад Пленумом Верховного Суду України у порядку, встановленому законом.

Призначення судді на адміністративну посаду без додержання вимог закону не допускається.

Перебування судді на адміністративній посаді в суді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду.

Звільнення судді з адміністративної посади не припиняє його повноваження судді. Звільнення з посади судді, а також закінчення строку, на який суддю призначено (обрано) на адміністративну посаду в суді, припиняє здійснення ним повноважень на адмініст­ративній посаді.