- •Методичні вказівки
- •Додаток е Варіанти завдань до практичної роботи № 6 …………………..……35
- •1 Теми та погодинний розклад практичних робіт
- •2 Форми проведення практичних робіт
- •Практична робота № 1 Тема: Аналіз наявних досліджень з управління екологічною безпекою
- •Практична робота № 2 Тема Екологічні проблеми реґіонального рівня
- •Практична робота № 3 Тема Аналіз ієрархічної структури екологічної небезпеки
- •Практична робота № 4 Тема Оцінка і прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій природного й антропоґенного характеру
- •Практична робота № 5 Тема Реґіоналізація еконебезпеки на території України. Профілізація реґіонів стосовно проявів еконебезпеки
- •Практична робота № 6 Тема Оцінка рівня техноґенної небезпеки
- •Практична робота № 7 Тема Реалізація вимог Міжнародного природоохоронного законодавства на реґіональному рівні
- •Практична робота № 8 Тема Впровадження систем управління якістю навколишнього середовища
- •Практична робота № 9 Тема Визначення ролі і функцій державних органів управління екобезпекою на реґіональному рівні
- •Практична робота № 10 Тема Визначення напрямків управління екобезпекою у конкретному реґіоні
- •Практична робота № 11 Тема Розробка функціональної блок-схеми управління екобезпекою у конкретному реґіоні
- •Список літератури
- •Приклад оформлення таблиці “Реґіоналізація екологічної небезпеки”
- •39614, М. Кременчук, вул. Першотравнева, 20
Практична робота № 5 Тема Реґіоналізація еконебезпеки на території України. Профілізація реґіонів стосовно проявів еконебезпеки
Форма виконання – індивідуальна робота в аудиторії за варіантами завдань, оформлення письмового звіту.
Найбільш значущою властивістю, що зумовлює специфіку управління екологічною безпекою, є реґіоналізація. Вона полягає у визначенні територій (реґіонів) із характерною концентрацією та домінантністю певних типів і класів небезпеки в їх межах. Ознаками реґіоналізації є наявність різних складових екологічної небезпеки, специфічне їх поєднання й т.ін. Серед основних принципів реґіоналізації слід виділити: територіальну цілісність реґіону, зосередженість характерних джерел небезпеки та переважну локалізацію її проявів у межах реґіону, спільність процесів формування небезпеки.
Профілізація реґіонів визначається наявністю домінуючих за інтенсивністю можливого впливу екологічно небезпечних видів господарської діяльності й природних явищ.
Профілізація за факторами техноґенного походження дозволяє виділити, наприклад:
– реґіони, де розміщені атомні електростанції – радіаційна небезпека;
– території з високою концентрацією кар'єрів – небезпека техноґенної сейсмічності й т.ін.
Профілізація за факторами природного походження дозволяє виділити регіони для яких характерна, наприклад: паводкова небезпека, метео-кліматична небезпека та ін.
Ступінь концентрації видів і підвидів небезпеки характеризується рангами реґіоналізації (табл. 5.1).
17
Таблиця 5.1 – Ранги реґіоналізації екологічної небезпеки і техноґенної її складової
Ранг реґіоналізації |
Ступінь концентрації небезпеки |
Кількість видів і підвидів екологічної небезпеки |
|
Загальна |
У тому числі техноґенної складової |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
1 2 3 4 5 |
Незначна Помірна Підвищена Висока Надзвичайно висока |
0 3 4 5 6 8 9 і більше |
0 2 3 4 5 7 8 і більше |
ЗАВДАННЯ. Визначити ранги реґіоналізації та ступінь концентрації небезпеки по території України в її окремих областях відповідно до варіанта. Встановити профілізацію кожного з реґіонів (областей) стосовно проявів екологічної небезпеки (з використаннями довідкового матеріалу: еколого-географічні карти, атласи та ін.).
Вибір варіанта індивідуального завдання на практичну роботу студентом, незалежно від форми навчання, здійснюється за останньою цифрою номера залікової книжки відповідно до нижче наведеної схеми.
Остання цифра |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Область України |
Полтавська |
Кіровоградська |
Черкаська |
Харківська |
Дніпропетровська |
Полтавська |
Кіровоградська |
Черкаська |
Харківська |
Дніпропетровська |
Р
18
