- •Методичні вказівки
- •Додаток е Варіанти завдань до практичної роботи № 6 …………………..……35
- •1 Теми та погодинний розклад практичних робіт
- •2 Форми проведення практичних робіт
- •Практична робота № 1 Тема: Аналіз наявних досліджень з управління екологічною безпекою
- •Практична робота № 2 Тема Екологічні проблеми реґіонального рівня
- •Практична робота № 3 Тема Аналіз ієрархічної структури екологічної небезпеки
- •Практична робота № 4 Тема Оцінка і прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій природного й антропоґенного характеру
- •Практична робота № 5 Тема Реґіоналізація еконебезпеки на території України. Профілізація реґіонів стосовно проявів еконебезпеки
- •Практична робота № 6 Тема Оцінка рівня техноґенної небезпеки
- •Практична робота № 7 Тема Реалізація вимог Міжнародного природоохоронного законодавства на реґіональному рівні
- •Практична робота № 8 Тема Впровадження систем управління якістю навколишнього середовища
- •Практична робота № 9 Тема Визначення ролі і функцій державних органів управління екобезпекою на реґіональному рівні
- •Практична робота № 10 Тема Визначення напрямків управління екобезпекою у конкретному реґіоні
- •Практична робота № 11 Тема Розробка функціональної блок-схеми управління екобезпекою у конкретному реґіоні
- •Список літератури
- •Приклад оформлення таблиці “Реґіоналізація екологічної небезпеки”
- •39614, М. Кременчук, вул. Першотравнева, 20
Практична робота № 6 Тема Оцінка рівня техноґенної небезпеки
Форма виконання – індивідуальна і колективна робота в аудиторії за варіантами розрахункових завдань, оформлення письмового звіту.
Для оцінки рівня техногенної небезпеки в регіоні при врахуванні спільного надходження у навколишнє середовище забруднювачів, що містяться у викидах в атмосферне повітря, скидах у водний басейн, у відходах застосовується сумарний індекс техногенної небезпеки Тх :
,
(6.1)
де Ki, Li, Ni – показники, які враховують вплив на людину і навколишнє природне середовище одиниці маси i-ої шкідливої речовини, що міститься відповідно у викидах в атмосферу, скидах у водний басейн, у відходах, 1/т;
Mia, Mic, Mio – маси шкідливих речовин, що надходять за визначений період часу (доба, місяць, рік) у навколишнє середовище з викидами в атмосферне повітря, скидами у водний басейн, у складі відходів відповідно, т;
n, m, – кількість інгредієнтів, що містяться у викидах, скидах і відходах відповідно.
Н
19
Тх = КТ Кр
( Кr
iКіМіа
+ Кв
LiMic
+ KvKz
NiMio
), (6.2)
де Кт – регіональний коефіцієнт господарської диференціації територій;
Кр– коефіцієнт, що залежить від чисельності мешканців, які піддаються впливу проявів техногенної небезпеки;
Кr – коефіцієнт, що враховує рельєф місцевості;
і – коефіцієнт, що залежить від характеристик джерел, які викидають і-ту шкідливу речовину в атмосферне повітря;
Кв – басейновий коефіцієнт, що враховує територіальні особливості й еколого-економічні умови функціонування водойми, у який здійснюється випуск стічних вод;
Кv і Kz – характеристики позиційності місць розміщення відходів.
Обґрунтуванням коефіцієнтів, які наведені у розглянутій моделі (формула 6.2), є те, що прояви екологічної небезпеки (аналізованого виду техногенної складової), крім впливу на природну підсистему регіону, призводять до несприятливих наслідків у його соціально-економічній підсистемі. Це пов'язано з додатковими витратами на ремонт і експлуатацію виробничих фондів (наприклад, унаслідок корозії конструкцій, зносу машин і устаткування при високому вмісті в атмосфері агресивних домішок), упровадження очисних систем. Житлово-комунальне господарство несе збитки, викликані збільшенням витрат на утримання будинків, споруд, громадського транспорту, на будівництво і модернізацію систем очищення стоків, на прибирання територій та ін. У багатофункціональних промислових центрах відзначається більш висока концентрація виробничих і житлово-комунальних об'єктів порівняно з територіями, де переважає аграрне виробництво. Ці особливості враховуються коефіцієнтом Кт.
П
20
Ступінь прояву небезпеки залежить від величини просторової зони забруднення атмосферного повітря, розміри якої, зокрема, визначаються параметрами джерел викидів. Ці обставини враховані в значеннях коефіцієнта і. На рівні приземних концентрацій атмосферних забруднювачів значний вплив здійснюють умови їхнього розсіювання. Коефіцієнт Кr враховує особливості рельєфу місцевості, де розташований техногенний об'єкт.
Характеристики водойми, в яку здійснюється скид забруднених стічних вод, визначають ступінь прояву небезпеки, сформованої чинниками хімічного та біологічного забруднення гідросфери. Басейновий коефіцієнт Кв враховує такі характеристики водойми, як кратність водообміну, швидкість розбавлення забруднених стоків, здатність до самоочищення і т.ін.
Місця формування і прояву підвиду екологічної небезпеки, яка формується розміщенням відходів виробництва і споживання, можуть бути просторово розділені. Коефіцієнти Кv і Кz відповідно враховують залежність ступеня небезпеки від взаємного розташування місць розміщення відходів та селітебних територій, а також захищеність елементів навколишнього середовища від впливу шкідливих речовин, що містяться у відходах.
ЗАВДАННЯ. За вихідними даними, відповідно до варіантів індивідуальних завдань (див. Додаток Е) провести розрахунок індексу техногенної небезпеки Тх для території (населеного пункту). Колективно провести порівняльний аналіз одержаних результатів за усіма варіантами.
Вибір варіанта індивідуального завдання на практичну роботу студентом, незалежно від форми навчання, здійснюється за останньою цифрою номера залікової книжки відповідно до нижченаведеної схеми:
Остання цифра |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
№ варіанту |
10 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Ч
21
