- •Введення
- •1 Загальні відомості про судно, що проектується
- •1.1. Опис архітектурно-конструктивного типу судна
- •1.2. Вибір шпацій
- •1.3 Вибір системи набору перекриттів корпусу судна
- •1.4. Вибір марки і категорії сталі
- •1.5. Креслення обводів мідель-шпангоута
- •2 Основні положення по визначенню розмірів в’язей
- •2.1. Вимоги до розмірів елементів конструкцій корпусу
- •2.2 Врахування зносу і корозії в‘язей корпусу
- •2.3 Стійкість елементів конструкції корпусу
- •2.4. Вимоги до конструкцій з’єднання балок набору з’єднання балок набору, як правило, повинно виконуватись встик. Розміри книць c, см, які з’єднують балки основного набору, визначаються по формулі:
- •3 Розрахунковi навантаження
- •3.1 Розрахункові навантаження на корпус судна
- •3.2. Навантаження, викликані вантажем, що перевозиться
- •4 Загальна поздовжня міцність судна
- •5 Проектування елементів конструкцій корпусу судна за Правилами Регістру
- •5.1 Проектування листових конструкцій корпусу
- •5.1.1 Проектування зовнішньої обшивки корпусу
- •5.1.2 Проектування настилу верхньої палуби
- •5.1.3 Проектування настилів внутрішнього дна і нижньої палуби
- •5.2 Проектування конструкцій набору подвійного дна
- •5.2.1 Проектування конструкцій флорів
- •5.2.2 Проектування конструкцій вертикального кіля і днищевих стрингерів
- •5.3 Проектування конструкцій борту
- •5.3.1 Проектування конструкцій борту в районі вантажного відсіку
- •5.3.2 Проектування конструкцій борту машинного відділення
- •5.3.3 Закріплення кінців шпангоутів
- •5.3 Проектування конструкцій палубного набору
- •5.4.1 Проектування конструкцій верхньої і нижньої палуб за поперечною системою набору
- •5.5 Проектування конструкцій шахт машинного відділення
- •5.6 Проектування конструкцій тунелю гребного вала
- •5.7 Проектування конструкцій фундаментів суднового двигуна
- •5.8 Проектування конструкцій рубки в середній частині корпусу судна
- •5.9 Проектування конструкцій фальшборту і леєрної огорожі
- •6. Перевірка загальної поздовжньої міцності
- •Список літератури
5.5 Проектування конструкцій шахт машинного відділення
Вирізи в палубах і платформах в машинному відділенні повинні бути огороджені конструкціями – шахтами.
Обшивка шахти складена з поясів, аналогічних поясам поперечної перегородки (рисунок 5.5.1).
Рисунок 5.5.1.
Товщина обшивки S, мм, шахти нижче палуби перегородок дорівнює товщині обшивки водонепроникної перегородки в цьому районі і визначається по формулі:
,
(1.6.4.4)
де: а – відстань, м, між стояками шахти;
k = 1,0;
Р – розрахунковий тиск, кПа, який визначається по формулі:
Р= 7,5zп
zs – відстань, м, в діаметральній площині від точки прикладання навантаження до палуби перегородок – верхньої палуби;
kσ = 0,9;
∆S' – додаток на знос і корозію.
мм
Прийнято:
товщина обшивки шахти
мм.
Обшивка шахти підкріплюється стояками, які розташовані на відстані не більше 0,9 м один від одного. Момент опору поперечного перерізу стояка шахти визначається по формулі:
, (1.6.4.1)
де = Pal, кН;
Р – розрахунковий тиск, кПа;
Р=25,7 кПа
= 25,7∙0,6∙2,86=60,2 кН
m = 12
kσ = 0,6
см3
k=1+αк · ΔS
αк=0,07+6/W/
αк=0,07+6/97,2=0,13
k=1+0,11∙1,44=1,16
см3
Прийнято
профіль стояка шахти: штабобульб
несиметричний 16б
з найменшим моментом опору
см3.
5.6 Проектування конструкцій тунелю гребного вала
Тунель гребного вала проектується з обшивки, яка підкріплюється вертикальними стояками. Відстань між ними дорівнює шпації. Підволок – верхня частина тунелю, може бути округлим або плоским (рисунок 5.6.1).
Рисунок 5.6.1.
Товщина S, мм, листів обшивки визначається по формулі:
,
(1.6.4.4)
де: а – шпація, м;
k = 1,0;
Р – розрахунковий тиск, кПа, який визначається по формулі:
zп – відстань, м, від розрахункової точки в діаметральній площині до палуби перегородок;
k
= 0,9;
S
– додаток, мм, на знос і корозію.
мм
Будівельна
мінімальна товщина Smin,
мм, обшивки тунелю визначається по
формулі (при L
150 м):
Smin = 4+0,02L
Smin = 4+0,02∙88,1=5,67 мм
Прийнято: S=6 мм.
Товщина обшивки верхньої частини тунелю, яка знаходиться під вантажним люком, повинна бути збільшена на 2 мм.
Момент опору W, см3, вертикального стояка тунеля гребного вала визначається по формулі:
,
(1.6.4.1)
де: = Pal, кН;
P – розрахунковий тиск, кПа;
l – прогін, м;
=59,5 кН
m = 10;
kσ = 0,75;
см3
k – поправка на знос і корозію:
k=1+αк · ΔS
αк=0,07+6/W/
αк=0,07+6/28,3=0,28
k=1+0,28∙1,8=1,5
см3
Прийнято
профіль вертикального стояка тунеля
гребного вала: штабобульб несиметричний
10 з найменшим моментом опору
см3.
5.7 Проектування конструкцій фундаментів суднового двигуна
В курсовому проекті передбачається розташування одного двигуна внутрішнього згоряння масою більше 200 т.
Конструкція фундаменту під двигун виконується з двох вертикальних листів (стінок), на яких зверху розташовані горизонтальні опорні листи для
закріплення двигуна до фундаменту (рисунок 5.7.1).
Рисунок 5.7.1.
Товщина S, мм, деталей фундаменту визначається по формулі:
де: k0 визначається по табл.(2.11.3.1-1);
k1 = 0;
– маса механізму, т.
Опорний
лист:
мм
Стінка:
мм
Бракета:
мм
Ширина опорного листа: b=10S=272 мм
Ширина поясків бракет: b=10S=100 мм
Прийнято: опорний лист шириною 300 мм, пояски бракет шириною 100 мм.
Товщина деталей фундаменту головного двигуна внутрішнього згоряння S, мм, повинна бути не менше визначеної по формулі:
де: N – специфікаційна потужність двигуна, кВт;
k2, k3 – коефіцієнти, які визначаються по таблиці (2.11.3.2).
Опорний
лист:
мм
Прийнято:
мм
Стінка:
мм
Прийнято:
мм
Бракета:
мм
Прийнято:
мм
