Іі. Фарбування мікропрепарату простим методом (фуксином)

1. На фіксований мазок нанесіть кілька крапель фуксину.

2. Витримайте 1-2 хвилини.

3. Фарбу злийте.

4. Мазок промийте ретельно водою.

5. Висушіть на повітрі або за допомогою фільтрувального паперу.

Мазок повинен бути повністю сухим, так як залишок води

утворює з імерсійною олією емульсію, що затруднює мікроскопування.

ІІІ. Фарбування препарату за методом Грама з модифікацією СиньоваІ.

1. На фіксований мазок накладіть фільтрувальний папір, просочений карболовим генціанвіолетом і нанесіть кілька крапель води на 1-2 хвилини

2. Пінцетом зніміть папір, злийте фарбу і нанесіть розчин Люголя на 1/2 - 1 хвилину (до повного почорніння)

3. Злийте розчин Люголя, налийте на мазок на 1/2 - 1 хвилини 96%розчин етилового спирту

4. Препарат старанно промийте водою

5. Нанесіть на препарат фуксин на 1-2 хвилини

6. Злийте фарбу, промийте водою

7. Висушіть препарат

Препарат висушуйте на повітрі або з допомогою фільтрувального паперу.

8. Мікроскопуйте під імерсійною системою мікроскопа

Техніку мікроскопування та визначення виду мікроорганізмів повторіть з практичного заняття №1

Іv. Мікроскопія мазків - препаратів під імерсійною системою мікроскопа

Завдання	Вказівки до завдання
1. Підготуйте до роботи мікроскоп	Правила підготовки мікроскопа і мікропрепарату див.у практичній роботі №1
2. Розгляньте під імерсійною системою готові мікропрепарати
3. Зверніть увагу на: ● форму мікроорганізмів ● їх розміщення ● забарвлення	Користуйтесь знаннями морфології мікроорганізмів
4. Визначіть вид мікроорганізмів
5. Замалюйте мікроскопічну картину у щоденник

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної підготовки студентів до практичного заняття №3

Тема:Фізіологія мікроорганізмів

Актуальність теми

Фізіологія мікроорганізмів вивчає біохімічні та енергетичні процеси, що відбуваються у мікробній клітині. Мікроби – це живі організми, в яких відбуваються різноманітні біохімічні перетворення. Вони зумовлюють ріст, розмноження, продукцію ферментів, токсинів та інших біологічно активних речовин, здатність адаптуватись до умов довкілля.

У цій темі розкривається зв'язок хімічного складу, фізіологічних особливостей мікроорганізмів з їх будовою, значення цих ознак для лабораторної діагностики.

Фізіологічні властивості мікроорганізмів використовуються при систематиці. Вони важливі для вивчення патогенезу інфекційних захворювань, мікробіологічної діагностики, а також при розробці біотехнологічних процесів, одержання діагностичних, лікувальних, профілактичних препаратів та біологічно активних речовин мікробного походження.

Для вивчення фізіології мікроорганізмів у лабораторних умовах застосовують культуральний метод діагностики. З цією метою необхідно правильно підібрати поживні середовища, за всіма правилами виконати посів і створити належні умови для культивування: оптимальну температуру, відсутність освітлення, вологість, аерацію або відсутність повітря (кисню), витримати певний термін культивування. Вирощування мікроорганізмів на поживних середовищах є універсальним підходом до їх вивчення.

Знання даної теми необхідні молодшому медичному спеціалісту з позицій більш глибокого розуміння різноманітних функцій мікроорганізмів. Вивчений матеріал дає можливість опрацювати техніку висівання досліджуваного матеріалу на поживні середовища та вміння ідентифікувати чисту культуру мікроорганізмів для виділення виду збудника з метою встановлення етіологічного діагнозу.