Збудник лептоспірозу

Дослідження на виявлення збудника проводять у лабораторіях для особливо небезпечних інфекцій або у мікробіологічних лабораторіях, що мають дозвіл на право роботи з патогенним мікроорганізмами ІІІ-ІVгруп небезпечності. Від початку хвороби до 5-ї доби для мікроскопічного дослідження та біопроби забирають 2мл крові з вени, з 10-ї до 16-ї доби – сечу, спинномозкову рідину при появі менінгеальних симптомів, на 5-15 день хвороби досліджують сироватку крові на виявлення протилептоспірозних антитіл. Із секційного матеріалу відбирають тканинну рідину з уражених органів піпеткою з глибини 2-5мм. За епідеміологічними показами досліджують воду, харчові продукти, гризунів, сечу домашніх тварин.

Методи лабораторної діагностики і. Мікроскопічний метод

1. Досліджуваний матеріал центрифугують

2. З осаду готують «розчавлену краплю» - пастерівською піпеткою його наносять на тонке предметне скло (1-1,1мм) і накривають покривним скельцем

3. Препарат розглядають за допомогою темнопольного мікроскопа.

Іі. Культуральний метод

1. Досліджуваний матеріал сіють по 10-20 крапель у 3-5 пробірок із середовищем, що містить 10% кролячу сироватку (Уленгута, Терських)

2. Вирощують протягом 1-3місяців

3. Через кожні 7-10 днів готують «розчавлену краплю» і мікроскопують у темному полі зору мікроскопа.

Якщо ріст лептоспір не виявляють, посіви продовжують вирощувати в термостаті.

4. При виявлені лептоспір їх ідентифікують з допомогою реакції аглютинації і лізису з типоспецифічними діагностичними сироватками.

При відсутності росту протягом 3-х місяців видають негативний результат.

Ііі. Експериментальний (біологічний) метод

1. Досліджуваний матеріал вводять хом’ячкам або морським свинкам внутрішньоочеревинно.

2. За тваринами спостерігають 15 діб. Кожного дня вимірюють темпера-туру і зважують.

При позитивному результаті тварини гинуть на 9-10 день при явищах загальної жовтяниці

3. Роблять розтин загиблих тварин – в органах виявляють геморагії.

4. Проводять мікроскопічне і мікробіологічне дослідження кіркового шару нирок, серологічне дослідження крові.

ІV. Серологічний метод

Даний метод використовують з 5-7-ї доби хвороби, максимальний титр антитіл виявляють на 14-20 добу.

Використовують:

1. Реакцію мікроаглютинації і лізису лептоспір (РМАЛ)

2. Реакцію непрямої гемаглютинації

3. Реакцію зв’язування комплементу, ІФА

Збудники бореліозів

Методи лабораторної діагностики

І. Мікроскопічний метод

Досліджуваним матеріалом служить кров, взята з пальця в період нападу гарячки до початку або в перерві антибіотикотерапії, з якої виготовляють «товсту краплю» і мазок крові. Препарати забарвлюють методом Романовського –Гімза та розглядають під імерсійною системою мікроскопа. Цей метод є ведучим для лабораторної діагностики бореліозів.

Алгоритм виконання практичного навичка:

Виготовлення мазка крові та «товстої краплі»

Завдання	Техніка виконання	Умови виконання
1. Підготуйте перед маніпуля-цією руки	1.1. За відомими Вам правилами та вимогами
2. Підготуйте необхідне обладнання та інструментарій	2.1. Голку-спис для одноразового користування 2.2. 70% розчин етилового спирту 2.3. Ватні кульки 2.4. Предметне скло 2.5. Предметне скло із шліфованим краєм 2 6. Чашку Петрі 2.7. Стерильний лоток 2.8. Лоток для відпрацьованого матеріалу 2.9. Сухе мило 2.10. Марлеву серветку	Інструментарій та матеріал повинні бути стерильними Предметне скло - чисте, сухе, знежирене
3. Усадіть пацієнта та підготуйте його	3.1. Усадіть пацієнта зручно на стілець. заспокойте його 3.2. Поясніть йому суть маніпуляції 3.3. Виясніть, яка рука у пацієнта неробоча 3.4. Помасуйте безіменний палець (ІV) від основи до вільного кінця 3.5. Обробіть шкіру нігтьової фаланги ватною кулькою, змоченою 70%етиловим спиртом за всіма правилами і осушіть	Дотримуйтесь правил етики та деонтології при спілкуванні з пацієнтом
4. Виготовляйте мазок крові	4.1. Зробіть голкою-списом прокол шкіри 4 2. Першу краплю зніміть сухою ватною кулькою 4.3. Доторкніться нижньою поверхнею предметного скла до краплі на віддалі 1,5-2см від краю 4.4. Переверніть скло краплею вгору і візьміть у ліву руку за ребра 4.5. Правою рукою встановіть скло із шліфованим краєм під кутом 45 з нахилом у бік краплі 4.6. Швидким рівномірним рухом проведіть склом із шліфованим кінцем по предметному склу	Якщо кров виділяється недостатньо, запропонуйте пацієнту опусити руку донизу – витискати краплю крові не можна! Не торкайтесь предметним склом до шкіри! Діаметр краплі повинен бути 2-3мм Почекайте, доки кров розтечеться по краю шліфованого скла! Мазок повинен бути тонким і рівномірним, мати світло-рожеве забарвлення
5. Виготовляйте «товсту краплю»	5.1. На предметне скло нанесіть 2-3 краплі крові 5.2. Скляною паличкою або кутом іншого предметного скла змішайте їх	Змішуйте легко, щоб утворилась пляма діаметром 1.5см
6. Оформіть супровідну документацію	За відомими Вам правилами та вимогами
7. Транспортуйте до лабораторії	Виготовлені препарати укладіть у чашку Петрі і у такому вигляді транспортуйте до лабораторії
8. Помістіть використане обладнання у дезінфектант	За відомими Вам правилами
9. Знезаразьте руки	За відомими Вам правилами

2. Культуральний метод

Культури борелій можна виділити від пацієнта шляхом посіву досліджуваного матеріалу на живильні середовища з кров’ю, сироваткою крові, шматочками тканин та вирощування їх в анаеробних умовах при температурі 28-30 С. Однак, цей метод неефективний. і у практичних лабораторіях не використовується.

3. Експериментальний (біологічний) метод

Цей метод діагностики застосовують як додатковий. Кров вводять внутрішньоочеревинно молодим білим щурам або мишам. Через 2-4 дні досліджують кров із хвостових вен, де борелії виявляють мікроскопічним методом.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної підготовки студентів до практичного заняття №16

Тема: Рикетсії. Патогенні гриби

Актуальність теми

Рикетсії – це велика група поліморфних грамнегативних внутрішньоклітинних паразитів, які уражають членистоногих, теплокровних тварин та людей. Дослідження рикетсій і спричинених ними хвороб належить до найдраматичніших сторінок мікробіології. О.О.Мочутковський та Г.Н.Мінх, працюючи в Одесі, дослідами самозараження довели заразність хворих на висипний тиф і значення вошей у передачі цієї хвороби. Американський вчений Г.Ріккетс загинув. Вивчаючи плямисту гарячку Скелястих гір. Чеський вчений С Провачек помер, заразившись при вивченні висипного тифу. Рикетсіози поширені в усіх країнах світу. В Україні реєструється хвороба Брілла (рецидивний варіант епідемічного висипного тифу), марсельська і волинська гарячки.

Гриби належать до еукаріотів. Хвороби, спричинені патогенними грибами мають загальну назву мікози. Нині спостерігається зростання захворюваності грибкової етіології.за даними ВООЗ кожний 5-й житель планети страждає від мікозів. Одними із причин цього є екологічні зміни й урбанізація суспільства, які негативно впливають, на імунореактивність сучасної людини. В Україні захворюваність на мікози також різко зросла і має тенденцію до подальшого збільшення. Серед захворювань шкіри мікози займають одне з перших місць. Спостерігається зростання мікотичних нозокоміальних інфекцій як серед пацієнтів, так і серед медичних працівників, які заражаються під час маніпуляцій та догляду за хворими. Розвитку мікозів срияють вікова схильність, нераціональне використання антибактеріальних препаратів, шкідливі умови виробництва у певних категорій населення, підвищена пітливість, травми. Крім того, постійно збільшується проникнення в Європу мікозів неєвропейського походження, що пояснюється міжконтинентальною міграцією населення.

До дріжджоподібних грибів належать представники роду Candida. З початком ери антибіотиків захворюваність на кандидамікози постійно прогресує. Тому їх розглядають як хворобу цивілізації («хвороба від лікування»). Гриби роду Candida – одні з найпоширеніших збудників опортуністичних інфекцій.

Отже, молодший медичний спеціаліст повинен бути обізнаний із загальною характеристикою цих мікроорганізмів, особливостями взяття досліджуваного матеріалу, транспортуванням його до лабораторії, класичними та експрес – методами діагностики.