Іі. Розгляд готових мікропрепаратів під імерсійною системою мікроскопа

Завдання	Вказівки до завдання
1. Розгляньте готові мікропрепарати 2. Зверніть увагу на: ● форму мікроорганізмів ● їх розміщення ● забарвлення	1.1 Розмістіть мікропрепарат на предметному столику 1.2. Промікроскопуйте під імерсійною системою 1.3. Замалюйте мікроскопічну картину у щоденник.

Ііі. Принципи взяття матеріалу на мікробіологічні дослідження

1. Матеріал береться стерильним інструментарієм, дотримуючись правил асептики та антисептики

2. Вміщується у стерильний посуд (банки, пробірки, флакони), дотримуючись правил стерильності (над пальником)

● зразки крові, сироватки крові у флаконах. пробірках необхідно герметично закрити гумовими коркам

● матеріал з довкілля вміщують у нові поліетиленові пакети або стерильний скляний посуд і ретельно упаковують

3. Бажано, матеріал тут же після взяття посіяти на живильне середовище

4. Якщо матеріал доставляють до лабораторії, це необхідно зробити якнайшвидше

(не пізніше 2 год після взяття)

● транспортувати матеріал у закритому посуді, щоб запобігти розповсюдженню

мікроорганізмів у навколишньому середовищі

● дотримуватись температурного режиму

● запобігати впливу факторів навколишнього середовища(висушування, ії УФП, високих

температур)

● при потребі додавати консервуюче (транспортне) середовище

5. До кожної проби додається супроводжуюча документація

Будь – який матеріал, що забирається для дослідження, розглядайте як потенційно небезпечний!

ІV.Ознайомлення з класифікацією мікроорганізмів за ступенем небезпеки

За ступенем небезпечності патогенні для людини мікроорганізми поділяються на

4 групи:

І-ІІ група мікроорганізмів – сюди відносяться збудники висококонтагіозних інфекційних хвороб. які характеризуються важкими та стійкими розладами здоров’я у значної кількості хворих, високим рівнем летальності та швидким поширенням серед населення. Їх називають особливо небезпечні інфекції. Дослідження матеріалу проводиться у режимних лабораторіях згідно регламентуючого документа «Інструкція про протиепідемічний режим роботи з матеріалом, зараженим або підозрілим на зараженість збудниками інфекційних хвороб І –ІІ груп»

ІІІ група – до неї відносять збудників інфекційних хвороб. що характеризуються важкими та стійкими розладами здоров’я в окремих хворих і становлять небезпеку для їх життя або здоров’я. Дослідження матеріалу проводиться у лабораторіях СЕС і лікувальних закладів.

До ІV групи належать збудники токсикоінфекцій, ентеритів, сепсису, представники нормальної мікрофлори людини, санітарно-показові мікроорганізми. Робота зі збудниками вимагає дотримання звичайного режиму, який забезпечує захист персоналу від внутрішньолабораторного зараження, надійне знезараження матеріалу, а також виключає можливість поширення інфекцій за межі лабораторії.

V. Принципи мікробіологічних досліджень основних методів

Важливою умовою ефективності лабораторних досліджень є доцільний вибір методу. Методи, які використовують у сучасних мікробіологічних лабораторіях:

1. Мікроскопічний - виявлення збудника під мікроскопом у мазках, виготовлених із патологічного матеріалу

2. Культуральний – посів досліджуваного матеріалу на поживні середовища. Виділення чистої культури збудника та його ідентифікація.

3. Серологічний – виявлення антитіл у сироватці крові або антигенної структури збудника у патологічному матеріалі.

4. Шкірно – алергійний – в основі методу лежить інфекційна алергія.

5. Експериментальний – зараження лабораторних тварин патологічним матеріалом для моделювання інфекції або виділення та ідентифікації збудника

6. Молекулярно- генетичні методи:

♦ метод гібридизації ДНК або РНК (метод ДНК або РНК - зондів)

♦ метод ланцюгової полімеразної реакції (ЛПР)

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної підготовки студентів до практичного заняття №2

Тема: Морфологія мікроорганізмів

Актуальність теми

Мікроорганізми - це найдрібніші живі істоти, невидимі неозброєним оком. У мікросвіті існує велика кількість різних форм, які різняться між собою морфологічними та біологічними особливостями.

Морфологічні ознаки характеризують форму, рухливість, спороутворення, наявність капсули у мікроорганізмів. Тинкторіальні ознаки відображають відношення до барвників; воно залежить від спорідненості структур клітини до барвників, унаслідок чого вони набувають певного забарвлення.

На мікробіологічне дослідження у пацієнтів відбирають матеріал з метою діагностики інфекційних захворювань, профілактичного обстеження; з навколишнього середовища – для виявлення патогенних мікроорганізмів або визначення його санітарного стану.

Визначення і дослідження морфології мікроорганізмів у заразному матеріалі важливе для діагностики інфекційних захворювань та наукових досліджень. З цією метою застосовують мікроскопічний метод лабораторної діагностики. Він базується на безпосередньому виявленні у матеріалі пацієнта морфологічних і структурних особливостей збудника для його ідентифікації. У переважній більшості, це орієнтовний метод діагностики і є першим етапом мікробіологічних досліджень. Хоча є захворювання (гонорея, епідемічний цереброспінальний менінгіт, малярія, бореліози, первинний сифіліс тощо) де цей метод діагностики є ведучим.

З цією метою молодший медичний спеціаліст повинен володіти навичками виготовлення мікропрепарату, його фарбуванням простим або складним методами, мікроскопії під імерсійною системою і визначенням виду мікроорганізмів.