Перетравлення вуглеводів. Утворення лжк (летких жирних кислот)

60-70% всієї кількості вуглеводів перетравлюються в передшлунках жуйних (крохмаль, целюлоза, дисахариди, сахароза, мальтоза...). на целюлозу діє фермент мікробного походження і гідролізує її до целобіози і целотріози, на які в свою чергу діє суміш ферментів глюкозідаз, які розщеплюють останні до глюкози.

Для кращого перетравлення клітковини в раціоні необхідно передбачити отриману кількість білків, а саме не більше 5% від кількості грубих кормів. При великій кількості білків в раціоні при їх гідролізі утвориться багато NH₃, що пригнічує діяльність целюлозолітичних бактерій. Необхідно вводити в раціон потрібну кількість вітамінів і мінеральних речовин (особливо кобальт – для синтезу вітамінів мікрофлорою).

Інтенсивність розщеплення целюлози залежить від віку трави. В старій траві багато лігніну, а він не перетравлюється. При великій кількості в раціоні крохмалю, при його розщепленні утворюється велика кількість молочної пропіонової кислот, які знижують рН рубця, що впливає на гальмування розвитку і життєдіяльності целюлозолітичних бактерій.

Леткі жирні кислоти.

Оцтова, пропіонова, масляна – утворюються внаслідок ферментації вуглеводів і дезамінуванні амінокислот.

ЛЖК забезпечують до 40% енергетичних затрат організму. За добу у овець утворюється до 500 мл ЛЖК, у ВРХ – до 4 л. вони всмоктуються в рубці в кров і лімфу і частково йдуть на утворення молока (оцтова кислота).

Якщо раціон збалансований, то співвідношення ЛЖК становить: 20% масляної, 20% пропіонової, 60% оцтової кислот. Якщо раціон сільний, то кількість оцтової кислоти зростає до 70%, що впливає на підвищення жирності молока.

Перетравлювання білків в передшлунках.

В передшлунках гідролізується 40-80% рослинного білка. Протеолітичні ферменти і інфузорії гідролізують білки до пептидів і амінокислот. Мікрофлора може переамінувати білки, тому жуйні не потребують наявної кількості незамінних амінокислот в раціоні, бо вони можуть синтезуватися мікрофлорою. При гідролізі білка утворюється аміак. Якщо його кількість незначна, то він потрапляє в кров, потім в печінку, де з’єднується з вуглекислотою і утворюється сечовина, яка виводиться з сечею. Якщо тварина споживає молоду траву з росою, то в таких умовах розщеплення білка відбувається дуже інтенсивно і одночасно утворюється багато аміаку. Печінка не справляється з утворенням сечовини – розвивається тимпанія рубця і інтоксикація всього організму. Якщо в раціоні вистачає білку, то азот аміаку, що утворюється при гідролізі білка, використовується мікрофлорою для будови свого тіла за рахунок ферменту уреази.

Утворення газів та вітамінів.

В рубці утворюється значна кількість газів, до 35 л/год, які виводяться шляхом відригування (60%). Серед газів: СО₂, NH₃, азот, кисень, водень, H₂S, CO, CH₄. гази утворюються при карбоксиксилюванні або при дезамінуванні. В рубці утворюється вітаміни групи В, В₁, В₆, В₁₂, РР, К; тому цих вітамінів жуйні майже не потребують.

Моторика передшлунків.

Моторика починається із скорочення сітки. Сітка скорочується в 2 фази:

1. сітка скорочується наполовину;

2. сітка скорочується максимально; при цьому рідка частина надходить в книжку, а грубі частинки повертаються в рубець.

Спочатку скорочується переддверя із стравохідним жолобом, потім дорсальний мішок, каудо-дорсальний сліпий виступ, каудо-вентральний сліпий виступ. За один цикл скорочення рубця книжка скорочується 2-3 рази. Парасимпатична нервова система прискорює моторику, а симпатична нервова система – гальмує. Моторику досліджують в голодні ямці.

За 3 хв у ВРХ – 7-12 скорочень, вівці – 7-14 скорочень, кози – 7-16 скорочень.