Метаболізм ліпідів у кишечнику жуйних тварин! свиней

Із сичуга в кишечник ліпіди надходять в основному у виді неестерифікованих жирних кислот, фосфоліпідів і сте­роїдів У дванадцятипалій кишці через жовч хімус збага­чується фосфоліпідами, монодігліцеридами, жовчними та ненасиченими жирними кислотами А фосфатаза і ліпаза виділяються стінкою кишечника.

У товстому кишечнику поряд з мікробною ферментацією відбувається всмоктування ліпідів (від 10 до 24 %), біо­гідрогенізація ненасичених жирних кислот, помітно збільшується (до 64 %) вміст вільного й ефірозв'язаного холес­терину в результаті виділення його з крові через слизову оболонку За даними досліджень О Д Синєщокова, у кишечнику всмоктується ліпідів у 1,5—6 раз більше, ніж надходить з кормами Отже, ліпідний обмін } жуйних тва­рин — це складний метаболічний процес, який визначає рівень їх м'ясної та молочної продуктивності

У різних тварин властивість перетворювати вуглеводів в жири неоднакова У свиней вона виявляється значно краще, ніж у жуйних, У останніх джерелом жиру можуть

бути леткі жирні кислоти (оцтова і частково масляна), з яких v печінці утворюється гліцерин та жирні кислоти, що входять до складу нейтрального жиру.

Добавка жиру до раціону жуйних прискорює ріст, за­побігає тимпанії та кетозам у високопродуктивних корів, підвищує засвоєння поживних речовин корму та жиророз­чинних вітамінів, поліпшує якість і смак м'яса при відго­дівлі. Раціони для жуйних і свиней, збагачені ліпідами, доцільні в економічному та біологічному відношеннях, ос­кільки хімічні перетворення всмоктаного жиру супровод­жуються меншими витратами енергії, ніж при хімічних пе­ретвореннях вуглеводів Величина приросту відгодівельних жуйних тварин і свиней корелює з вмістом жиру в раціоні.

За жировим складом ліпіди організму жуйних відріз­няються від ліпідів інших видів тварин (табл. 22).

Регуляція жирового обміну

Жировий обмін регулюється центральною нервовою

системою і залозами внутрішньої секреції. Центри регуля­ції жирового обміну знаходяться в гіпоталамусі проміжно­го мозку. Вони впливають на жировий обмін через веге­тативну нервову систему. Симпатична нервова система сприяє розпаду, а парасимпатична — синтезу жиру. Діяль­ність центрів жирового обміну контролюється корою вели­ких півкуль мозку. Гуморальна регуляція жирового обмі­ну здійснюється гормонами гіпофіза, щитовидної, підшлун­кової, надниркових і статевих залоз

Перетворення вуглеводів у жири здійснюється безпо­середньо в жировій тканині Цей процес регулюється гор­моном підшлункової залози інсуліном і гормоном передньої частки гіпофіза пролактином Інсулін та пролактин зумов­люють синтез жиру в організмі Тіамін (вітамін В 1) ак­тивізує утворення жиру з вуглеводів Гормони надниркових залоз — адреналін і норадреналін, гіпофіза — соматотропін, щитовидної залози — тироксин та гормони статевих залоз підсилюють окислення жиру і спричиняють його розпад в організмі тварин. При цьому процесі виділяється значна кількість енергії, яка сприяє посиленому росту організму завдяки синтезу білків. Гіпофункція гіпоталамуса, гіпофіза призводить до ожиріння, а гіперфункція — до виснаження (кахексії) організму тварин. Кастрація тварин викликає надлишкове відкладення жиру в організмі, що практику­ється при масовій відгодівлі сільськогосподарських тва­рин. При нестачі жиру в раціонах у тварин виникають авітамінози.