Регуляція водно-сольового обміну

Водно-сольовий обмін в організмі тварин регулюєгь ся нервовою та ендокринною системами. Сольовий та вод-мий обміни тісно пов'язані між собою Центром регуляції водно-сольового обміну є гіпоталамус. Мінеральний склад органів і тканин організму тварин відносно сталий, що пов'язано з діяльністю органів, які депонують ті чи інші мінеральні речовини. Такими органами є шкіра, печінка, селезінка, кісткова гканина та ін.

У гіпоталамусі знаходяться спеціальні осморецепторні нервові клітини, чутливі до зміни концентрації електроді тів. Відповідне збудження цих клітин викликає рефлектор­ні реакції, в результаті чого відновлюється сталість осмо­тичного тиску крові.

Отже, регуляція водно-сольового обміну в організмі відбувається гіпоталамусом через залози внутрішньої сек­реції, гіпофіз, щитовидну, паращитовидну, надниркові за­лози. Щитовидна залоза виділяє гормон тиреокальцитонін, який знижує кількість кальцію й фосфору в крові, гормон паращитовидних залоз — паратгормон — збільшує вміст кальцію в крові, а гормон кори надниркових залоз альдо­стерон посилює всмоктування натрію в нирках і виведен­ня калію.

Солі та вода надходять в організм чере” травний тракт, а виводяться з сечею, калом, видихуваним повітрям, моло­ком, секретом слізних, потових та інших залоз.

Сталість 4)ізико-хімічних властивосгей внутрішнього середовища організму — крові, міжклітинної та інших рі­дин — забезпечує! ься складним нейрогуморальним шля­хом за акіивною участю нирок Нервова сисгема, насам­перед кора головного мозку, впливає на сечоутвореиня, а також на гомеостаз рідин організму Так, больові подраз^ нення у тварин тимчасово знижують сечоутворення. Под­разнення симпатичного нерва призводить до звуження ниркових судин і зміни діурезу.

Осмотичний тиск крові та міжклітинної рідини впливає на водно-сольовий обмін. Осморецептори стінки аорти, сонної артерії, судин нирок і печінки сприймають подраз­нення, пов'язані із збільшенням концентрації солей у кро­ві, коли виникає спрага чи збільшення кількості води при відносному зменшенні солей і гідремії.

Антидіуретичний (АДГ) і аденокортикотропний гормони (АКТГ) відповідно задньої і передньої долей гіпофіза є основними гормонами, які беруть участь у процесах осмо-регуляції.

У регуляції функції нирок бере участь адреналін — гормон мозкового шару наднирників Підвищена його кон­центрація в крові різко знижує процес сечоутворення.

функціональній залежності від умов Регуляція водно-сольового гомеостазу перебуває в пря­мій навколишнього середовища Так, наприклад, при високій зовнішній темпе­ратурі та інтенсивному фізичному навантаженні з організ­му тварин виділяється велика кількість води з потом та при диханні.