
- •Обмін білків, фізіологічне значення білка та окремих амінокислот для організму тварин
- •Оновлення білкових речовин
- •Повноцінні та неповноцінні білки
- •Потреба організму в білках. Азотистий баланс
- •Обмін амінокислот
- •Регуляція білкового обміну
- •Особливості білкового обміну у жуйних
- •Обмін ліпідів Енергетичне і структурне значення жирів
- •Роль окремих жирних кислот
- •Функція жирової тканини
- •Утворення хіломікронів у стінці кишечника
- •Обмін фосфоліпідів і стеринів
- •Особливості ліпідного обміну в жуйних
- •Метаболізм ліпідів у кишечнику жуйних тварин! свиней
- •Регуляція жирового обміну
- •Обмін вуглеводів Значення вуглеводів для організму тварин
- •Роль печінки в обміні вуглеводів
- •Глікоген і його роль в організмі
- •Особливості вуглеводного обміну в жуйних
- •Регуляція вуглеводного обміну
- •Взаємозв'язок обміну білків, жирів і вуглеводів
- •Обмін вітамінів Класифікація вітамінів
- •Роль жиро- і водорозчинних вітамінів в обміні речовин і енергії
- •Обмін води і мінеральних речовин
- •Мінеральний обмін
- •Регуляція водно-сольового обміну
Обмін білків, фізіологічне значення білка та окремих амінокислот для організму тварин
Білки, або протеїди — високомолекулярні органічні сполуки, побудовані з амінокислот. Білки в обміні речовин займають особливе місце, вони є основною складовою частиною живої речовини і матеріальною основою процесів життєдіяльності.
Будова білкових молекул тварин дуже специфічна. Білки корму у травному каналі розщеплюються до амінокислот. З амінокислот, занесених кров'ю до клітин, синтезуються білки, властиві даній тканині. Вони відрізняються і за своїми фізіологічними функціями, діють як каталізатори, рухливі переносники, вони є структурними компонентами різних тканин. Так, білки-ферменти здійснюють процеси травлення та окислення в тканинах, а також беруть участь у збудженні м'язів і нервів, в зсіданні крові поліпептиди, інсулін і гормони слизової оболонки травного тракту керують синтезом речовин. Механічні або структурні білки є скоротливими білками м'язів, волокнистими білками еластичного і кісткового каркасу Гемоглобін еритроцитів транспортує кисень, вуглекислий газ Імуноглобуліни в організмі тварин виконують захисну функцію
В організмі тварин білки не можуть утворюватися із вуглеводів та жирів, тому що в їхній структурі відсутній азот. Білки для організму тварини є незамінними поживними речовинами, а тому повинні знаходитися у кормах в необхідній кількості.
Нині відомо багато різних амінокислот, але найбільш важливими з них є 20. Всі амінокислоти, які є в білках, утримують аміногрупу і карбоксильну групу. Амінокислоти, що йдуть на побудову білків організму, нерівноцінні. Одні з них замінні, інші незамінні або частково замінні. Тепер встановлено, що з 20 амінокислот 8 незамінних, 8 — замінних, 4 — частково замінних. До замінних амінокислот відносяться: аланін, аспарагін, глютамін, гліцин, пролін, серин, аспарагінова та глютамінова кислоти До незамінних амінокислот належать: валін, ізолейцин, лейцин, лізин, метіонін, треонін, триптофан, фенілаланін.
Тепер вивчено роль Окремих незамінних амінокислот. Так, менш необхідний для нормальної діяльності нервової системи^ фенілаланін разом з тирозином — попередники гормонів адреналіну, норадреналіну й тироксину; триптофан є джерелом синтезу вітаміну РР (нікотинова кислота); лізин, триптофан, метіонін стимулюють ріст організму та молокотворення; ме.цонін підвищує захисні функції пе чінки; триптофан і гістидин стимулюють кровотворення;
аргінін важливий для статевої функції Для росту пір'я, копит необхідний цистин.
Частково замінними амінокислотами є: аргінін, гістидин, цистеїн і тирозин.
Оновлення білкових речовин
Потреба живого організму в білках постійна, тому синтез їх відбувається безперервно. У деяких органах половина білків протягом 2—3 діб розпадається і така сама кількість ресинтезується. Половина всіх білків нашого організму повністю оновлюється за 6—7 місяців.
Залежно від стану організму та надходження корму відбувається перетворення одних білків в інші. Так, білки м'язів організму тварини є матеріалом для утворення білків інших органів. Оновлення білків плазми крові відбувається швидше, ніж оновлення білків інших тканин.
У центральній нервовій системі найшвидше оновлюються білки сірої речовини півкуль головного мозку і мозочка; найповільніше оновлюються білки спинного мозку, філогенетичного найстарішого відділу нервової системи