Алгоритми до теми №21

№

п/п

Завдання

Вказівки

Примітки

1.

2.

3.

4.

5.

Визначити фактор ризику розвитку пухлини у окремого пацієнта.

Провести клінічне обстеження онкохворих.

Проводити на підставі клінічних даних диференціальну діагностику між пухлинними та непухлинними захворюваннями.

Записати згідно класифікації ТNM діагноз злоякісного новоутвору у пацієнта.

Скласти план хірургічного, радіологічного та консервативного лікування пухлин.

Опитуючи пацієнта необхідно врахувати:

1. Вік, стать, супутню патологію (передракові стани).

2. Місце проживання.

3. Умови праці.

4. Присутність різного роду стресів.

5. Генетичну обтяженість.

Клінічне обстеження пацієнта включає:

1.Паспортні дані, анамнез захворювання та життя, об’єктивне обстеження за системами органів.

2. Детальний опис місця захворювання.

3. Лабораторне та інструментальне дослідження.

4. Оформлення діагнозу, включаючи ТNМ класифікацію та патогістологічну.

З цією метою необхідно:

1. Провести об’єктивне обстеження пацієнта.

2.Запідозрити ймовірні непухлинні хвороби.

3. Пригадати усі можливі пухлини, що можуть розвиватись та давати подібну клінічну картину.

4. Скласти схему послідовності до обстеження пацієнта з метою підтвердження діагнозу.

Для запису діагнозу злоякісної пухлини згідно цієї класифікації необхідно пам’ятати:

1. Значення абревіатури.

2. Запис для пухлин різного генезу може відрізнятись.

3. Класифікація ТNM повинна йти поряд з патогістологічною.

Послідовність:

1. Записати діагноз пухлинного процесу згідно класифікацій;

2. Визначити можливість радикального лікування;

3. Визначити показання до радіологічного та консервативного лікування, враховуючи чутливість пухлинних клітин до випромінювання, гормональних чи хімічних препаратів.

Для ретельно зібраного анамнезу певну інформацію можуть надати родичі пацієнта.

Виставивши попередньо діагноз пухлинного захворювання необхідно його підтвердити біопсією.

Поспішні висновки щодо можливого діагнозу злоякісної пухлини слід робити обережно, не травмуючи психіки хворого.

Для уникнення помилок потрібно користуватись методичними рекомендаціями

Переконати пацієнта в якомога ранньому початку лікування з метою радикального оздоровлення