- •Науковий керівник
- •Розділ 1 Лінгвістичний статус категорії інтенсивності
- •1.1. Роль пізнавальної та експресивної функцій мови в реалізації категорії інтенсивності
- •1.2. Лінгвістичне та психологічне поняття емоції та експресії як складових інтенсивності
- •1.3. Поняття “інтенсивність” як основа формування категорії
- •Компоненти категорії інтенсивності
- •Оцінний компонент значення як складова інтенсивності
- •1.5. Інтенсивність та інтенсифікація: спільне і відмінне
- •Висновки до першого розділу
- •Розділ 2 Лексико-семантичне поле дієслів зі значенням інтенсивності в сучасній польській мові
- •2.1. Метафоризація як процес когнітивно-мовного сприймання дійсності
- •2.2. Семантичне наповнення дієслів-інтенсивів
- •2.2.1. Мікрополе зі значенням нестандартного комунікативного акту
- •2.2.2. Мікрополе зі значенням великого емоційного та фізичного напруження суб’єкта
- •2.2.3. Мікрополе зі значенням фізичного та морального впливу
- •2.2.4. Мікрополе зі значенням негативних змін суб’єкта
- •2) Лексеми на позначення негативної психічної зміни у внутрішньому світі людини:
- •2.3. Фразеологічні одиниці як засоби вербалізації поняття «інтенсивність» у польській мові
- •Висновки до другого розділу
- •Розділ 3 Реалізація інтенсивності ознаки на когнітивно-семантичному рівні
- •3.1. Мовні критерії класифікації інтенсивної якості ознаки
- •3.2. Основні закономірності формування та функціонування інтенсивної ознаки
- •3.3. Семантичні групи прикметників-інтенсивів
- •3.4. Стійкі лексичні одиниці як засіб вираження інтенсифікації якісної ознаки
- •Висновки до третього розділу
- •4.1. Когнітивні аспекти вивчення похідного слова
- •4.2. Когнітивне підґрунтя словотвірного потенціалу префіксальних дієслів
- •4.2.1. Продуктивність словотвірної моделі із префіксом na- у дієслівних дериватах польської мови
- •4.2.2. Продуктивні можливості інших префіксальних моделей у творенні категорії інтенсивності
- •Продуктивність префіксальних словотвірних моделей дієслів
- •4.3. Дериваційна спроможність суфіксальних моделей у формуванні категорії інтенсивності дії
- •4.4. Дериваційно-когнітивні моделі прикметників-інтенсивів
- •Висновки до четвертого розділу
- •Список використаної літератури
- •Словники
- •Використані джерела
4.2.1. Продуктивність словотвірної моделі із префіксом na- у дієслівних дериватах польської мови
У польській мові, за нашими спостереженнями, існує велика група дієслів з префіксом na-, які виражають інтенсивність дії. Це дієслова доконаного виду, а їх інтенсивність в основному проявляється у наявності значення маси або кількості об’єктів, на які була або буде скерована дія, наприклад, narzucał piasku / kamieni, або у багаторазовості здійснення дії одного об’єкта, одиничного або множинного, наприклад, ależ nadręczył tę kobietę. Якщо дієслово виступає у поєднанні із постфіксом się, то воно виражає велике зусилля об’єкта, який пов’язаний з цією дією, наприклад, narzucał się piasku (kamieni). У неперехідних дієсловах відчуття зусилля може бути пов’язане з певним ускладненням і надмірністю дії, наприклад: napracował się, naspacerował się, nalatać się, nałazić się, namarkocić się.
З огляду на морфологічну будову ці дієслова поділяються на дві групи: однопрефіксальні (nabrać, naczynić, nadziałać, nałapać), які з'явилися у польській мові раніше [253, 97], і двопрефіксальні, пізніші (nazbierać, nazdobywać, nawybierać, naprzybijać, nazaciągać, nazgromadzać). Тут варто також додати, що інтенсивні дієслова з się у польській мові є пізнішим явищем, бо тільки декілька з них знаходимо у Słowniku staropolskim, про що свідчать поодинокі приклади, відшукані польським мовознавцем Вітольдом Шмєхом у Słowniku Mączyńskiego: namiłować się, napatrzeć się, się naspał, naśmiać sie, się nażywiesz [252, 129].
Поряд із багаторазовістю та дистрибутивністю цього типу дієслів, значення інтенсивності виникає з просторового значення префікса na-, який первинно виконував функцію прийменника na. Загальновідомо, що між прийменниками і префіксами існує генетичний зв'язок, який «позначається на кореляції їх семантики й у сучасній мові. (…) прийменник, стаючи префіксом, зберігає свою семантику, лише згодом видозмінюючи або й зовсім втрачаючи її під впливом кореневої морфеми» [125, 229]. Досліджуваний матеріал дає можливість виокремити такі три групи інтенсивних девербативів:
1) дієслова, утворені від деяких простих дуративів6, ідентичних щодо способу утворення з префіксальними дієсловами доконаного виду одноразової дії. Значення таких омонімічних форм визначає контекст, наприклад: nabić (kogoś) = zbić i nabić (zwierzyny).
2) дієслова на зразок narzucać, тобто такі, які утворилися внаслідок доконаності вторинних імперфективів (rzucać) від простих дієслів доконаного виду (rzucić), а також на зразок nanosić, які є результатом доконаності так званих неозначених дієслів (nosić, wozić, wodzić), які мають відповідники у вигляді простих означених дієслів (nieść, wieźć, wieść). Їх дистрибутивна та інтенсивна функції залежать також від контексту: narzucać (płaszcz na ramiona) i narzucać (jabłek do koszyka), nanosić (dane na formularz) i nanosić (drzewa do piwnicy). Щоправда, в українській мові притаманне таким дієсловам інтенсивне значення визначається наголосом; однак у польській мові наголос не може служити нам для розпізнавання значення інтенсивності дії (паракситонічний наголос, який притаманний польській мові, не дозволяє нам цього зробити), тому тільки контекст є можливим чинником визначення їхньої маркованості.
3) до цієї групи належать дієслова, основою для яких є вторинні імперфективи і відповідниками яких виступають префіксальні дієслова доконаного виду, наприклад: nawrzucać, nawypisywać, nazbierać, nazrywać. Незалежно від контексту, вони є багаторазовими, дистрибутивними та передовсім інтенсивними. Ця дієслівна група, за нашими спостереженнями, є найбільш численною.
Як уже згадувалося, сема інтенсивності досліджуваних дієслів виникає зі значення просторового прийменника na. Правдивість цього твердження пояснюється їхнім порівнянням із дистрибутивними дієсловами, що мають префікс po-. Форми на зразок powrzucać, powypisywać, pozbierać, pozrywać вказують на те, що дії wrzucania, wypisywania, zbierania, zrywania виступають одна за одною, створюючи своєрідний ланцюг окремих процесів, який становить певну цілісність у результаті видозміненої функції префікса. Дещо по-іншому відбулося у похідних лексемах із префіксом na-. Тут теж маємо справу із багаторазовістю дії, однак з огляду на значення форманта ці дії накладаються деякою мірою одна на одну, що особливо виразно простежжується у дієсловах руху, пор.: narzucać, nawrzucać, nanosić, nawnosić, nawciągać, nazganiać. Вони становлять основу для створення значення нагромадження, збільшення інтенсивності, яке поширилося на інші дієслівні форми із цим префіксом, утворені таким же принципом. Значення дистрибутивності у найчисленнішій третій групі дієслів виникає, за спостереженням В. Шмєха, через видові кореляції, а додаткове значення нагромадження чи його відсутності є результатом просторової функції префіксів na-, po- [252]. Таке значення, яке базується на підкресленні нагромадження, збільшенні інтенсивності, може також проявлятися і в дієсловах інших двох груп, однак там, як уже зазначалося, це значення може визначити тільки контекст.
Інтенсиви із префіксом na- виступають також у сполученні із постфіксом się, виражаючи при цьому ускладнення для суб’єкта дії, наприклад: napracować się, narobić się, naspacerować się, naśpiewać się. Можна припустити, що вихідним пунктом таких конструкцій є зворотні дієслова з постфіксом się, який за походженням є займенником. Тут, власне, йдеться про ту частину дієслів зі значенням багаторазовості, які проявляють повноту дії щодо прямого додатка у знахідному відмінку. Так, наприклад, поряд з naoszukiwał go, ją маємо naoszukiwał się (= siebie), naokrywał dziecko i naokrywał się, nawyuczał siostrę – nawyuczał się, naodgradzał dom – naodgradzał się, nazłościł kolegę – nazłościł się, nachwalił ją – nachwalił się, nanudził kobiety – nanudził się, natrudził kolegę – natrudził się. У деяких з наведених прикладів нелегко визначити, чи się є додатком, чи тільки морфемою, що утворює з дієсловом форму, яка виражає ускладнення дії та процесу. Тут, напевно, відбувалася нейтралізація функції додатка się, а в таких сполуках значення величини та інтенсивності дії стало первинним і почало сполучатися з неперехідними дієсловами. Водночас, втративши функцію додатка, у się такі дієслова перестали характеризуватися значенням багаторазовості, зберігши тільки значення інтенсивності (natrudzić się, napracować się = namęczyć się pracą).
Як вже зазначалось, значення багаторазовості в інтенсивних дієсловах уже не є основним, в результаті чого вони передусім вказують на надмірність дії (najeździć się, nalamentować się, nalatać się). З огляду на кількісне вираження дії видається доцільним виокремити їх у три групи: дієслова зі значеннями довготривалості, багаторазовості та мультиплікативності7. Усі вони із цими значеннями поєднують сему інтенсивності дії, процесу чи стану.
Як видно з досліджуваного матеріалу, префікс na- досить активно поєднується із дієсловами, при чому охоплює тим чи іншим способом значну їх групу. Тут ми розглядаємо три словотвірні моделі, які є достатньо продуктивними і відкритими. Стосовно першої групи треба зазначити, що ці дієслова у відповідному контексті завжди можуть виступати як багаторазові.
Серед словотвірних моделей дієслів зі значенням інтенсивності та довготривалості дії чи процесу найбільш поширеними будуть:
а) префіксальна словотвірна модель з na-: naawanturować się, nabiedzić się, naboksować się, nacieszyć się, nadusić się, nafarbować się, nagapić się, nagłodzić się, namartwić się, namarudzić się, namęczyć się, namorzyć się, namozolić się, nanudzić się, napanoszyć się, napieklić się, napocić się, naprażyć się, nasierdzić się, natrudzić się, natrwożyć się, naweselić się, nawozić się, nazłościć się, nażałować się, naograniczać się, naprzypatrywać się, naprzyuczać się, narozpamiętywać się, nazmazywać się, nazwalczać się;
б) префіксально-постфіксальна словотвірна модель na- + się:
nabałamucić się, nabrzęczeć się, nabuczeć się, naburczeć się, nacierpieć się, naczyścić się, naczytać się, naćwiczyć się, nadokuczać się, nadowodzić się, nadręczyć się, nagrymasić się, najeździć się, nalatać się, nałazić się, namarkocić się, namarznąć się, narobić się, naryczeć się, naszaleć się, naszumieć się, naszydzić się, natańczyć się, natęsknić się, nażyć się, naokazywać się, naoprawadzać się, napodjudzać się, nauwodzić się, naużywać się, nazaszywać się;
в) префіксально-суфіксально-постфіксальна модель na-+-owa- + się:
nachorować się, nafechtować się, naflirtować się, nafruwać się, nahałasować się, nalamentować się, naspacerować się, nawędrować się, naprzepisywać się.
Для дієслів багаторазової дії характерними є подібні словотвірні моделі, а саме:
а) префіксальна словотвірна модель з na-: nagubić się, nakaleczyć się, nawiązać się, naoświadczać się, napodpisywać się, naprzeprowadzać się, narozlewać się, nawycofywać się, nawynosić się, nawyuczać się;
б) префіксально-постфіксальна словотвірна модель na- + się: nasadzić się (drzewek), naważyć się, nakraść się, naoznaczać się, naprzytaczać się, nawywozić się;
в) префіксально-суфіксально-постфіксальна модель na-+-owa- + się: nabastować się, nastartować się, naoblatywać się, naodwoływać się, nawymeldowywać się, nawyzbywać się, nazapytywać się, nazasuwać się.
Серед словотвірних моделей мультиплікативних інтенсивів набільш поширеними є:
а) префіксальна словотвірна модель з na-: nagryźć się, naskubać się.
б) префіксально-постфіксальна словотвірна модель na- + się: nadreptać się, nadrobić się, nagładzić się, nakuć się, natupać się, nawertować się.
в) префіксально-суфіксально-постфіксальна модель na-+-owa- + się: naśrubować się, napodskakiwać się, nawymachiwać się.
Як уже зазначалось, префікс na-, що є одним із найпродуктивніших словотворчих формантів у польській мові, надає дієсловам ще й виразного експресивного відтінку дієсловам. Такі лексеми свою конотативну функцію виконують безпосередньо у контексті:
Jak że tu nie śmiać. Coś ty na siebie, klecho, nawdziewał? (Stefan Żeromski, Przedwiośnie).
Даний тип дієслів, які Анджей Контни (Andrzej Kątny) назвав сатуративними1, виражає закінчення інтенсивності дії через неспроможність її подальшого здійснення. Подібно трактує їх також і Станіслав Шобер (Stanisław Szober): „Дієслова з префіксом na- та займенником się вказують на інтенсивність самої дії, доведеної до надмірності, перенасичення, ускладнення” [249, 47].
Продуктивність цього типу дієслів інтенсивності яскраво ілюструють приклади з художньої літератури:
Nagrałam się już dosyć... (Stanisław Reymont, Komediantka);
Nalatałeś się, nazabijałeś Niemców i w Kolonii i nad Londynem... (Maria Kuncewiczowa, Zmowa nieobecnych);
Uniósł się trochę, podłożył wyżej poduszki, przy czym wiele się musiał natrudzić (Jarosław Iwaszkiewicz);
Com się naprosiła, com napłakała krwawymi łzami... (Stanisław Reymont, Komediantka);
...nałykałem się tyle widoków niedoli ludzkiej, że... (Stanisław Reymont, Ziemia obiecana).
Як видно з наведених прикладів, дієслова словотвірної моделі na- + się позначають тривалість, багаторазовість або мультиплікативність незалежно від своєї будови, хоча можна стверджувати, що серед дуративних та мультиплікативних форм переважають однопрефіксальні словотвірні моделі, а серед багаторазових – двопрефіксальні. Чинником, який визначає цей додатковий спосіб дії (багаторазовість, тривалість або мультиплікативність), є значення слова [252, 128]. Так, наприклад, nastartować się чи nabastować się не можуть розумітися як інтенсивні і дуративні дієслова, тому що відчуття нагромадження, яке впроваджує префікс na-, не вдасться узгодити з одним стартуванням або єдиним висловом баста. І, навпаки, такі дієслова, як naoprоwadzać się чи naużywać się, можуть означати довготривалі й одноразові дії. Цікавим є також те, що двопрефіксальні словотворні моделі можуть вказувати на одноразову дію, якщо немає відповідної форми з na-, утвореної від дієслова недоконаного виду. Якщо ж така форма існує, тоді двопрефіксальний дериват означає багаторазовість загалом, наприклад: nacofać się (одноразова дія) i nawycofywać się (багаторазова дія), nawołać się i naodwoływać się, nawywoływać się.
Можливість творення інтенсивів з постфіксом się у польській мові є надзвичайно великою. Певною перешкодою для їх творення може бути наявність форм доконаного виду з na-, які вказують на дію, скеровану на поверхню чогось (nakłuć, napisać, narysować). Ці дієслова у поєднанні з się є двозначними (nakłuć się, narysować się), але у ширшому контексті завжди існує можливість відкривати в них потенційне значення інтенсивності.
